Залишити заявку

Чи буде дерегуляція в ліцензуванні

Дата публікації: 2 березня 2015

Олена Омельченко, юрист

Джерело: «Економічна правда»

Введення в дію нещодавно прийнятого Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення умов ведення бізнесу» забезпечить завершення першого етапу спрощення ведення бізнесу.

Другий етап може бути розпочато на рівні Кабінету Міністрів з затвердження плану дій, що складається з 176 пунктів. Він передбачає завдання центральним органам виконавчої влади щодо підготовки нормативно-правових актів по дерегуляції з чітко встановленими термінами виконання протягом 2015 року.

В рамках ініціатив Міністерства Економічного Розвитку і Торгівлі Україні (Мінекономрозвитку) планується передбачити 77 заходів зі спрощення ліцензійних процедур регулювання господарської діяльності, 15 заходів – з удосконаленню процедур технічного регулювання та державного нагляду з регулювання господарської діяльності. Ще шість заходів спрямовані на спрощення процедур митного та податкового регулювання, вісім – на поліпшення позицій України в рейтингу ведення бізнесу Doing Business і 70 заходів – на спрощення умов підприємницької діяльності в аграрній, будівельній та нафтогазовій галузях.

У плані дій Мінекономрозвитку з дерегуляції можуть бути пропозиції щодо скасування ліцензування близько 16 видів господарської діяльності. Зокрема – з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, туроператорської діяльності; імпорту ліків, митно-брокерської діяльності, надання послуг з перевезення багажу, експорту та імпорту лазерних дисків, виготовлення бланків цінних паперів. Також може бути скасовано ліцензування в торгівлі племінними ресурсами, проведення генетичної експертизи тварин, впровадженні, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів, проведенні землеоціночних робіт та земельних торгів, торгівлі рідким паливом з біомаси та біогазу.

Крім того, розглядається можливість скасування ліцензування експорту та імпорту спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Скасування ліцензування цих видів діяльності значно полегшить ведення бізнесу. Разом з тим, вона не повинна бути механічною, щоб не зіткнутися з недобросовісною практикою з боку суб’єктів господарської діяльності. Для цього необхідно передбачити в законодавстві організаційні та кваліфікаційні вимоги до відповідної діяльності, забезпечити облік суб’єктів господарювання та можливість зупиняти або забороняти таку діяльність у разі порушення законодавства.

Загалом, доцільно залишити мінімальну кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, та забезпечити посилення відповідальності за ведення господарської діяльності з порушенням законодавства. Наприклад, в Україні за торгівлю агрохімією без ліцензії передбачена лише адміністративна відповідальність посадової особи – штраф.

На практиці накласти санкції на юридичну особу за ведення такої діяльності без ліцензії у вигляді значного штрафу, призупинення чи заборони заняття такою діяльністю не є реальним.

Таким чином, не завжди наявність ліцензійної діяльності є панацеєю для забезпечення безпеки людей і природи. Досягнення цієї мети можливе шляхом удосконалення механізму правозастосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених Господарським Кодексом України.

Прийнятий Парламентом закон про дерегуляцію, за розрахунками Мінекономрозвитку, може дати ефект у розмірі 40-60 млрд грн до 2020 року, спростивши ведення бізнесу шляхом ліквідації 16 способів державного регулювання, гармонізації законодавства з нормами ЄС, зменшення адміністративного навантаження на бізнес і зниження корупційних ризиків у процедурах.