Іноземці в Україні

Леонід Гілевич, Юрист

Джерело: «Бізнес»

Іноземці та особи без грома­дянства, які постійно про­живають в Україні, які визнані в Україні біженцями, яким надано притулок, які визна­ні особами, які потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, хто отримав дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підста­вах і в порядку, встановлених для громадян України. Решта іноземців для роботи в Укра­їні, як правило, потребують дозволу на працевлаштуван­ня. Отримавши такий дозвіл, вони фактично користуються тими самими правами, що і громадяни України (в тому числі щодо робочого часу, часу відпочинку, підстав для звільнення тощо), з деякими винятками.

Дозвіл на працевлашту­вання

Дозвіл видається конкретно­му роботодавцю для найму іноземця на конкретну поса­ду, при цьому на певні посади іноземців призначати не мож­на (а саме, якщо заміщення певної посади відповідно до закону вимагає громадянства України). Будь-яке сумісни­цтво (заміщення іншої посади у того ж або іншого робото­давця) вимагає отримання окремого дозволу; виняток робиться лише для високо­оплачуваних професіоналів (зарплата яких становить не менше 50 мінімаль­них заробітних плат), якщо термін дії трудового договору на посаді за сумісництвом не переви­щує терміну дії дозволу на працевлаштування за основним місцем роботи. Окремі категорії іноземців можуть працювати без дозволу на працевлаштування, включаючи працівників іно­земних представництв, іноземців, які прибули в Україну для участі в реалізації проектів міжна­родної технічної допомоги, працівників інозем­них засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні, й низки інших.

Термін дії дозволу становить, як правило, один рік. У низці конкретних випадків може бути ви­дано дозвіл на строк до трьох років. Термін дії дозволу можна продовжувати необмежену кіль­кість разів. Документи для отримання дозволу на працевлаштування подаються роботодавцем. 

Мінімальна зарплата

Мінімальна заробітна плата іноземців, які по­винні отримувати дозвіл на працевлаштування, в більшості випадків має становити 10 міні­мальних заробітних плат в Україні. Вимоги до мінімальної заробітної плати не застосовуються в разі отримання дозволу для «особливої кате­горії» іноземців: засновників створеної в Україні юридичної особи — роботодавця; випускників університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів; іноземних працівників творчих професій; іноземних IT-професіоналів. Для «особливої категорії» діють такі ж вимоги до мінімальної зарплати, як і для громадян України.

Зарплата у валюті

Теоретично законодавство України передбачає можливість виплати іноземним працівникам зарплати у валюті (на відміну від громадян Укра­їни, яким зарплата може виплачуватися виключ­но у гривнях), однак на практиці, враховуючи неузгодженість між собою низки нормативних актів, виплата у валюті, як мінімум, утруднена.

Матеріальне забез­печення та соціальні послуги

Іноземці, роботодавці яких виплачують ЄСВ, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги Фонду соціального страхуван­ня України, в тому числі у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності («лікарняні»). Водночас, на думку Держав­ної фіскальної служби Укра­їни, іноземці, які працюють у представництвах іноземних компаній, не підлягають обов’язковому соціальному страхуванню і, відповідно, права на отримання мате­ріального забезпечення та соціальних послуг від Фонду соціального страхування України не мають.

Звільнення

Хоча формально трудове законодавство не передбачає підстав для звільнення окре­мо для іноземців, роботодав­цю, що зобов’язаний отримати дозвіл на працевлаштування іноземця, слід враховувати, що працювати без такого дозволу іноземець не може. Відповідно, у разі анулювання дозволу або його непро­довження роботодавець повинен мати можливість звільнити іноземця. Для цього з іноземцями укладається строковий трудовий договір (контракт), термін дії якого прив’язаний до дії дозволу.