Трудові спори стають багатограннішими та більш складними

Адаптація бізнесу до вимог сьогодення — виклик, з яким стикається кожна українська компанія. Про те, яких змін зараз зазнає ринок праці, які галузі в країні розвиваються найбільш динамічно, як впровадження європейських стандартів позначається на трудових правовідносинах, «Юридична практика» говорила з Валерією Гудій, партнером юридичної фірми «Ілляшев та Партнери».

— Ринок праці сьогодні трансформується під вимоги часу. Які питання виникають у роботодавців, зважаючи на воєнний стан у країні?

— Сьогодні українські роботодавці вже не просто реагують на воєнний стан – вони активно адаптують бізнес і шукають шляхи розвитку навіть у складних умовах. Запити клієнтів змістилися від врегулювання трудових договорів і повернення працівників до розвитку виробництва, залучення нових співробітників та впровадження гнучких режимів праці.

ЮФ «Ілляшев та Партнери» супроводжує такі процеси комплексно: трудові аспекти корпоративних угод, аутсорсинг персоналу, юридичний супровід переведення та переміщення працівників.

Список клієнтів команди ЮФ «Ілляшев та Партнери» включає компанії з виробничого, страхового, технологічного, оборонного, енергетичного та інших секторів.

Якщо говорити про компанії зі сфери FMCG, то їх цікавлять питання адаптації трудових договорів та впровадження механізмів призупинення та поновлення дії договорів, стандартів безпеки праці для забезпечення гендерно-специфічного підходу до захисту праці робітників, зайнятих у виробничій діяльності, релокації персоналу.

З огляду на поточні умови роботи, багато запитів як національних, так і іноземних компаній пов’язані з військовим обліком: підстави для відстрочки від військової мобілізації, бронювання співробітників.

Окремий напрямок роботи – це запити гуманітарних іноземних організацій, штат яких зараз дуже великий, з огляду на роботу по всій Україні. Часто це інтернаціональні команди, а це означає велику кількість іноземного персоналу та децентралізовану регіональну присутність, що вимагає дотримання трудового та міграційного законодавства, отримання статусу іноземної неурядової організації, ведення військового обліку співробітників.

— В Україні значна частина економіки пов’язана з оборонно-промисловим комплексом. Які особливості мають трудові правовідносини в оборонній галузі?

— Оборонна промисловість сьогодні – одна з найдинамічніших галузей української економіки. Через зростання попиту на військову техніку та спорядження активно створюються нові підприємства оборонного профілю, у тому числі за участю іноземного капіталу.

Для таких компаній найактуальнішими стають не лише трудові питання, а й комплексний юридичний супровід запуску бізнесу: реєстрація підприємства, отримання ліцензій, дозволів, укладання договорів із персоналом, забезпечення конфіденційності, дотримання вимог та порядку бронювання працівників тощо.

ЮФ «Ілляшев та Партнери» супроводжує такі процеси на всіх етапах: від створення виробничих компаній до бронювання критично важливих працівників. Зокрема, у 2025 році ми представляли підприємство критичної інфраструктури з понад 700 працівниками, забезпечивши збереження його кадрового потенціалу під час мобілізаційного тиску.

Наш досвід дозволяє клієнтам, які виходять на ринок оборонного виробництва, діяти законно, безпечно і стратегічно, що є критично важливим для компаній, чия діяльність напряму пов’язана з безпекою держави.

— З якими труднощами стикаються міжнародні компанії, які працюють в Україні?

— Для іноземних інвесторів важливо контролювати свій бізнес в Україні без постійної присутності в країні. Ми консультуємо іноземців з питань реєстрації юридичних осіб в Україні і представництв, ведення бізнесу, розширення виробничих потужностей, релокації підприємств. Клієнти знають, що з «Ілляшев та Партнери» вони отримують надійний юридичний супровід, який гарантує безперервність бізнесу навіть у складних умовах.

Ми надаємо комплексну юридичну підтримку іноземним компаніям під час їх виходу на український ринок : від реєстраційного процесу до вирішення питань з дотримання українського трудового та міграційного законодавства щодо працевлаштування іноземних керівників, податкових режимів, отримання ліцензій. Наш досвід допомагає компаніям впроваджувати практики, що поєднують дотримання законодавства, операційну ефективність та репутаційний захист.

Труднощі іноземного бізнесу є типовими для нинішніх умов роботи в Україні: плинність кадрів, психологічне навантаження співробітників, мобілізація, порушення логістичних ланцюгів, зміна території провадження діяльності, адаптація трудових договорів і управління персоналом під іноземних керівників і глобальні практики та правила.

Варто зазначити, що після пом’якшення валютних обмежень Національним банком, зокрема дозволу переказу дивідендів нерезидентам до 1 млн євро на місяць, інтерес інвесторів пожвавився. Найбільшу увагу іноземців зараз привертає бізнес у сфері енергетики, логістики та аграрний сектор.

— Які кейси зараз найбільш поширені при вирішенні трудових спорів?

— Трудові спори стають багатограннішими та більш складними. З нашими клієнтами ми розробляємо індивідуальні стратегії оптимізації трудових відносин, що зменшують збитки  і мінімізують ризики судових процесів. Насправді ми з розумінням ставимось до потреб клієнта, а саме не починаємо судовий процес заради процесу у справах, де можна знайти консенсус у спорі. Подібна тактика забезпечує інтереси клієнта – не мати збільшених витрат на правову допомогу та отримувати очікуваний результат.

Ми працюємо поруч із бізнесом, щоб не лише врегулювати поточну ситуацію, а й запобігти ризикам у майбутньому. Клієнти цінують нашу здатність поєднувати юридичну експертизу з розумінням HR-процесів і управління бізнесом.

Якщо говорити більш конкретно, то за останні роки в трудових спорах спостерігається тенденція до зловживання працівниками своїми правами та обов’язками: хтось маніпулює війною, хтось недобросовісно користується дистанційним режимом роботи, хтось допускає підробку документів та спроби заволодіти майном роботодавця, а хтось зацікавлений звільнити колегу та підставити роботодавця. Багато спорів стосуються неналежного виконання працівниками своїх посадових обов’язків. Однак буває, що й роботодавці припускаються помилок у процесах звільнення співробітників, або не вживають заходів реагування, незважаючи на явний мобінг працівників. Кожна ситуація унікальна та потребує індивідуального підходу.

— На які законодавчі новації слід звернути уваги роботодавцю у 2025 році?

— Найважливіше – очікуване прийняття нового Трудового кодексу. Ми в HR Комітеті Європейської Бізнес Асоціацію активно беремо участь у його доопрацюванні, щоб наші клієнти отримували рекомендації для роботи на основі майбутніх змін.

В цьому контексті варто згадати побажання бізнесу електронізувати трудові відносини та документообіг без потреби дублювати все на папері, встановленні гнучкості в трудових відносинах і дотриманні балансу інтересів у колективних відносинах.

Якщо говорити про законодавчі зміни, то залишиться актуальним питання повернення працівників до роботи після відновлення дії трудових договорів, для чого законодавець передбачив обов’язок кожної зі сторін трудового договору постійно (у тому числі під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації та невідкладно інформувати іншу сторону трудового договору про зміну своїх контактних даних, а вже з 14 березня 2026 року призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін сукупно на строк не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи строки його продовження), і тут роботодавцям потрібно бути уважними.

 — Як загалом оцінюєте впровадження європейських стандартів у галузі трудового права в українське законодавство? Які кроки має ще зробити Україна в межах взятих на себе зобов’язань?

— Це позитивна тенденція, яка наближає український бізнес до світових практик. Ми допомагаємо клієнтам впроваджувати такі стандарти на практиці, включно з міжнародними компаніями та гуманітарними організаціями, забезпечуючи законність, операційну ефективність і баланс інтересів між роботодавцем та працівниками.

Ми очікуємо подальшу інтеграцію європейських норм у трудове законодавство, посилення ролі комплаєнсу, захисту персональних даних та корпоративної етики. Роботодавці дедалі частіше усвідомлюють, що ефективне управління людським капіталом – це не лише юридичне питання, а й частина репутаційної стратегії компанії.

Тому наша команда допомагає клієнтам не просто вирішувати окремі трудові спори, а будувати системи управління ризиками, політики внутрішнього контролю, програми з попередження дискримінації, мобінгу та інших форм порушень прав працівників.

Ми також спостерігаємо, що до сфери юридичної відповідальності бізнесу поступово входить питання психоемоційного добробуту працівників. Трудові юристи вже не обмежуються контрактами чи наказами – вони мають допомагати створювати безпечне, передбачуване і справедливе робоче середовище.

(Бесіду вів Максим Сисоєнко, «Юридична практика»)