Дата публікації: 27 січня 2015
Олена Омельченко, партнер, адвокат, керівник практики міжнародної торгівлі
Джерело: Forbes
З 2008 року в світі було вжито 864 антидемпінгових заходи, і лише 21 з них − Україною
Правила СОТ не дозволяють в односторонньому порядку встановлювати квоти чи вводити мита, які перевищують пов’язані ставки, закріплені в зобов’язаннях України. Загальна середньозважена ставка мита за зобов’язаннями України становить 2,7%. Для порівняння, наприклад, у Росії цей показник − 9,1% (згідно з даними СОТ за 2012 рік World Tariff Profiles 2014).
Скориставшись винятком, 28 грудня 2014 року Верховна Рада прийняла закон «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року». Документ вводить додатковий імпортний збір на всі товари, крім життєво необхідних, у зв’язку з погіршенням платіжного балансу. За процедурою, обговорення цього питання буде винесено на Комітет з обмежень у зв’язку з платіжним балансом СОТ.
На відміну від імпортного збору, введеного цим законом, захисне, антидемпінгове або компенсаційне мито вводиться з метою захисту національного виробництва за результатами відповідних розслідувань. Ініціювати розслідування може бізнес або держава. У світовій практиці ініціювання розслідування державою зустрічається вкрай рідко. Це пояснюється трудоємністю процесу збору конфіденційної комерційної інформації, доказів, недосконалістю законодавства.
Захищаючи свої інтереси, бізнес поступово починає розуміти, що порятунок «потопаючих» − справа рук самих «потопаючих». Це передбачає активне використання інструментів торговельного захисту.
В Україні слідчим органом, який проводить розслідування, є Мінекономрозвитку, де ці функції покладені на Департамент співробітництва з СОТ та з питань торговельного захисту.
Приймає рішення про введення мит (заходів) не парламент, а Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, що істотно спрощує прийняття рішення. Очолює комісію міністр Мінекономрозвитку, а персональний її склад затверджує КМУ. Зазвичай у комісію входять державні службовці СБУ, Адміністрації президента, Мін’юсту, МЗС, Мінекономрозвитку, Мінагрополітики, Антимонопольного комітету. Склад оновлюється в міру необхідності.
У порівнянні з іншими країнами Україна недостатньо використовує інструмент введення мит для захисту своїх інтересів. Згідно з офіційною інформацією СОТ, з 2008 року в світі вжито 864 антидемпінгових заходи, з них тільки 21 − Україною; 74 компенсаційних заходи, з них 0 − Україною; 53 захисних заходи, з них 3 − Україною.
Разом з тим скористатися цим інструментом могли б виробники сільського господарства, органічної і неорганічної хімічної продукції, пластмасової і полімерної продукції, машинобудування, виробники шин, графітованих електродів, підшипників, чавунних засувок, бетонних виробів, будівельних колисок, косметичної продукції, мила, поролону, сірників, гіпсових бинтів, шприців, профілів для вікон, скляних пляшок та багато інших.
Перші кроки
З чого потрібно почати, щоб зажадати введення спеціального (захисного) антидемпінгового або компенсаційного мита?
Спочатку необхідно визначити товар, національного виробника, проаналізувати ринок в Україні та за кордоном, визначити, чи існує демпінг, зростання імпорту чи субсидія, надання якої не відповідає нормам СОТ, чи існує шкода національному виробнику та причинно-наслідковий зв’язок. Зібрати докази − і після цього можна починати готувати заяву в Мінекономрозвитку.
Розслідування може тривати близько року, але хай тривалість процедури не лякає виробників. Введення заходів за результатами розслідування матиме економічний ефект понад чотири роки, з правом продовження заходів і можливістю модернізувати виробництво.
Інструменти торговельного захисту – це засіб, придуманий для забезпечення чесної конкуренції. Тому введення заходів не так має протекціоністський характер, як спрямоване на коригування конкурентного середовища і створення умов для розвитку бізнесу.
При антидемпінговому розслідуванні, щоб уникнути оплати мит, дозволяється прийняття цінових зобов’язань. Наприклад, у 2014 році компанія «Інтерпайп» взяла зобов’язання у рамках розслідування, що проводиться у США відносно сталевих труб, а китайська компанія Zhejiang Longda Stainless Steel Co. прийняла цінові зобов’язання щодо безшовних нержавіючих труб у рамках розслідування, що проводиться Мінекономрозвитку України.
У разі захисного розслідування дозволяється застосування не тільки захисного мита, а й введення квотування. Прикладом може бути встановлена квота з боку України щодо труб сталевих безшовних обсадних насосно-компресорних.
У 2014 році суттєво зросла кількість захисних розслідувань у світі і застосованих захисних мит, що стало предметом обговорення на останньому засіданні Комітету із захисних заходів СОТ. Всього у 2014 році порушено 25 захисних розслідувань, з них: 7 – Індія, 4 – Індонезія, 4 – Туреччина, 2 – Єгипет, 2 – Туніс, і по одному – Йорданія, Таїланд, Марокко, Малайзія, Еквадор; Україна почала перегляд заходів щодо труб.
Слід зазначити, що розвинені країни, такі як ЄС і США, не практикують застосування захисних заходів. І на це є просте пояснення – їх ринки і так достатньо захищені високими митами та іншими перешкодами, застосування яких їм дозволено у рамках умов вступу до СОТ. Ці країни вважають за краще захищатися від недобросовісної конкуренції у вигляді наявності демпінгу або надання субсидії.
Разом з цим для України захисні заходи є досить важливим елементом захисту ринку, враховуючи економічні коливання і періодичне виникнення дезорганізації ринку.
Захисне мито застосовується незалежно від країни походження, тобто заходи застосовуються до всіх країн, крім країн, що розвиваються, які можуть потрапити під виняток.
Тому при застосуванні захисного мита завжди виникає політичне питання: а як до цього поставляться основні торговельні партнери? Особливо питання актуальне з урахуванням дії односторонніх преференційних умов торгівлі з боку ЄС. І вже тим більше у тому випадку, якщо ЄС при введенні захисних заходів може виявитися найбільшим або основним постачальником.
Відповідь на це питання лежить в основі тих же правил СОТ. Якщо існує різке непередбачене зростання імпорту, шкода національному виробництву і причинно-наслідковий зв’язок, то слідчий орган і комісія повинні будуть врахувати це при прийнятті рішення. В іншому випадку можна втратити виробництво вітчизняного товару, а в деяких випадках навіть галузь.
Нормами СОТ дозволяється введення захисних мит також на підставі відносного зростання імпорту до виробництва, що вкрай важливо з урахуванням останніх тенденцій падіння обсягу імпорту в абсолютних показниках у 2014 році через ситуацію з АТО.
Введення мит за результатами розслідувань передбачено й угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Не варто забувати, що цього року набуде чинності частина угоди про зону вільної торгівлі, що напевно спричинить зростання імпорту в Україну з ЄС. Тому бізнесу вже зараз необхідно вивчати можливості захисту своїх інтересів.
У даний момент Мінекономрозвитку проводить розслідування (перегляди існуючих заходів) щодо імпорту флоат-скла, легкових автомобілів, ламп розжарювання, труб сталевих безшовних обсадних насосно-компресорних на загальну суму близько $248 млн. У 2014 році Мінекономрозвитку України застосувало заходи до імпорту в Україну щодо ДВП, аміачної селітри, виробів, виготовлених з чорних металів, посуду з порцеляни на загальну суму імпорту близько $ 75 млн.
