Дата публікації: 6 травня 2025
Олена Омельченко, партнер, керівник практики міжнародної торгівлі
Джерело: «Європейська правда»
Глобальна торгова війна, ініційована президентом США Дональдом Трампом, триває. Попри те, що гострої фази конфлікту з більшістю країн вдалося уникнути, стабільності це не додає.
Сполучені Штати – економіка №1 у світі – вступили в гостру торговельну конфронтацію з Китаєм, другою за розміром економікою. І навіть якщо ця війна залишиться в межах конфлікту США-Китай (що не гарантовано), її наслідки вплинуть на всю світову торговельну систему.
Торгова війна вже стала серйозним випробуванням для Світової організації торгівлі (СОТ). Односторонні мита, блокування апеляційного органу та фінансовий тиск поставили під сумнів не лише ефективність організації, а й саму концепцію багатостороннього врегулювання торговельних відносин.
Китай оскаржує дії США у СОТ, але водночас відповідає дзеркально – також порушуючи правила організації. Це створює небезпечний прецедент, який може бути привабливим для інших країн.
Отже, постає непросте питання:чи здатна СОТ пережити Трампа? І чи може бізнес і надалі покладатися на її механізми захисту?
Питання національної безпеки
Хоча у ЗМІ торгову війну Трампа часто пов’язують винятково з Китаєм, насправді мита США зачепили й багатьох союзників. У 2018 році адміністрація Трампа запровадила мита на імпорт сталі та алюмінію не лише з Китаю, а й з Канади, Мексики, ЄС, Південної Кореї, Японії та України. Подібні кроки повторилися у 2025 році – цього разу щодо технологічних товарів та автомобілів.
Вашингтон обґрунтовував свої дії статтею XXI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), яка дозволяє обмеження з міркувань національної безпеки. Проте історично це положення застосовувалося винятково за надзвичайних обставин, таких як війни, кризи, загрози.
Коли США використали це положення для обґрунтування економічного протекціонізму – проти німецьких автомобілів чи канадської сталі, багато країн-партнерів та експертів поставили це під сумнів.
Чи виправдане таке посилання?
Стаття XXI GATT формально дозволяє країнам обмежувати торгівлю задля захисту життєво важливих інтересів у сфері безпеки. Проте її зміст завжди тлумачився вузько, щоб уникнути зловживань.
Це особливо стало очевидним після справи «Росія – транзит товарів (Україна)» (DS512, 2019), де арбітри СОТ підтвердили право перевіряти, чи дії країни дійсно відповідають винятковим умовам.
Так само у випадку США – більшість торгових партнерів, зокрема ЄС і Канада, заявили, що мита не мають жодного обґрунтованого зв’язку з безпекою.
Таке широке тлумачення загрожує перетворити виняток на норму – що ставить під загрозу всю архітектуру СОТ.
Атаки на СОТ
Це не єдина атака адміністрації Трампа на СОТ. У 2019 році, під час першої каденції Дональда Трампа, США заблокували призначення суддів до апеляційного органу. Це фактично паралізувало систему вирішення спорів – без апеляційного рівня рішення не набирають чинності.
Таким чином, країни можуть ухилятися від відповідальності, а інші – не можуть захистити свої інтереси через СОТ.
Одночасно це відкриває шлях до безкарного застосування односторонніх мит.
У березні 2025 року США оголосили про призупинення внесків до бюджету СОТ за 2024-2025 роки, посилаючись на внутрішній перегляд міжнародного фінансування. Станом на кінець 2024 року заборгованість США перед СОТ становила 22,7 млн швейцарських франків, що віднесло їх до «Категорії 1» боржників.
Це може призвести до обмеження можливості головувати в органах СОТ і доступу до офіційної документації. Водночас повне обмеження участі ще не запроваджується.
Цей крок є частиною ширшої стратегії ізоляціонізму. За президентства Трампа Сполучені Штати скорочують свою участь у міжнародних інституціях, які не відповідають політиці «Америка передусім».
І якщо раніше США блокували лише апеляційний орган, то тепер фінансова блокада ускладнює всю діяльність СОТ.
Організація у відповідь змушена скорочувати витрати: не заповнювати вакантні посади, обмежувати тимчасові контракти. Звільнення постійного персоналу поки не планується, але ситуація далека від стабільності.
Врятувати не можна хоронити
Торгова війна, юридичні маніпуляції та фінансовий тиск з боку США стали каталізаторами деградації багатосторонньої системи торгівлі. Це не лише порушення норм – це руйнування довіри й принципу співпраці.
Паралель з ООН показова: як і вторгнення РФ в Україну продемонструвало неспроможність системи безпеки, так і Трамп показав вразливість торговельної системи. І в одному, і в іншому випадку ми бачимо поступову, а не миттєву ерозію.
Проте це не означає, що система приречена. Після блокування апеляційного органу країни-члени СОТ (зокрема ЄС) домовилися про тимчасовий апеляційний механізм. Це приклад того, як держави шукають способи зберегти передбачуваність навіть за критичних умов.
Це особливо важливо для України.
Ми не є торговельним гігантом, а тому життєво зацікавлені у стабільних і передбачуваних правилах.
Наші основні партнери – ЄС, Канада, Туреччина, Китай – теж визнали цінність багатосторонніх правил.
Тому не варто передчасно «хоронити» СОТ. Україна має використовувати ті можливості, які дає членство. Торгові справи тривають роками, і цілком можливо, що до моменту рішення світ знову повернеться до логіки правил.
СОТ ще можна реформувати – для цього потрібна політична воля.
Але якщо міжнародне право поступиться силі, ми ризикуємо опинитися у світі, де зникає передбачуваність, а замість правил діють політичний тиск і односторонні рішення.
