Дата публікації: 20 листопада 2026
Валерія Гудій, партнер
Олег Трохимчук, радник, адвокат, співкерівник практики вирішення спорів
Джерело: «Юридична Газета»
Спори щодо вартості необлікованої електричної енергії нерідко починаються з виявлення пошкодженої або відсутньої пломби. Однак технічна невідповідність, склад порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 (ПРРЕЕ) і підстава для стягнення конкретної суми не є тотожними поняттями. Для обґрунтованого рішення потрібно встановити, який обов’язок існував у споживача, чим підтверджується його порушення, чи дотримано процедуру та чи є правильним розрахунок.
Акт про порушення: між формальним недоліком і змістом доказу
Акт про порушення, складений оператором систем розподілу, може фіксувати результати перевірки: встановлення пошкодження чи зриву пломб та індикаторів, пошкоджень відбитків тавр на пломбах, пошкодження чи відсутність лічильника, наявність ознак втручання в роботу лічильника або без облікового електроспоживання та інші. Проте згідно із судовою практикою наявність самого акта не встановлює для суду наперед доведених фактів.
З урахуванням вимог гл. 8.4 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг і вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об’єктів електроенергетики і споживання електроенергії без засобів вимірювальної техніки на підставі акта. Однак для визначення дійсного порушення та порядку розрахунку необлікованої енергії для споживача у судових спорах значення мають:
- номер конкретної пломби, порушення щодо якої виявлено оператором систем;
- місце її встановлення;
- характер пошкодження;
- опис захищених нею елементів;
- зазначені технічні дані та можливість співвіднести їх із конкретним підпунктом п. 8.4.2 ПРРЕЕ.
Ми дослідили підхід українських судів до розгляду спорів щодо визначення оператором систем обсягу та вартості необлікованої електричної енергії у разі виявлення порушень. Нагадаємо базові розмежування:
1) підп. 1 п. 8.4.2 ПРРЕЕ — порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі — пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії;
2) підп. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ — пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку.
За загальним правилом п. 8.4.4 ПРРЕЕ, факт пошкодження пломб та/або індикаторів та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки мають бути підтверджені експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства.
До отримання оператором системи результатів експертизи положення гл. 8.4 ПРРЕЕ не мають застосовуватися для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком таких випадків:
- у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підп. 2–4 п. 8.4.2 гл. 8.4 ПРРЕЕ (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором);
- у разі визнання споживачем факту пошкодження пломб та/або індикаторів та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, про що окремо зазначається в акті про порушення;
- письмової відмови споживача від проведення експертизи або ненадання власником засобів вимірювальної техніки чи споживачем оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу (з винесенням, зокрема, питань від оператора системи).
Позиція Верховного Суду: кваліфікація має значення
У постанові від 11 травня 2023 року у справі №922/539/22 Верховний Суд розглядав питання визначеності та важливості змісту акта про порушення та підтвердив правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові ВС від 6 квітня 2023 року у справі №910/14161/21 — визначення порушення є вирішальним для того, щоб виснувати про необхідність або відсутність необхідності проведення експертизи в силу приписів п. 8.4.4 ПРРЕЕ.
Зокрема, у справі №922/539/22 колегія суддів Верховного Суду наголосила, що наявність достатньої підстави для застосування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості необлікованої електричної енергії безпосередньо пов’язується з правильною кваліфікацією порушення в акті про порушення і, як наслідок, необхідністю чи відсутністю необхідності у зв’язку із цим проведення експертизи.
Тобто в судових спорах визначальним є зміст акта про порушення, складеного оператором системи, адже його неоднозначність дає можливість подвійного тлумачення в розрізі кваліфікації виявленого порушення. Такі недоліки акта свідчать про невідповідність його вимогам ПРРЕЕ як документа установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил.
З проведеного аналізу судових спорів виявляється, що операторами систем розподілу допускаються певні зловживання для нарахування вартості необлікованої електричної енергії споживачам без проведення експертизи з обґрунтуванням такого нарахування актами, складеними з порушенням ПРРЕЕ. В підтримку своїх дій операторами системи використовується і судова практика.
Так, у справі №910/14161/21 Верховний Суд у постанові від 6 квітня 2023 року зазначив про те, що визначення підпункту п. 8.4.2 ПРРЕЕ дійсно є вирішальним для того, щоб виснувати у цій справі про необхідність або відсутність необхідності проведення експертизи в силу приписів п. 8.4.4 ПРРЕЕ. Водночас у вказаній справі акт про порушення містив посилання на п. 8.4.2 ПРРЕЕ без конкретизації підпункту, але за змістом описаного порушення (пошкодження цілісності пломбувального матеріалу (дріт), на якому встановлено пломбу — комірка на роз’єднувачі) суди самостійно ідентифікували підпункт п. 8.4.2 ПРРЕЕ та застосували відповідну норму, з чим погодився і Верховний Суд.
Постає дискусійне питання: чи мають судді достатньо специфічних знань для самостійної кваліфікації порушення у сфері електротехнічних знань за конкретно визначеним підпунктом п. 8.4.2 ПРРЕЕ та чи мають судді достатньо знань щодо влаштування лічильників, електричної енергії, розміщення кріплень кожухів лічильника та/або пристроїв, як і місць розміщення струмоведучих частин схеми (вузла) обліку? Зважаючи на судову практику, належна процесуальна позиція має відповідати не лише на запитання, чи правильно заповнений акт, а й на запитання, чи дають змогу його зміст та інші докази встановити юридично значущі обставини, зокрема суть порушення, його кваліфікацію та відповідність конкретному підпункту п. 8.4.2 ПРРЕЕ. Невизначеність предмета порушення є значно суттєвішою за суто технічну описку.
Передача пломби на збереження: вирішальна ланка доказування
Ключовим елементом у таких спорах є доведення того, чи виник у конкретного споживача юридичний обов’язок забезпечувати збереження спірної пломби.
Так, підп. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ пов’язує такий обов’язок із відповідним актом про пломбування. Для випадків, передбачених підп. 1–2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, істотне значення має наявність акта про пломбування або іншого належного документа, що підтверджує передачу засобів обліку та пломб на збереження саме споживачу або повноважному представнику споживача.
У постанові від 18 січня 2022 року у справі №913/567/19 (913/153/21) Верховний Суд пов’язав можливість застосування наслідків порушення цілісності пломби із доведеністю виникнення у споживача обов’язку щодо збереження такої пломби. Цей підхід узгоджується з постановою від 7 травня 2019 року у справі №911/962/18, на яку Суд послався у своїй подальшій практиці.
Особливої уваги заслуговує постанова Верховного Суду від 20 серпня 2026 року у справі №911/3955/25. Оператор вимагав оплату необлікованої електроенергії за результатами перевірки та без проведення експертизи вилученої оператором пломби, а споживач заперечував не тільки безпідставність розрахунку без проведення експертизи, але й відсутність обов’язку щодо збереження пломби, пошкодження тросика якої було виявлено. Наданий до матеріалів судової справи акт про пломбування був підписаний невідомою споживачу особою, повноваження якої діяти від імені споживача, крім того, не були підтверджені матеріалами справи. Суди попередніх інстанцій не надали цій обставині належної оцінки.
Верховний Суд у справі №911/3955/25 наголосив на необхідності перевірити не тільки існування акта про пломбування, але й повноваження його підписанта, зв’язок цієї особи зі споживачем і дотримання порядку документального оформлення передачі пломб на збереження споживачу.
ВС у постанові від 20 серпня 2026 року у справі №911/3955/25 сформував правовий висновок щодо застосування положень підп. 1–2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, підп. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ та необхідності не лише формально перевіряти номер пломби і факт її пошкодження, але й встановлювати юридичний зв’язок між документом про передачу пломби на відповідальне зберігання та конкретною особою споживача, зокрема чи дійсно споживач (належним чином уповноважений представник споживача) підписав відповідний акт. Підпис невстановленої чи неуповноваженої споживачем особи на акті про пломбування не можна без окремої перевірки таких повноважень ототожнювати з прийняттям споживачем відповідного обов’язку.
Кваліфікація пошкодження та експертиза
Підп. 1–2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ розрізняють ситуації залежно від місця встановлення пломби та її функції. Для пломб на кріпленнях кожуха лічильника правове значення можуть мати обставини втручання в роботу засобу вимірювання. Для пломб на вузлах обліку або пристроях, що закривають доступ до струмоведучих частин схеми обліку, предмет доказування інший. Отже, вимогу про експертизу не можна заявляти або відхиляти абстрактно, без встановлення конкретного складу порушення та застосовної редакції Правил.
У справі №910/14161/21 Верховний Суд пов’язав визначення конкретного підпункту п. 8.4.2 із вирішенням питання про необхідність експертизи за п. 8.4.4 ПРРЕЕ. А в постанові від 20 серпня 2026 року у справі №911/3955/25 Суд окремо пояснив, що підп. 1–2 розмежовуються не лише способом пошкодження, а й місцем та функцією пломби. При цьому зазначення в акті конкретних захищених елементів може бути достатнім для розуміння доступу до схеми обліку без дослівного повторення нормативної формули «струмоведучі частини».
Подібні спори вимагають від сторін технічно конкретної аргументації: що саме було опломбовано, чи була пломба фізично наявна, яке пошкодження зафіксовано, які факти потребують спеціальних знань і чи передбачає застосовна норма обов’язкове експертне підтвердження. Тому вкрай рекомендовано споживачам у подібних спорах мати як доказ висновок незалежного експерта — фахівця, який зможе розкрити суду технічні нюанси. Наявність подібного незалежного висновку сприятиме зменшенню ризику, що судді самостійно будуть вдаватися до кваліфікації технічної частини, що може стати наслідком неефективного судового захисту.
Наприклад, у постанові від 20 серпня 2026 року у справі №911/3955/25 Верховний Суд кваліфікував пломбу як таку, що виконує контрольну функцію лише у поєднанні з непошкодженим пломбувальним матеріалом. Роз’єднаний тросик дає змогу відкрити доступ до захищених елементів без руйнування тіла пломби. Тому збереження самого полімерного чи металевого тіла не означає збереження встановленої пломби як цілісного контрольного пристрою.
При цьому, перевіряючи правильність застосування судами п.п. 8.4.2, 8.4.4 ПРРЕЕ, а саме в питанні кваліфікації порушення та необхідності проведенні експертизи, Верховним Судом у справі №911/3955/25 застосовано підхід, вже раніше застосований у справі №910/14161/21 — зрив пломби внаслідок роз’єднання пломбувального матеріалу свідчить про відсутність пломби оператора системи у функціональному значенні навіть за фізичної наявності її тіла.
Цікаво, що згідно з положеннями п. 8.4.4 ПРРЕЕ чітко визначено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підп. 2–4 п. 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначаються оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи. ПРРЕЕ чітко розділяють пошкодження та відсутність пломб.
Тобто якщо відсутні засоби вимірювальної техніки чи пломба, то немає предмета для експертизи, а отже, операторам системи дозволено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначати без проведення відповідної експертизи.
Але судами, напевно, через відсутність незалежних висновків технічних фахівців в матеріалах справи, формується судова практика на користь операторів системи розподілу, а саме: навіть якщо пломба пошкоджена, вона все одно відсутня, а отже, експертиза не є обов’язковою.
На наш погляд, така кваліфікація має істотні правові наслідки, оскільки судами формується підміна понять «пошкодження» та «відсутність», а отже, виникає ризик неправильного застосування ПРРЕЕ та формального вирішення подібних спорів на користь оператора системи розподілу.
Рішення комісії та сума нарахування: окремі питання судової перевірки
Після складення акта про порушення комісія оператора системи має розглянути його у встановленому ПРРЕЕ порядку, що оформлюється відповідним протоколом. Проте протокол комісії не усуває необхідності перевірити, чи виник у споживача обов’язок щодо збереження пломби та чи підтверджується такий обов’язок, чи наявні повідомлення споживача, належність вихідних документів, відповідність порушення конкретному підпункту п. 8.4.2 ПРРЕЕ і правильність арифметичних та технічних параметрів. Сам факт виявленого порушення не дорівнює доведеності заявленої до стягнення суми.
Період нарахування, режим роботи обладнання, формула та її змінні мають спиратися на документи і правила, застосовні до встановленого виду порушення. Якщо оператор довів пошкодження пломби, наявність підстав для розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, але не підтвердив належними даними період або розрахункові параметри, це окрема проблема доказування розміру та правомірності вимоги.
На практиці корисно відокремлювати заперечення проти факту порушення від заперечень проти розрахунку. Перше стосується підстави нарахування, друге — обґрунтованості суми. Навіть за відсутності перспектив спростувати сам факт порушення другий напрям може мати самостійне доказове значення.
Рекомендації для бізнесу у спорах щодо необлікованої електроенергії
У разі виникнення спорів щодо нарахування вартості необлікованої електроенергії необхідно комплексно зіставляти всю первинну документацію:
- акт про пломбування (з перевіркою повноважень підписанта);
- акти технічних оглядів та безпосередньо акт про порушення;
- матеріали фото- та відеофіксації перевірки;
- протокол комісії та здійснений розрахунок суми.
Саме невідповідності між цими документами часто можуть вплинути на результати розгляду спору.
Постанова Верховного Суду від 20 серпня 2026 року у справі №911/3955/25 переконливо демонструє, що навіть наявність документа про передачу пломб не завершує доказування, якщо не встановлено, що він належним чином пов’язує відповідний обов’язок щодо їх збереження зі споживачем. Суд має перевірити весь шлях — від виникнення обов’язку до визначення конкретної грошової вимоги.


