Дата публікації: 25 грудня 2025
Валерія Гудій, адвокат, партнер
Джерело: GRC.ua
Комплаєнс – це вже не модна інновація, а фундаментальний інструмент для керівника, без якого сучасне управління діяльністю компанії стає професійною рулеткою.
Фактично, організація систем внутрішнього контролю є першою необхідністю, яка допомагає керівнику діяти добросовісно, розумно і в інтересах юридичної особи, як це закріплено в статті 92 Цивільного кодексу України.
Колективний договір та кодекси (правила, принципи) поведінки стають правовими «маяками»: вони визначають стандарти поведінки, а їх системне впровадження сприймається судами як належне управління.
Міжнародні стандарти комплаєнсу: на що орієнтуватися українським компаніям
Але справжня сила комплаєнсу у практиках, які давно стали обов’язковими у міжнародному корпоративному середовищі. Компанії США, ЄС, Японії й Канади застосовують комплексні комплаєнс-процедури: risk–assessment, due diligence третіх сторін, регулярні internal controls, механізми speak-up та захисту викривачів, обов’язкові тренінги, процедури документування рішень керівництва.
Результати свідчать, що подібні процедури є важливими, адже у світовій практиці керівник несе відповідальність не лише за наслідок, а й за відсутність організованого процесу , який мав запобігти порушенню. Якщо процеси працювали, то керівник захищений. А якщо процесів не було – порушення стає його особистою відповідальністю.
Комплаєнс в українському законодавстві
Організація внутрішніх процедур дотримання законодавства працівниками поступово імплементується і в українському законодавстві. Саме тому внутрішні політики, комплаєнс-розслідування, процедури ризик-аналізу стають юридичними доказами належної обачності. Без них керівник у суді залишається беззахисним.
Наприклад, за статтею 141 КЗпП України, р оботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Стаття 158 КЗпП України також передбачає, що р оботодавець зобов’язаний вживати заходів для забезпечення безпеки і захисту фізичного та психічного здоров’я працівників, здійснювати профілактику ризиків та напруги на робочому місці, проводити інформаційні, навчальні та організаційні заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню).
Зазвичай доказом вжитих заходів є політики (процедури, правила) проведення відповідних розслідувань, навчань, правил корпоративної поведінки, тощо. Створення безпечної організаційної культури є законодавчим трендом, адже починає формуватись практика, що через невжиття заходів щодо запобігання мобінгу саме менеджер ризикує втратити посаду.
Які корпоративні політики працюють на захист керівника?
Щоб корпоративні політики реально захищали керівника у можливих спорах, вони мають бути не «папкою документів», а доказом того, що керівник діє належно, передбачливо й у межах закону .
Наприклад, впроваджена Політика управління та прийняття рішень (Decision-making policy) може захистити керівника у спорах про завдання збитки, визнання правочинів недійсними, зловживання повноваженнями, адже може містити:
- порядок погодження та прийняття рішень
- чіткі критерії ухвалення рішень;
- обов’язковість аналізу ризиків ( risk assessment);
- розмежування повноважень;
- впровадження внутрішніх політик, правил та процедур, обов’язкових для працівників.
В свою чергу, Антикорупційна політика та політика запобігання конфлікту інтересів може захистити у спорах з контролюючими органами та запобігати кримінально караним правопорушенням, адже може передбачати:
- процедури виявлення та декларування конфлікту інтересів;
- заборону отримання подарунків, винагород, бонусів;
- правила взаємодії з державними службовцями;
- механізми контролю за контрагентами ( due diligence).
- check-list перевірки контрагента
- процедуру погодження умов договорів
- обов’язковість юридичної перевірки ризиків;
Політика трудового комплаєнсу чи внутрішніх комплаєнс-розслідувань захищає від трудових спорів і може стати у нагоді під час перевірок Держпраці, адже може передбачати:
- чіткі та зрозумілі процедури внутрішніх розслідувань;
- правила збору доказів, методології оцінки фактів;
- внутрішні та анонімні канали подання скарг та повідомлень працівниками;
- алгоритми реагування на прояви мобінгу та дискримінації;
- гарантії захисту осіб, які повідомили про порушення.
Комплаєнс як стратегія захисту та передбачуваності
Впровадження комплаєнс процедур не свідчить про внутрішній бюрократизм, а більше говорить про передбачуваність, адже за наявності чітко прописаних процедур рішення керівника не будуть залежати від настрою, а будуть пояснені відповідними політиками та документованими стандартами поведінки. Комплаєнс – це про те, щоб кожен крок був юридично захищений. Для українських топменеджерів це вже не вибір, а вимога часу, де ціна помилки – не лише репутація компанії, а й власна кар’єра.
