Дата публікації: 7 лютого 2019
Олександр Камша, адвокат, арбітражний керуючий
Джерело: «Економічна правда»
Новий закон про валюту цікавий і для підприємців, і для населення. Щоправда, скористатися передбаченими послабленнями вийде не відразу.
7 лютого 2019 року набуває чинності Закон «Про валюту і валютні операції», який замінить Декрет Кабміну «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Цей Закон становить інтерес для бізнесу, а також спрощує життя звичайним людям, які переводять гроші за кордон або в межах країни.
Нацбанк опублікував перелік постанов, які встановлюють правила гри на валютному ринку.
Він не планує скасовувати всі обмеження, зміни будуть поступовими. Це зроблено для вивчення реакції ринку і щоб запобігти неконтрольованим наслідкам, наприклад, надмірному відтоку капіталу з України.
Лібералізація покликана забезпечити приплив потрібного країні капіталу і частково вирішити питання, пов’язані з обслуговуванням зовнішніх боргів.
Що зміниться для фізичних осіб
З 7 лютого дозволяється онлайн-купівля іноземної валюти фізособами в межах ліміту — до 150 тис. грн в день в еквіваленті.
Швидше за все, це викличе позитивну реакцію у громадян, яким більше не доведеться стояти в черзі до каси банку. Запропонований банком програмний комплекс дасть можливість придбати валюту протягом робочого дня.
Справедливо сказати, що від зручності користування цим комплексом залежатиме кількість людей, які скористаються цією послугою.
Крім того, збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізосіб — з 15 тис. грн на рік до 150 тис. грн на рік.
Іноземна валюта, переказана з-за кордону на користь фізособи для виплати готівкою без відкриття рахунку, може бути виплачена одержувачу в один робочий день в сумі (в еквіваленті), що не перевищує 150 тис. грн.
Підстава — закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
У той же час Закон залишив незмінним ліміт на ввезення в Україну або на вивезення з України валюти та банківських металів без обов’язкового декларування в митному органі, який не повинен перевищувати 10 тис. євро.
Що зміниться для юридичних осіб
Набагато цікавішою є ситуація з бізнесом.
Удвічі збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами — з 180 до 365 днів. Крім того, за порушення цього строку скасовуються штраф у розмірі 100% від суми операції і санкція у вигляді заборони на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Звичайно ж, це зацікавить бізнес, оскільки спрощує діяльність, дає більше часу для завершення операцій. Скасування «зайвого» обсягу відповідальності може сприйматися виключно позитивно.
Скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн. Це послаблення не стосується випадків, якщо учасником або кінцевим бенефіціаром валютної операції є держава-агресор і держава-окупант. Також спрощення не стосується випадків дроблення валютної операції.
Однак це не означає, що банки після 7 лютого не вимагатимуть документи за операціями до 150 тис. грн. Банки самі прийматимуть рішення щодо валютних операцій. Нове законодавство дає їм більше свободи, але й змушує брати на себе відповідальність.
Скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції — їх замінить система електронних лімітів — 2 млн євро в рік для юридичних осіб, 50 тис. євро в рік для фізичних осіб.
Проте в Постанові не прописано, що робити, якщо необхідно провести операцію, а ліміт на рік уже вичерпаний. У такому випадку, швидше за все, необхідно буде звернутися в Нацбанк.
Разом з тим, зберігається вимога обов’язкового продажу валютних надходжень у розмірі 50%. Коли буде скасована ця вимога, невідомо. НБУ обіцяє стежити за ситуацією на ринку і реагувати відповідно: або знизити відсоток обов’язкового продажу, або повністю її скасувати.
Чи принесе Закон обіцяну лібералізацію? Помилково вважати, що він одразу ж дозволить користуватися усіма новими інструментами. Банкам треба пристосуватися до нового порядку. Їм необхідно підготувати програмні та технічні комплекси, а для цього знадобиться певний час.
Крім цього, до спірних норм можна віднести частину 1 статті 12 Закону.
Ця норма передбачає введення засобів захисту в разі «наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави».
При цьому закон не визначає цих понять і не містить перелік ознак та обставин, що може спровокувати введення безпідставних заборон.
Закон вводить принцип здійснення валютних операцій на основі ідеї «дозволено все, що прямо не заборонено». Цей спосіб регулювання валютного ринку є міжнародною практикою, на підставі якої розвинені країни робили свої фінансові ринки більш ліберальними.
Крім цього, ухвалення нового законодавства в сфері регулювання валюти і забезпечення вільного руху капіталу є зобов’язанням України, що передбачене Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Закон «Про валюту і валютні операції», а також послаблення валютного контролю однозначно необхідні для України. Ухвалення єдиного закону спрощує систему законодавства, яке регулює валютний ринок.
Замість застарілого декрету і 56 нормативно-правових актів ми отримуємо один закон і вісім постанов НБУ. Перехід від валютного контролю до нагляду, швидше за все, матиме позитивні результати. Можливо, в разі сприятливих економічних умов варто чекати скасування чергових заборон.