Дата публікації: 31 травня 2018
Віталій Галицьких, керівник Талліннського офісу
Джерело: «Економічна правда»
Права рука не знає, що робить ліва.
Це єдиний висновок, що напрошується у зв’язку з історією про внесення урядом України до списку офшорів Естонії, Латвії, Грузії та Молдови. Українські чиновники вирішили, що це потрібно зробити, оскільки корпоративний податок в Україні становить 18%, а в Естонії – 0%.
Так, в Естонії немає податку на прибуток, але є податок на розподілений прибуток – податок на виведений капітал.
Безглуздість і навіть курйозність ситуації полягає у тому, що Україна сама планує перейти на таку ж систему оподаткування з 2019 року. Після цього уряд України внесе і свою країну в списки офшорів?
Ще про безглуздість: Таллінн, Тбілісі, Рига і Кишинів заднім числом випадково дізналися про те, що потрапили до списку офшорів.
Офіс юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» в Естонії відразу ж зайнявся лобіюванням скасування цього нелогічного рішення уряду України. Ми зв’язалися з послом Естонії в Україні та підготували юридичну аргументацію помилковості такого рішення. На основі цієї аргументації була підготовлена нота українському уряду.
Разом з українським послом у Таллінні проводили консультації з урядами обох країн. Після декількох раундів спілкування голів урядів це помилкове рішення Кабінету Міністрів України було скасовано.
Чому саме ми забили тривогу в Естонії?
По-перше, більше 400 естонських компаній, що працюють з українськими партнерами, опинилися у неприємній ситуації. Їм, як «офшорам», довелося подавати додаткову звітність та сплачувати додаткові податки.
По-друге, Естонія – член Євросоюзу, з яким Україна має договір про асоціацію, і такий крок уряду України, до того ж не обґрунтований економічно, був явно недружнім і таким, що виходить за рамки договору.
Ми раді, що завдяки швидким діям послів і урядів обох країн естонський та український бізнес не поніс суттєвих збитків, і навіть не всі підприємці встигли відчути дискомфорт, спричинений цією ситуацією.
Однак якби ситуація вирішилася не так швидко, це призвело б до збитків. Українським компаніям стало б невигідно працювати з естонськими контрагентами.
Трохи про історію питання. «Офшором» у помилковому розумінні українського уряду Естонія стала не цієї осені, а 18 років тому.
У країні скасували звичний для України податок на прибуток юридичних осіб, але ввели податок на розподілений прибуток. Це означає, що прибуток, що спрямовується на розвиток бізнесу, не оподатковується.
Зате оподатковується прибуток під час його розподілу у вигляді дивідендів. Зроблено це для стимулювання реінвестицій в естонські підприємства. Цей досвід перейняли кілька згаданих вище країн і планують впровадити ще кілька європейських держав, у тому числі й Україна.
При цьому Естонія не є «податковим раєм». Загальне податкове навантаження на підприємства в Естонії вище, ніж в Україні: 48,7% проти 37,8%. Проте Естонія зі своєю на 99% електронною державою – це справжній адміністративний рай. Українці оцінили легкість ведення бізнесу в країні: вони займають почесне третє місце за кількістю виданих карт е-резидента.
За моїми даними, в департаменті поліції та прикордонної охорони Естонії знаходиться понад півтори тисячі заяв про е-резидентство від українців. Саме українці займають перше місце за кількістю зареєстрованих юридичних осіб в Естонії. Вже 314 українських компаній змінили прописку на естонську.
Скажу очевидну і відому багатьом річ: бізнес, що прийшов до Естонії з України, прагне не уникнути податків, а працювати в умовах стабільності.
Мова йде не про якихось гігантів з лобі в уряді та парламенті. В естонську юрисдикцію «емігрують» підприємства малого і середнього бізнесу, в тому числі стартапи, які не дочекалися підтримки українського уряду.