Дата публікації: 16 квітня 2026
Володимир Адонін, адвокат
Джерело: The Page
У сучасному бізнес-середовищі, де репутація важить не менше за фінансові показники, українські компанії все частіше опиняються в точці, коли внутрішнє розслідування стає неминучим. Для багатьох власників це досі асоціюється з корпоративними конфліктами чи «пошуком винних».
Проте в практиці «Ілляшев та Партнери» ми бачимо інше: професійне внутрішнє розслідування – це передусім інструмент захисту активів та збереження тих людей, які реально розділяють цінності компанії.
Форензік як стратегічне управління ризиками
Сьогодні «форензік» остаточно вийшов за межі класичної перевірки звітів. Це стратегічне управління ризиками. У періоди геополітичної нестабільності саме внутрішні загрози – управлінські зловживання, приховані схеми та конфлікти інтересів – стають головною причиною втрати капіталу.
Будь-яка організація, незалежно від її розміру чи сфери діяльності, може зіткнутися з різноманітними проблемами: від банальної крадіжки товарів та підробки документів до серйозних порушень корпоративної етики, шахрайства чи конфлікту інтересів. В таких ситуаціях компанія повинна не просто відреагувати на інцидент, а й глибоко зрозуміти його причини та наслідки.
Чому внутрішні розслідування є необхідними для бізнесу?
- Усунення системних «дірок». Часто окремі випадки порушень є лише верхівкою айсберга, що вказує на більш глибокі проблеми в бізнес-процесах, контролі чи навіть у корпоративній культурі. Розслідування допомагає ідентифікувати слабкі місця та розробити заходи для їх зміцнення. За результатами розслідувань 2026 року середні втрати бізнесу в країнах, що розвиваються, становлять 30–50% річної виручки, а у розвинених країнах – 5–15%.
- Репутаційна стійкість. Оперативна реакція на інциденти зміцнює довіру регуляторів, інвесторів та іноземних партнерів.
- Правова безпека. Несвоєчасне або неправильне реагування на порушення може призвести до значних фінансових втрат, судових позовів, штрафів та інших юридичних наслідків. Професійне розслідування мінімізує ризики судових позовів та штрафів, створюючи доказову базу для захисту інтересів компанії.
Найчастіший мотив – не зовнішній тиск, а внутрішнє переконання в безкарності, що з’являється там, де контроль існує лише «на папері».
Портрет корпоративного шахрая
Дослідження KPMG «Глобальні профілі шахрая» показує, що часто сучасний корпоративний шахрай – це не аутсайдер, а людина, яка користується найвищою довірою. Часто це досвідчені, поважні співробітники з багаторічним стажем, які користуються високою довірою.
Отже, типовий шахрай – це чоловік віком від 36 до 55 років (37% випадків), який працює в компанії понад 6 років (65% випадків).
Більшість шахраїв – чоловіки (81%), часто це керівники середньої або вищої ланки (30% – топ-менеджери, 24% – менеджери середньої ланки), що підкреслює важливість належного контролю на всіх рівнях управління.
Основні мотиви шахрайства – фінансова вигода та жадібність, опортунізм («тому що я можу»), особисті фінансові труднощі або бажання виконати планові показники. Важливо, що лише незначна частина шахраїв вдається до обману через бажання уникнути регуляторного контролю або перешкодити діяльності компанії.
Це вказує на те, що найпоширенішим мотивом є не зовнішній тиск, а внутрішнє переконання в безкарності, що виникає в середовищі зі слабким контролем.
Алгоритм ефективного внутрішнього розслідування
Проведення внутрішнього розслідування – це багатоетапний процес, що вимагає чіткої методології та неупередженого підходу. Ось ключові етапи:
- Отримання повідомлення про можливе порушення. Це може бути анонімне звернення, скарга співробітника, виявлення фінансових розбіжностей під час аудиту або моніторингу бізнес-процесів. Важливо оцінити серйозність отриманої інформації про можливе порушення, щоб визначити доцільність ініціації розслідування.
- Формування групи – залежно від характеру інциденту до розслідування можуть залучатися різні фахівці (служба безпеки компанії, відділ комплаєнсу, представники HR, юристи, фінансисти, IT-спеціалісти). Кожен учасник групи має чітко визначені ролі та відповідальність.
- Збір та аналіз інформації: аналізуються всі релевантні документи – від договірної документації та фінансових звітів до внутрішніх політик та протоколів; досліджується листування, електронні файли, дані із систем моніторингу; проводяться бесіди зі співробітниками, які можуть мати інформацію щодо інциденту.
Важливо забезпечити конфіденційність та захистити тих, хто надає свідчення. Залежно від складності кейсу, можуть залучатися зовнішні експерти для проведення технічних, фінансових чи інших видів експертиз.
Усі дії, зібрані факти, свідчення та висновки фіксуються в офіційних протоколах та звітах. Це є доказовою базою для прийняття обґрунтованих рішень.
- Фіксація та вердикт: складання фінального звіту, на основі якого приймаються рішення – від дисциплінарних стягнень до передачі матеріалів правоохоронним органам.
Не рідкісні випадки, коли внутрішня служба безпеки компанії знаходиться у змові із корпоративним шахраєм або вдало створює у власника чи керівника уявлення про контроль. Тому в ідеалі бізнесу можна запропонувати проведення, наприклад, річних перевірок зовнішніми консультантами.
Поради для проведення внутрішнього розслідування в компанії
Ефективність внутрішнього розслідування безпосередньо залежить від дотримання певних принципів.
Принцип неупередженості та об’єктивності. Залучайте до розслідування співробітників з різних відділів, щоб уникнути конфлікту інтересів. У складних випадках розглядайте можливість залучення зовнішніх консультантів.
Принцип прозорості. Чітко прописуйте внутрішні політики щодо проведення розслідувань, надайте співробітникам інформацію, куди і як вони можуть повідомити про порушення.
Принцип конфіденційності. Обмежуйте доступ до інформації лише тими, хто безпосередньо задіяний у розслідуванні; використовуйте захищені системи для зберігання даних.
Принцип пропорційності. Застосовані заходи повинні відповідати тяжкості порушення. За незначне порушення процедури може бути достатньо провести роз’яснювальну бесіду та додатковий тренінг, а не негайне звільнення або звернення до правоохоронних органів.
Принцип «не нашкодь». Поспішні та необґрунтовані дії можуть зашкодити не лише окремим співробітникам, а й репутації компанії в цілому, призвести до судових позовів та фінансових втрат. Тому перед прийняттям будь-яких рішень ретельно оцініть потенційні наслідки та ризики.
Співпраця зовнішніх консультантів та служби безпеки. Ці дві «структури» повинні працювати в тісній взаємодії, використовуючи спільні технології моніторингу, цифрові платформи для збору та аналізу даних, а також узгоджені протоколи проведення розслідувань.
Загалом, можна виділити наступні поради для бізнесу:
- розробити детальні політики та процедури, що регламентують порядок проведення розслідувань, розподіл ролей, відповідальності та механізми взаємодії між різними підрозділами (комплаєнс, безпека, HR, юридичний відділ);
- використовувати сучасні системи моніторингу бізнес-процесів, інструменти для аналізу даних та відстеження аномалій. Це прискорює процес виявлення порушень та підвищує точність аналізу;
- розвивати soft skills у фахівців, залучених до розслідувань – від етичної обізнаності та навичок комунікації у чутливих ситуаціях до глибокого розуміння законодавства. Це включає навчання виявленню ознак шахрайства та знайомство з типовими схемами;
- чітко визначати, хто не може брати участь у розслідуванні, якщо має особисті стосунки з його учасниками, та залучати незалежних фахівців для перевірки критичних моментів у розслідуванні. Це може бути зовнішній юрист або аудитор;
- регулярно перевіряти ефективність внутрішніх розслідувань за допомогою кейсових навчань або зовнішнього аудиту;
- у складних випадках, що можуть мати юридичні наслідки або вимагають високої об’єктивності, звертатися до юридичних фірм або форензик-експертів, що спеціалізуються на внутрішніх розслідуваннях. Це допомагає уникнути помилок, вибудувати процес з максимальною правовою точністю та захистити інтереси компанії.
Підсумовуючи викладене, внутрішні розслідування – це не просто інструмент реагування на проблеми, а важлива складова управлінської зрілості компанії. Вони дозволяють не лише виявляти порушення, а й формувати культуру прозорості, відповідальності та превентивного мислення. Це, своєю чергою, зміцнює стійкість організації до внутрішніх загроз, підвищує довіру стейкхолдерів та сприяє довгостроковому успіху бізнесу.
