Дата публікації: 10 жовтня 2025
Костянтин Кривенко, адвокат, радник, керівник практики кримінального права
Джерело: NV
Кажуть, що ділову активність компанії в Україні вимірюють не кількістю успішно виконаних контрактів, а рівнем зацікавленості правоохоронних органів.
Обшуки у компаніях, їхніх власників та працівників за останні роки перестали бути винятком і стали майже звичною частиною операційної діяльності бізнесу. Особливо це актуально для тих, хто сьогодні працює з державою: бере участь у тендерах, переговорних процедурах та постачає товари чи послуги до державних підприємств, установ та організацій.
Взагалі, обшук – це дієвий спосіб отримання доказів злочину. Наприклад, у випадку крадіжки обшук дозволяє потрапити до місця, де може зберігатися викрадене майно, і відшукати його. У випадку вбивства – знайти зброю чи інші речі зі слідами крові жертви. Якщо йдеться про незаконне виробництво та збут заборонених речовин – виявити обладнання, матеріали для фасування та інші докази протиправної діяльності.
Якщо говорити про економічні та службові злочини, які за своєю природою є складнішими для розслідування, то під час обшуків правоохоронці рідше розраховують знайти «мішки з готівкою». Натомість їх мета – віднайти докази причетності осіб до протиправних дій чи змови. Тому в ухвалах слідчих суддів зазвичай бачимо дозвіл на відшукання і вилучення документів, чорнових записів, печаток, телефонів, ноутбуків, флешок та інших носіїв інформації, на яких можуть зберігатися дані про правопорушення або зв’язки між учасниками.
І все це звучить логічно, адже обшук справді є одним із найефективніших способів зібрати докази протиправної діяльності, зокрема підтвердити корисливий мотив або умисел на протиправне заволодіння коштами. Проте сьогодні обшуки в Україні дедалі частіше перетворюються не лише на слідчу дію, а й на інфопривід і, подекуди, інструмент тиску. Йдеться насамперед про провадження, що стосуються корупційних або економічних кримінальних правопорушень. Те, як суспільство сприйме конкретний обшук значною мірою залежить від того, хто першим подасть інформацію у публічний простір. Якщо це зроблять правоохоронці – бізнес постає «крадіями», які розкрадають державні кошти під час війни. Якщо ж першими заговорять представники бізнесу, то обшук сприймається як неправомірний тиск і спроба блокування роботи компанії
Тому бізнесу та громадянам, особливо тим, хто веде активну підприємницьку діяльність або бере участь у державних закупівлях, варто бути готовими до того, що в один сонячний чи похмурий, теплий чи холодний, але майже напевно будній і ранній ранок, у двері може гучно постукати компанія людей, які ходять у гості без запрошення, але з дозволу суду.
В офісах сценарії різні: обшук можуть розпочати ще з першим працівником, який приходить на роботу (часто це прибиральниця), або дочекатися, коли зберуться всі співробітники, ввімкнуть комп’ютери, відкриють поштові скриньки й навіть увійдуть у заборонену «1С» чи «Медок», або ж приїде керівник зі своїм телефоном. В обох випадках, якщо двері довго не відчиняються, але всередині помітна активність, закон дозволяє їх відчинити силою – замки можуть бути зламані, а вхід здійснений примусово.
Що стосується процедури проведення обшуку, то якщо Ви вже опинилися в ситуації, коли слідчий зачитує ухвалу про дозвіл на його проведення у приміщенні, де Ви перебуваєте, варто діяти наступним чином.
«Better Call Saul» або «Краще дзвоніть адвокату»
Ніхто не може обмежити ваше право зателефонувати адвокату. Тож майте його контакт у телефоні і дзвоніть одразу, щойно виникає обшук. Найефективніше – зробити це ще під час гучного стуку у двері.
Адвокат підкаже першочергові дії, дасть інструкції: що спитати, що перевірити, як себе поводити та чого очікувати далі. Тут працює проста аналогія: у непередбачуваній ситуації спершу викликають швидку, а вже потім діють за порадами спеціаліста.
Вимога роз’яснення Ваших прав
Це працює не тільки у голлівудських фільмах. Безоплатна первинна правнича допомога – це державна гарантія, яка передбачає інформування особи про її права і свободи, обов’язки, порядок їх реалізації та виконання, відновлення прав у разі порушення, а також порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.
Слідчий зобов’язаний роз’яснити особі її права та обов’язки під час будь-якої процесуальної дії, зокрема під час обшуку. Зі свого боку особа має право ставити необмежену кількість запитань для повного розуміння своїх прав.
Перевірка повноважень та ідентифікація учасників
Щоб запобігти неприємним ситуаціям та у разі їх виникнення мати можливість правильно зафіксувати порушення під час слідчої дії, варто познайомитися з усіма присутніми. Звісно, у кризовий момент після того, як вони назвалися та показали посвідчення, все швидко забудеться. Тому необхідно мати під рукою листок паперу (не телефон, бо його можуть вилучити) та записати контактні дані незваних гостей включно з номерами їхніх службових посвідчень.
Таким чином зменшується ризик неправомірних дій з боку співробітників, адже вони легко ідентифікуються, а на їхні дії можуть бути подані скарги. Це створює додатковий контроль через відписки, рапорти та службові розслідування, і, як наслідок, всі учасники будуть більш чемними та стриманими.
Перевірка правових підстав обшуку
За загальним правилом обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді, у якій зазначається конкретний перелік речей та документів, що підлягають винайденню та, за необхідності, вилученню.
Ухвала повинна містити, зокрема:
- строк дії, протягом якого дозволено проникнення до житла чи іншого володіння особи;
- точну адресу житла або іншого володіння, що підлягає обшуку;
- конкретні речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Першочергово необхідно перевірити строк дії ухвали та адресу, за якою дозволено проведення обшуку.
У разі прострочення ухвали або неправильного зазначення адреси існують підстави для зупинення слідчої дії та вимоги до незваних гостей залишити приміщення. Звісно, правила мають виключення і слідчий теоретично може провести обшук, однак результати такої дії будуть дуже сумнівними.
Безперервна відеофіксація та поняті
Вже досить давно слідчі органи використовують відеокамери під час обшуків. Це частково вирішує питання ввічливості, дотримання вимог законодавства та правил проведення обшуку. Поняті зазвичай є зацікавленими особами з боку слідчого – така практика стала звичною, зокрема для підтримки старших людей.
За наявності можливості рекомендується залучати своїх понятих – наприклад, сусідів, якщо вони готові втратити кілька годин свого життя на цей захід, а вам не шкода, що вони спостерігатимуть, як правоохоронці переглядають ваші особисті речі. Це додає сумлінності діям правоохоронців і створює додатковий рівень контролю.
Вилучення речей і документів
За загальним правилом вилучатись мають виключно ті речі та документи, щодо яких слідчий суддя прямо надав дозвіл, але на практиці це працює не завжди.
По-перше, слідчі судді зазвичай у своїх ухвалах фактично копіюють клопотання слідчого щодо переліку майна, яке підлягає віднайденню та вилученню. Цей перелік здебільшого сформульований дуже абстрактно, що фактично залишає слідчому право самостійно вирішувати, що саме підлягає вилученню. Наприклад, в ухвалах часто можна знайти формулювання: «вилучення документів компанії, які мають значення для кримінального провадження». Таким чином, саме слідчий визначає, які документи є релевантними, а які – ні, і може вилучити цілу кімнату первинних документів компанії.
Схожа ситуація з цифровими доказами – інформація на комп’ютерах, флеш-накопичувачах, жорстких дисках, серверах тощо може вилучатися за таким же принципом.
По-друге, законодавець залишив за слідчим можливість тимчасово вилучати майно навіть без прямого дозволу судді. Питання щодо правомірності такого вилучення вирішується пізніше в суді, куди, як правило, запрошуються власники. У разі дійсно свавільного вилучення суд може відмовити у його арешті та зобов’язати повернути майно власнику. Однак процедури судового розгляду часто затягуються і майно може залишатися в кабінеті слідчого місяцями, під час чого власник фактично позбавлений можливості ним користуватися.
У практиці юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» є багато кейсів, в яких ми успішно оскаржували в суді вилучення майна, яке не мало відношення до справи. Наприклад, в останньому випадку ми домоглися не накладення арешту на значну суму грошових коштів, вилучену у клієнта. Крім того, суд зобов’язав слідчого повернути гроші законному власнику.
Враховуючи це, завдання особи, яку обшукують, разом із її адвокатом – мінімізувати обсяг переданого майна та залишити лише те, що необхідно. Під час цього процесу важливо поєднувати дипломатію, глибокі знання законодавства та вміння його застосовувати, включно з розумінням персональної відповідальності службових осіб за неправомірні дії під час виконання обов’язків.
Залишення відгуків про гостей та фіксування порушень
Насправді, єдине, що законодавець надає особі під час обшуку, – це право робити заперечення та зауваження в протоколі. Також можна залишити свої емоційні зауваження на відео, хоча навряд чи хтось його переглядатиме, якщо тільки запис не знадобиться у суді.
Попри це, фіксація заперечень у протоколі та/або на відео є важливим інструментом подальшого захисту. Вона допомагає відстоювати порушені права: право на особисту недоторканність житла, обмежене право на мирне володіння майном, а також ставить під сумнів результати обшуку. Відповідно, докази, отримані з порушенням прав, можуть бути визнані судом недопустимими.
У разі реальних порушень з боку правоохоронців, які проводили обшук або були присутні, критично важливо фіксувати все і в протоколі, і на відео. Це ваш страховий поліс на випадок подальших судових процедур.
Чого не треба робити під час обшуку?
Під час розслідування службових та економічних злочинів фігуранти зазвичай не вважають, що вчинили щось протиправне. На жаль, таку думку рідко підтримують слідчий чи прокурор. Тому переконувати слідчого о 7 ранку, що «ці руки нічого не крали» або допомагати йому знаходити документи, які на вашу думку свідчать про законність господарської операції, – марно. Для слідчого ці документи – це спосіб виявити ознаки злочину.
Не варто під час обшуку активно сприяти слідчому у пошуку доказів, які він вважатиме значущими. Набагато ефективніше надати обґрунтовану правову позицію та докази вашої непричетності вже на наступному етапі процесу.
Немає необхідності давати свідчення під час обшуку або одразу після нього. Психологія доводить: одна й та сама подія сприймається по-різному у спокої та під стресом, наприклад, під час раннього візиту правоохоронців.
Щодо паролів від телефону, ноутбуку чи комп’ютеру: відмову зазвичай трактують як підставу для їх тимчасового вилучення, але отримати доступ до інформації складніше. Добровільне надання паролю зменшує ризик вилучення, але водночас дає слідчому повний доступ до всіх даних, включно з видаленими. Тому рішення про надання паролів треба приймати обдумано, враховуючи, яка інформація там зберігається та як вона може бути інтерпретована третіми особами.
Стратегічно важливо розуміти: слідчий уже заздалегідь переконаний у вашій причетності до злочину. Щоб його переконати у протилежному одного пояснення буде недостатньо. Пасивна та спокійна поведінка під час обшуку – найкраща тактика, яка мінімізує ризик надання додаткової інформації.
Подальші дії після обшуку
Зазвичай обшук закінчується за одним із трьох сценаріїв, які відрізняються за рівнем негативних наслідків для обшуканої особи.
Перший сценарій: прийшли, провели обшук, нічого не знайшли та не вилучили. Це доволі поширене завершення, особливо серед новостворених антикорупційних органів, які намагаються «не брати щось, аби щось було». Однак постає питання: чи варто було порушувати гарантоване Конституцією право на недоторканість житла? Індивідуальна відповідальність завжди актуальна. У підсумку можна сказати, що обшук завершився легким переляком.
Другий сценарій: провели обшук і вилучили майно, вручили повістку про виклик на допит у якості свідка. Власник разом із адвокатом, скоріш за все, вписав заперечення в протокол, оскільки не погоджується з вилученням. Наступний крок – аналіз ухвали та розуміння фабули справи, оцінка серйозності ситуації та підготовка до допиту. Паралельно здійснюємо заходи щодо повернення майна: звернення до слідчого або слідчого судді. Щодо телефонів і комп’ютерів: якщо вони запаролені, то техніку відправлять на експертизу; якщо відкриті, то з нею працюватимуть оперативники або слідчий. Не варто розраховувати на швидке повернення, навіть якщо обіцяли.
Третій сценарій: крім обшуку вручають повідомлення про підозру, а можливо й затримують. Тут ситуація дійсно серйозна. Основна увага має бути зосереджена не на вилученому майні, а на запобіжному заході. Все інше – потім.
Обшук – це завжди несподівана та стресова подія, але знання процедури, законних підстав, можливостей фіксації порушень і грамотна робота з адвокатом дозволяють зберегти контроль над ситуацією і мінімізувати ризики. Кожен крок – від дзвінка адвокату до складання заперечень у протоколі – має значення для захисту ваших прав та майна.
Наша команда має багаторічний досвід у супроводі подібних процесів і здатна швидко оцінити ситуацію, побудувати оптимальну стратегію та знайти вихід навіть у найскладніших обставинах.
І пам’ятайте, обшук – це як ранкова кава: приходить несподівано, будить, трішки лякає, але з правильним підходом допомагає почати день із ясною головою та готовністю до всього.
