Дата публікації: 17 квітня 2024
Олександр Камша, адвокат, арбітражний керуючий, керівник Дніпровського офісу
Джерело: «NV Бізнес»
Уряд намагається знайти механізм, який дозволить бізнесу бронювати працівників залежно від сплати певної суми коштів у вигляді податку чи збору. Критики кажуть, що такий підхід дискримінаційний і не працюватиме. Розбираємось в ситуації.
Станом на 5 квітня проєкт нормативно-правового акту, який би містив у собі детальний алгоритм подібного «економічного бронювання», відсутній. Проте наразі поширюється приблизна запланована модель, відповідно до якої в якості підстав для бронювання пропонується встановити: відсутність у підприємства або ФОПа податкових боргів і сплата військового збору на кожного працівника по формулі 1,5% від зарплати + фіксована ставка у розмірі 20 тис. грн/місяць. Для ФОПів планується встановити додаткову вимогу з надання довідки про наявність обороту на суму, не менше вартості 3 місяців бронювання.
Алгоритм запропонованого економічного бронювання
Як озвучують автори проекту, планується підтверджувати бронювання у три етапи:
- Сплата збору. Підприємство вносить відомості про працівників на електронному порталі, надає квитанцію про сплату збору, у випадку ФОП – довідку про рух коштів.
- Верифікація. Податкові органи в онлайн режимі підтверджують відсутність заборгованості, відбувається онлайн-перевірка особи заброньованого. Людина отримує жовтий QR-код, що підтверджує процедуру бронювання. Протягом 60 днів необхідно оновити власні дані в ЦНАП для валідації бронювання.
- Оновлення даних. Заброньована особа відвідує ЦНАП, де оновлює дані та валідує бронювання. Кожен заброньований отримує зелений QR-код, що підтверджуватиме його бронювання.
Механізм реалізації економічного бронювання потребує доопрацювання
Не зовсім є зрозумілим механізм реалізації бронювання. По-перше, в запропонованому алгоритмі не зовсім зрозуміла роль Генерального штабу ЗСУ, адже про його повноваження або роль нічого не зазначено. Разом з тим, у питаннях бронювання, яке вже зараз відбувається, до компетенції Генерального штабу ЗСУ віднесено питання погодження списків на відповідність даних військовозобов’язаних та на перевірку дефіцитних військово-облікових спеціальностей. Поки незрозуміло, як у випадку «економічного бронювання» буде відбуватися подібна перевірка.
По-друге, не зрозуміло про яку «онлайн-перевірку особи заброньованого» йде мова в другому пункті алгоритму. Можливо, мається на увазі перевірка через електронний реєстр військовозобов’язаних, але невідомо, як буде врахована ситуація, якщо військовозобов’язаний, наприклад, має неактуальні дані в реєстрі: чи буде це підставою для відмови або лише підставою для того, щоб зобов’язати військовозобов’язаного якнайшвидше актуалізувати свої дані в реєстрі. Знову ж таки, це питання більше відноситься до реєстру військовозобов’язаних і залежить від того, як швидко інформація стосовно особи буде внесена до цього реєстру. В запропонованому алгоритмі йдеться про оновлення даних в ЦНАП, але неясно про які саме дані йде мова.
По-третє, незрозуміло про які «жовтий» та «червоний» QR-коди йде мова. Зараз підтвердженням бронювання особи є витяг з наказу Міністерства економіки України про бронювання військовозобов’язаних. В постанові КМУ № 76 не йдеться про будь-які QR-коди. Ймовірно, що маються на увазі про QR-коди в «Дії», але детально про це не зазначається.
Також поки не пояснені строки запропонованого бронювання. Це буде бронювання на 6 місяців, як це встановлено для критично важливих підприємств, або бронювання на весь час, поки відповідний збір буде сплачуватися за заброньовану особу? Це питання також повинно бути врегульовано.
Вимагає пояснень і ситуація, коли за заброньовану особу в певному місяці не буде сплачено збір. Як буде вирішуватись питання? Наприклад, заброньована особа отримала необхідні QR-коди, за неї вчасно сплачують збір протягом, скажімо, 3-4 місяців, потім за 5-ий місяць сплата відсутня, а потім з 6-го місяця сплата продовжується належним чином. Незрозуміло, як дане питання буде вирішуватися: буде стягуватися подібна «заборгованість» зі сплати збору чи військовозобов’язаного одразу будуть викликати до ТЦКтСП після отримання інформації про несплату збору.
Автори запропонованого алгоритму також зазначають, що вказане «економічне бронювання» не буде надавати заброньованій особі право на перетин державного кордону України для будь-яких цілей. Проте чому таке обмеження встановлюється? Якщо заброньованому співробітнику у зв’язку з трудовою діяльністю необхідно виїхати у відрядження за межі України, чому в даному випадку не буде можливості для перетину кордону? Це питання також потребуватиме вирішення та детального врегулювання.
Дискримінація чи підтримка економіки?
Варто зазначити, що попередні спроби реалізувати подібну модель бронювання вже були відхилені з аргументацією, що подібні майнові цензи можуть лише породжувати дискримінацію громадян України та, фактично, поділити громадян на тих, «за кого можуть заплатити і забронювати», та тих, за кого роботодавець не сплатить.
В даному контексті вартує згадки положення ст. 24 Конституції України, яке передбачає, що «не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками». Гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає потребу в забезпеченні для них рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод.
З урахуванням запропонованого урядом механізму бронювання, подібні майнові обмеження цілком можна рахувати як створення певних привілеїв саме за майновим станом певної особи (заброньованого) та його роботодавця. Зрозуміло, що для цілей економіки буде вигідно запровадити такий режим бронювання, адже це буде мати наслідком додаткові надходження до бюджету, проте це не означає, що економічна доцільність може посягати на основоположні принципи рівності всіх осіб перед законом.
