Дата публікації: 31 березня 2025
Михайло Ілляшев, адвокат, керуючий партнер, Заслужений юрист України
Джерело: «ЕнергоБізнес»
Як енергетичні компанії можуть захистити свої права в суді та домогтися відшкодування збитків від незаконних рішень НКРЕКП: судова практика, позиція Верховного Суду та міжнародний досвід.
Наявність права на відшкодування шкоди, заподіяної суб’єктам господарювання внаслідок порушень вимог законодавства зі сторони органів влади, є обов’язковим для забезпечення верховенства права в державі. У цьому контексті енергетична галузь не є винятком.
Роль НКРЕКП у регулюванні енергетичного ринку
Регулювання та контроль діяльності у сфері енергетики здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Рішення, дії та бездіяльність НКРЕКП, якщо вони є протиправними, найчастіше призводять до порушень прав компаній, які займаються виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, організацією купівлі-продажу електроенергії.
Законодавство передбачає право на звернення до суду за захистом прав підприємств, порушених органами державної влади. Іноді для цього достатньо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності таких органів, або ж нормативно-правового акту.
Хоча, зважаючи на п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 р., суди мають виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
На практиці все ж доводиться звертатись до суду з окремим позовом і просити визнати протиправним і нечинним нормативний акт, який суперечить закону.
Судові шляхи захисту бізнесу від рішень НКРЕКП
У вересні 2022 року юридичній фірмі «Ілляшев та Партнери» в інтересах клієнта вдалося довести суду протиправність змін, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 р. № 46, якими на виробників електроенергії за «зеленим» тарифом було покладено фактично обов’язок відшкодовувати збитки ДП «Гарантований покупець», що виникли у зв’язку із його неможливістю продати придбану в них електроенергію.
Завдяки професіоналізму команди ЮФ «Ілляшев та Партнери» в результаті розгляду справи було поновлено порушені права не лише одного підприємства, а й всіх виробників «зеленої» електроенергії.
Так, в постанові від 08.09.2022 р. у справі № 640/4069/21 Верховний Суд виснував, що НКРЕКП, встановлюючи умови для отримання з 16.01.2021 ДП «Гарантований покупець» відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, діяло поза межами повноважень та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, необґрунтовано, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, у зв’язку з чим підпункт 8 п. 1 Змін до постанови № 641, затверджених постановою № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку є протиправним.
Але що робити, якщо компанія вже зазнала збитків через дію незаконного нормативного акту?
У цьому випадку лише визнання протиправним нормативно-правового акту недостатньо. Законом України «Про НКРЕКП» прямо передбачено, що збитки, завдані суб’єкту господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, внаслідок прийняття Регулятором (тобто НКРЕКП) неправомірного рішення, дій чи бездіяльності Регулятора, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
На наш погляд, у цьому разі цивільно-правову відповідальність за дії НКРЕКП як державного органу, незалежно від наявності вини, має нести держава, яка зобов’язана відшкодувати завдану шкоду відповідно до ст. 1175 Цивільного кодексу України, а саме: шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
Стаття 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Компенсація збитків: практика Верховного Суду
Проте, в останні роки позиція Верховного Суду змінюється. Якщо, наприклад, в 2021 році Верховний Суд переглядаючи рішення у справі №920/1236/19 (постанова від 09.11.2021 р.) про стягнення шкоди завданої незаконними нормативним актом Сумської міської ради погодився з рішеннями попередніх інстанцій, що визнання протиправним і нечинним у судовому порядку рішення Сумської міської ради від 20.06.2018 р. №3577-МР унеможливлює його застосування при обчисленні ставок податку на нерухоме майно з моменту його прийняття. За суттю правової позиції Верховного Суду, застосування до фізичних/юридичних осіб нормативно-правових актів, які є протиправними, у будь-якому випадку є незаконним, і шкода, яку зазнала особа в зв’язку з прийняттям та застосуванням незаконного нормативного акту, має бути компенсована відповідно до ст. 1175 Цивільного кодексу України.
Вже в 2024 році Верховний Суд, переглядаючи рішення у справі №910/9184/23 (постанова від 16.09.2024 р.) про стягнення шкоди, завданої НКРЕКП внаслідок прийняття протиправної постанови, яка була скасована у судовому порядку у згаданій вище справі №640/4069/21, відмовив у задоволені скарги суб’єкта господарювання – виробника «зеленої» електроенергії та залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які в стягненні шкоди відмовили.
Цікавою для аналізу спеціалістів права може стати підстава відмови у задоволенні позову – неможливість застосування з моменту прийняття нормативного акта, який є протиправним, свідчить і про відсутність підстав вважати сплачені іншій особі кошти у розмірі, визначеному на підставі такого нормативного акта, збитками, завданими особою, що прийняла такий нормативно-правовий акт, що виключає наявність визначального елемента настання юридичної відповідальності, зокрема наявності факту підтвердженої заподіяної шкоди.
У справі № 910/9184/23, виробникам «зеленої» електроенергії українськими судами фактично запропоновано інший підхід – не стягувати збитки з держави, а стягнути за ст. 1212 Цивільного кодексу України кошти з особи, яка отримала їх за нормативно-правовим актом, визнаним протиправним судом, а отже безпідставно їх зберігала – з Державного підприємства «Гарантований покупець».
Вплив війни на компенсацію збитків в енергетиці та досвід ЄС
Після початку повномасштабного вторгнення та атак на енергетичну інфраструктуру України ринок енергетики опинився в складному становищі. У цих умовах енергетичні компанії, які мали би бути забезпечені підтримкою Держави, продовжили зіштовхуватися з незаконними діями НКРЕКП і внаслідок цього – зазнавати збитків.
Так, за період з 24.02.2022 року було розглянуто дев’ять справ за позовами приватних компаній проти НКРЕКП на загальну суму понад 8 млн грн. Ціна позову у справах варіювалася від 33 757,39 грн до 3 261 575,00 грн, і більшість з них стосувалися розрахунку і затвердження «зеленого» тарифу, а також процедури купівлі-продажу електричної енергії за таким тарифом.
Як і в Україні, судові справи в енергетичній галузі є порівняно непоширеними в ЄС. Згідно зі Щорічним звітом за 2023 рік, опублікованим Судом Справедливості Європейського Союзу, у 2023 році Судом було розпочато розгляд лише 8 нових справ за позовами або апеляційними скаргами щодо вирішення спорів у сфері енергетики (з 821 справи). Для порівняння, у 2022 році було розпочато 7 аналогічних справ, у 2021 році – 3, у 2020 році – 7 та у 2019 році – 6. При цьому у 2022-2023 рр. було завершено розгляд 9 таких справ.
Рекомендації для бізнесу
Підсумовуючи, хочу наголосити, що чинним законодавством України передбачено право та врегульовано порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями, бездіяльністю НКРЕКП приватним компаніям, що здійснюють діяльність в сфері енергетики.
Разом з тим, статистика свідчить, що задоволення позову в таких справах є радше винятком. Слід наголосити, що для досягнення позитивного результату та отримання компенсації необхідний комплексний підхід до справи, що включає визначення стратегії, збір доказів, розроблення правової позиції, підготовку процесуальних документів з правильно розставленими акцентами.
Проте найважливішим є переоцінка суддями своєї ролі у суспільстві, що, працюючи суддями в державному суді, вони не повинні перетворюватись на адвокатів Державного органу, а повинні бути гарантами дотримання прав і свобод громадян і компаній, і замість «винахідливо притягувати за вуха» аргументи, що Держава не повинна відшкодовувати шкоду, заподіяну незаконними діями її органів, захищати права потерпілих від таких дій.
