Дата публікації: 5 січня 2018
Леонід Гілевич, юрист
Джерело: «Економічна правда»
Зростання кількості вакансій, безробіття і міграція за кордон — три кити, на яких стоїть ринок праці. Як вплине на нього новий Трудовий кодекс?
Рік, що минає, для ринку праці в Україні був неоднозначним.
З одного боку, спостерігалося зростання кількості вакансій у різних професійних сферах, і значна кількість компаній закладала в бюджет на 2017 рік збільшення чисельності персоналу.
З іншого боку, в Україні як і раніше спостерігається високий рівень безробіття, а проблема трудової міграції в благополучніші країни істотно впливає і, мабуть, продовжуватиме впливати на ринок.
Радує те, що у багатьох роботодавців продовжує покращуватися якість управління персоналом і, відповідно, умови праці для працівників.
Значною мірою використовується передовий світовий досвід. У той же час українські роботодавці самостійно впроваджують власні цікаві ідеї.
Нарешті, в середині року з’явилася надія, що невдовзі буде ухвалений новий основоположний нормативний документ у сфері праці — Трудовий кодекс, а радянський Кодекс законів про працю значною мірою відійде в минуле.
КЗпП вмирає, нехай живе ТК!
Новий Трудовий кодекс повинен стати істотним кроком вперед у розвитку трудового законодавства України. Серед нововведень — запровадження поняття «призупинення дії трудового договору», встановлення нових підстав для звільнення, наприклад, через незалежні від волі сторін обставини, контроль над працівниками за допомогою технічних засобів, робота на дому.
Утім, у нинішньому вигляді проект далеко не ідеальний. Він не враховує всю різноманітність сучасних відносин в сфері праці і відстає від кращих зразків сучасного трудового законодавства розвинених країн.
Особливо помітним є відставання у сфері регулювання обробки персональних даних працівників і кандидатів на зайняття вакантних посад.
У той час як в ЄС ухвалюється новий регламент щодо захисту персональних даних, який враховує сучасні виклики безпеки, Україна задовольняється не найбільш передовим законом «Про захист персональних даних» і поверховою згадкою про персональні дані у проекті Трудового кодексу.
Обділені увагою законодавця так звані нетипові форми залучення персоналу, які повсюдно зустрічаються на ринку праці. Це створює зайві перешкоди для різних видів трудових відносин.
Цілком доцільно було б присвятити їм окремий розділ. Там можна було б перерахувати види нетипових трудових відносин, встановити чіткі та зрозумілі для учасників ринку правила таких відносин.
Можливо, до другого читання деякі проблемні моменти будуть враховані. У зв’язку з цим важливо, щоб законодавець дослухався до потреб ринку і не встановлював надмірне регулювання там, де це не потрібно.
Про віддалену роботу і аутстаффінг
До нетипових форм залучення персоналу відносять аутсорсинг, лізинг, аутстаффінг та дистанційну роботу. Є ще одна зручна і популярна форма — фріланс, але він не належить до трудових відносин.
Із перерахованого найбільш врегульованим є аутсорсинг — цей термін навіть зустрічається у законодавстві. Питанням дистанційної роботи та роботи вдома присвячена низка статей проекту Трудового кодексу.
Аутстаффінгу та лізингу персоналу пощастило менше, але відносини аутсорсингу, лізингу персоналу і аутстаффінгу між суб’єктами підприємницької діяльності найчастіше регулюються договорами про надання послуг. Часто відбувається плутанина понять «аутстаффінг» і «лізинг персоналу».
Аутстаффінг передбачає, що працівники, які працюють на одного роботодавця, числяться в штаті іншого. Останній називається провайдером.
Провайдер бере на себе всі пов’язані з працевлаштуванням формальності, за що отримує від замовника плату. Часто працівник за весь час працевлаштування навіть не заглядає в офіс свого формального роботодавця.
У випадку лізингу співробітники одного роботодавця «орендуються» іншим для реалізації проектів на певний термін. В Україні таке можна зустріти в IT-сфері, де для роботи над проектом «разово» залучається команда ззовні.
Фріланс не є формою трудових відносин, але найчастіше їх підміняє. Фріланс має вагомі переваги для роботодавця. Він перетворюється у замовника і, окрім податкових переваг, отримує можливість не дотримуватися цілої низки гарантій, передбачених трудовим законодавством.
Натомість працівник отримує більшу свободу в своїй діяльності.
Хоча законодавство дозволяє використовувати фріланс, існує небезпека кваліфікації таких правовідносин як трудових з негативними наслідками для роботодавця. Особливо, якщо відносини, які за всіма ознаками є трудовими, лише формально підміняються цивільно-правовими.