Дата публікації: 4 червня 2015
Михайло Ілляшев, адвокат, керуючий партнер
Джерело: «Економічна правда»
Україні необхідно реагувати на випадки націоналізації в Криму і приймати відповідні судові рішення. Про це на зустрічі з журналістами заявив керуючий партнер «Ілляшев та Партнери» Михайло Ілляшев.
«Можна сказати, що Україна теж певним чином відреагувала на випадки націоналізації в Криму. Проте з якої причини було прийняте рішення, що всі акти цих органів автоматично є нікчемними і не підлягають визнанню недійсними в українських судах», − зазначає адвокат.
«Якщо ми зараз стикаємося з будь-яким рішенням про націоналізацію в Криму, і йдемо в суди України, щоб оскаржити це рішення, ми отримуємо відмову в позові з формулюванням «оспорюване рішення і так не створює правових наслідків. Проте в резолютивній частині пишеться просто: у позові відмовити», − пояснює він.
За його словами, Україна, швидше за все, не хотіла напливу справ, щоб не перевантажувати судову систему.
«Однак з іншого боку це буде складно пояснювати де-небудь у Німеччині. Пояснити, чому в твоєму позові відмовили, чому українські суди не скасували це рішення, буде досить складно. Вважати будь-яке рішення автоматично незаконним − це простий, але помилковий шлях. Для всіх було б краще, якби існувала можливість отримати рішення суду про його незаконність», − вважає юрист.
«Думаю, що наслідки будуть поганими», − підкреслив Ілляшев.
Керуючий партнер ЮФ також зазначає, що випадків так званої націоналізації в Криму дуже багато.
«Наприклад, можна знайти таке: націоналізувати житлове приміщення за певною адресою. Люди називають це націоналізацією, хоча фактично цей процес називається по-іншому. Оскільки під націоналізацією мають на увазі виплату ефективної ринкової компенсації, а те, що відбувається, більше схоже на конфіскацію. У вас забрали і нічого не дали натомість», − підкреслює він.
Юрист говорить, що у Криму до процесу націоналізації «підходять творчо».
«Вони тільки зараз зрозуміли, що можна націоналізувати не тільки майно, але й саму юридичну особу. Саме тому вже виникають спірні моменти на рівні місцевої влади», − пояснює Ілляшев.
Ілляшев каже, що якщо юридична особа зареєстрована в Севастополі, а майно підприємства, скажімо, перебуває в Ялті, і органи влади Ялти (т.зв. «Республіки Крим») хочуть націоналізувати майно, а органи місцевої влади Севастополя − сама юридична особа та опосередковано майно такої юридичної особи. І тут починається ще конфлікт.
За його словами, рішення органів місцевої влади Криму, створених в рамках правового поля Росії можна оскаржувати в судах російської юрисдикції. Юрист також зазначає, що це відбувається без особливого позитивного результату, але поки справи розглядаються на місцевому рівні.
«Поки це буде розглядатися в місцевих судах, навряд чи щось зміниться. Однак рано чи пізно справа дійде до верхній судових інстанцій, і там повинні будуть прийняти якесь рішення. Вичерпавши всі можливості в Росії та в Україні, можна вже йти до Європейського суду з прав людини і вже там відстоювати свої інтереси», − вважає він.
