Дата публікації: 22 грудня 2020
Олена Омельченко, партнер, адвокат, керівник практики міжнародної торгівлі
Джерело: «Європейська правда»
2020 рік, окрім інших проблем, приніс загострення торговельних конфліктів по всьому світу.
Торговельні війни Сполучених Штатів із Китаєм, блокування роботи арбітражу Світової організації торгівлі, зростання торгових обмежень по всьому світу…
Чи є ймовірність того, що 2021 рік стане кращим для світової торгівлі?
Певні підстави для цього є. Зокрема, новий президент США Джо Байден може суттєво скорегувати зовнішньоекономічну політику США. А це потягне за собою низку інших наслідків, які мають вплинути й на Україну.
Втім, частина проблем нинішнього року залишаться актуальними й у наступному. Ми не знаємо, коли пандемія завершить свій руйнівний вплив на світову економіку, а з торгових війн завжди набагато складніше вийти, аніж їх розпочати.
Зрештою, викликом для України має стати виконання арбітражу з ЄС про скасування мораторію на експорт лісу-кругляка.
Світ після Трампа
Світ тривалий час споглядає за торговельною війною між США та Китаєм, яка позначилась на діяльності СОТ.
На додачу адміністрація президента США Дональда Трампа заблокувала роботу органу урегулювання суперечок СОТ, чим суттєво підірвала авторитет організації.
Саме тому одні з ключових очікувань у світовій торгівлі пов’язані саме зі зміною господаря Білого дому.
Безперечно, останні вибори в США внесуть корективи у торговельні відносини між Пекіном та Вашингтоном, але не варто очікувати швидких рішень.
Найближчим часом, після інавгурації Джо Байдена, на американо-китайські відносини очікує невизначеність.
Останнє важливо ще й тому, що реформування СОТ неможливе без компромісного консенсусного рішення США та Китаю.
Ще одна позитивна новина – швидше за все, 2021-й стане роком поновлення торгівлі після “коронавірусного” спаду у 2020-му.
Принаймні, такий прогноз поки озвучує СОТ. За її оцінками, світова торгівля наступного року зросте аж на 7,2%.
Втім, як визнають у СОТ, на цей оптимістичний прогноз може вплинути як подальший розвиток пандемії, так і нові реакції урядів на неї.
Пандемія COVID-19 все ще безпрецедентно впливатиме на міжнародну торгівлю, а заходи, спрямовані на приборкання поширення хвороби, позначаться на світовій економіці. Попит на медичні вироби для боротьби з пандемією залишатиметься безпрецедентними.
В першому півріччі триватиме залежність країн від міжнародної торгівлі та глобальних ланцюгів, що впливатимуть на вартість продукції, зокрема, через постійні перебої у роботі міжнародних повітряних перевезень вантажів.
Додатковим ускладнювальним фактором для торгівлі залишатимуться обмеження на експорт товарів.
За офіційною статистикою СОТ, 80 країн запровадили обмеження на експорт в результаті пандемії COVID-19. Більшість із них було описано як тимчасові заходи для подолання критичної нестачі на національному рівні.
Товари, на які поширюються ці нові заборони та обмеження на експорт, значно різняться; більшість зосередилися на медичній продукції, фармацевтиці та медичному обладнанні, але інші розширили торговельні заходи на додаткові вироби, такі як харчові продукти та туалетний папір.
Україна не є винятком і застосовує такі обмеження.
Разом з тим є перші ознаки скасування таких заборон та повернення держав-членів СОТ до звичайних правил торгівлі.
Україна – у процесі оновлення торгового захисту
У 2020 році уряд України заявив про актуалізацію захисту національного виробника шляхом застосовування інструментів СОТ: антидемпінгових та спеціальних заходів.
Переважна більшість таких розслідувань завершилась на користь українських виробників.
Тож невипадково, що рекордна кількість звернень від бізнесу продовжує надходити до Мінекономіки, і вони мають бути розглянуті наступного року. Втім, не варто очікувати, що Мінекономіки та Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі автоматично порушуватимуть процес та застосовуватимуть заходи.
Ще одна “новинка” 2020 року – восени вперше за десять років застосували попереднє антидемпінгове та спеціальне мито, що створило тренд на майбутній рік.
Бізнес в очікувані продовження практики швидкого захисту звертається з такою вимогою до Мінекономіки. Однак малоймовірно, що така практика буде широко застосована в майбутньому році, бо має свої вади – досі не існує механізму повернення сплачених платежів у разі завершення розслідування без заходів або у випадку застосовування мита у меншому розмірі, ніж попереднє.
Ще один тренд наступного року – оновлення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що має суттєво ускладнити застосування захисних заходів щодо імпорту товарів з Євросоюзу.
Натомість продовжиться застосування заходів обмеження торгівлі з Росією та Білоруссю. Основним інструментом залишатиметься розширення списку товарів, заборонених для ввезення в Україну з Російської Федерації.
Проте одночасно може загостритися ситуація в торгівлі з Білоруссю через нещодавно застосоване спеціальне мито на рівні 16,08% щодо імпорту гарячекатаних прутків. Ці заходи були застосовані Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі у відповідь на білоруське обмеження експорту при постачанні відходів та брухту чорних металів, зокрема і на територію України.
Однак Україна також практикує подібні обмеження, а відповідно, Мінськ може відповісти й новими обмеженнями.
Якщо сторони не дійдуть згоди під час міждержавних консультацій (а шансів на це не дуже багато), варто очікувати все нових і нових обмежень у двосторонній торгівлі з Білоруссю.
Доступ до ринків
Ключова торговельна новина для України – старт запланованого оновлення Угоди про асоціацію з ЄС.
Не варто сприймати цей процес як можливість зниження тарифного захисту ЄС в наступному році.
Результатом оновлення Угоди може стати зняття перепон нетарифного захисту через інструмент, що не потребує ратифікації правок в Угоду.
Одночасно нові виклики та можливості майбутнього року будуть пов’язані з новою політикою ЄС – Green Deal. Україна зацікавлена в активній участі у новому екологічному курсі ЄС, проте для бізнесу його переваги поки не видаються однозначними.
А відповідно, без комунікацій із бізнесом, а також без постійного діалогу між Україною та ЄС Green Deal може стати більше проблемою, аніж можливістю.
Ще більш очевидна проблема – необхідність скасування Україною мораторію на експорт лісу-кругляка.
За результатами рішення групи арбітрів Україна буде вимушена спільно з ЄС шукати шляхи імплементації рішення. При цьому ЄС наполягатиме на повному скасуванні закону 2015 року у найближчий період, а Україна – на пошуку додаткової можливості захисту лісів.
І нарешті – про нові режими вільної торгівлі.
З нового року запрацює Угода про зону вільної торгівлі з Ізраїлем. Також очікується, що запрацює угода про політичну співпрацю та внутрішню торгівлю між Україною та Великою Британією.
Також у 2021 році можуть нарешті завершитися переговори про зону вільної торгівлі з Туреччиною.
Усе це дає підстави сподіватися, що 2021-й стане більш вдалим роком для міжнародної торгівлі.
Втім, радіти ще зарано – дія багатьох негативних факторів продовжиться й наступного року.
Тож сподіваймося на краще, але готуймося долати перешкоди.