Дата публікації: 20 березня 2018
В’ячеслав Ситий, адвокат
Джерело: «Цензор»
Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів». Чого очікувати засновникам товариств з обмеженою відповідальністю?
18 лютого цього року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів».
Зміни були внесені у Цивільний кодекс України, Закони України «Про господарські товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок» та «Про акціонерні товариства».
Ухвалення Закону власники бізнесу та інвестори чекали давно, оскільки відносини щодо так званих корпоративних договорів в Україні були недостатньо врегульовані.
Бізнесу доводилося вибудовувати свою корпоративну структуру таким чином, щоб була можливість укласти корпоративний договір відповідно до законодавства тієї країни, де передбачений інститут корпоративних договорів.
У деяких випадках під час укладення корпоративних договорів сторони посилалися на загальні положення Цивільного кодексу України щодо свободи договорів, згідно з якими сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням обов’язкових положень законодавства України.
Однак судова практика не була усталеною, що створювало додаткові ризики і невизначеність під час захисту прав та інтересів сторін корпоративного договору в українських судах.
З 2009 року єдиною нормою, що регламентує право акціонерів укладати акціонерну угоду, була норма абзацу 7 частини першої статті 29 Закону України «Про акціонерні товариства».
Проте згодом законодавець визнав неефективність застосування цієї норми у зв’язку з недостатнім законодавчим врегулюванням процедур укладення таких договорів та неузгодженістю з іншими законодавчими актами.
У зв’язку з цим, з метою підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю, був розроблений і ухвалений відповідний Закон.
Стосовно товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) зміни були внесені до Закону України «Про господарські товариства», який був доповнений двома статтями: про договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю і про безвідкличну довіреність з корпоративних прав.
Слід зазначити, що укладення корпоративного договору є правом, а не обов’язком засновників ТОВ, а умови такого договору є обов’язковими тільки для осіб, які його уклали.
Корпоративний договір укладається у письмовій формі, при цьому підписи фізичних осіб повинні бути завірені нотаріально. Про укладення такого договору необхідно повідомити ТОВ.
Якщо інше не передбачено законом або корпоративним договором, інформація про зміст такого договору не підлягає розкриттю і є конфіденційною.
Серед іншого, Закон надає учасникам ТОВ можливість:
• домовитися про спосіб голосування на загальних зборах учасників ТОВ;
• погоджувати придбання або відчуження корпоративних прав ТОВ за заздалегідь обумовленою ціною;
• зобов’язати сторону корпоративного договору утриматися від відчуження корпоративних прав ТОВ до настання передбачених договором обставин;
• визначати умови, на яких учасник ТОВ (сторона корпоративного договору) має право або зобов’язується придбати/продати корпоративні права ТОВ, а також випадки, коли таке право чи обов’язок виникають;
• погоджувати інші дії, пов’язані з управлінням ТОВ, його припиненням або виділенням з нього нової юридичної особи.
Також засновники можуть домовитися про способи забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з корпоративного договору, і про відповідальність за невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань, керуючись загальними положеннями цивільного законодавства про забезпечення виконання зобов’язання, правові наслідки порушення зобов’язання та відповідальність за таке порушення.
Наприклад, учасник ТОВ, який порушив передбачене корпоративним договором зобов’язання, може бути зобов’язаний виплатити штраф іншій стороні договору.
З метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань учасників ТОВ може видаватися безвідклична довіреність, що не може бути скасована без згоди представника товариства або може бути скасована лише у передбачених у довіреності випадках.
Така довіреність підлягає нотаріальному посвідченню та припиняється у разі припинення зобов’язання, на виконання або забезпечення виконання якого вона була видана.
Наприклад, безвідклична довіреність може бути використана учасниками для забезпечення примусової передачі корпоративних прав ТОВ одним учасником іншому.
Законом не встановлений вичерпний перелік питань, які можуть бути врегульовані сторонами у корпоративному договорі.
Однак зазначено, що предметом договору не може бути зобов’язання сторони договору голосувати відповідно до вказівок органів управління ТОВ, щодо корпоративних прав якого укладено такий договір, окрім випадків, коли стороною договору є особа, яка одночасно входить до складу органу управління такого товариства.
Законом також передбачене право учасників ТОВ укласти договір з кредиторами такого товариства з метою забезпечення інтересів останніх.
До такого договору застосовуються загальні положення про корпоративний договір, а сторони можуть домовитися реалізовувати корпоративні права учасників ТОВ певним чином або утримуватися від їх реалізації, у тому числі:
• голосувати на загальних зборах учасників ТОВ певним чином;
• узгоджено здійснювати дії, пов’язані з управлінням ТОВ;
• придбавати або продавати корпоративні права ТОВ за певною ціною, або за умови настання зазначених у договорі обставин;
• утримуватися від відчуження корпоративних прав ТОВ до настання передбачених договором обставин.
Укладення такого договору дає кредиторам ТОВ можливість контролювати господарську діяльність боржника і, таким чином, забезпечити свої інтереси.
Права та інтереси сторін корпоративного договору та договору з кредиторами підлягають судовому захисту.
Таким чином, для упорядкування відносин між учасниками ТОВ Законом вводиться інститут корпоративного договору. Закон є прогресивним і відповідає світовій практиці.
Введення нових інструментів повинне сприяти підвищенню інвестиційної привабливості українських компаній, а також забезпечити власникам бізнесу та інвесторам гнучкість у врегулюванні корпоративних відносин.
