Бізнес-демарш корпорацій з РФ: хто кого?

Марина Рященко, адвокат

Джерело: «Юридична практика»

Майже одразу після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну розпочався демарш корпорацій з росії. Низка міжнародних компаній оголосила про вихід з ринку рф, розірвання економічних відносин, припинення постачання своєї продукції та надання послуг в росії. Станом на 18 березня 2022 р., відповідно до даних Міністерства закордонних справ України, вже понад 220 міжнародних компаній пішли з ринку рф, і щодня їх кількість зростає.

Підстави для рішення про вихід з ринку рф є як морально-етичними та репутаційними, так і економічними: з моменту визнання росією самопроголошених республік ЛНР та ДНР низка країн світу запровадила щодо росії чисельні економічні санкції. Окрім іншого, вони включають блокування активів та заборону на торговельні операції з компаніями та особами країни-агресора.

За, на перший погляд, простою фразою «оголосили про вихід з ринку» стоїть складний механізм:

• розірвання численних контрактів та договорів;
• звільнення співробітників;
• виведення активів тощо.

Результати такого рішення також несуть для бізнесу далеко не райдужні перспективи.

Щодо процедури «виходу» з ринку

Організація бізнесу в іноземній країні, як правило, передбачає здійснення суттєвих інвестицій та вчинення низки контактів (франшизи, дистрибуції, ліцензій тощо). Ба більше, така діяльність прогнозується щонайменше на 5-10 років уперед. А тому, ухвалюючи рішення щодо виходу з ринку рф, багато компаній стикнулося з юридичними проблемами. Серед них – неможливість:
розірвання договорів франшизи, які взагалі не передбачають можливість їх дострокового

• припинення,
• виведення капіталу,
• реалізації активів,
• припинення використання торгових марок та патентів на території тощо.

Крім багатомільйонних збитків, які невідворотно зазнали та ще зазнають іноземні компанії у зв’язку з припиненням своєї бізнес-діяльності у росії, вони також можуть стикнутися:
з низкою позовів від франчайзі за договорами франчайзингу, які не передбачали їх дострокового припинення або встановлювали значні штрафні санкції за їх одностороннє розірвання.

Такі позови можуть мало не подвоїти збитки, які компанії несуть внаслідок свого виходу з ринку рф.

Контрсанкції росії

У результаті припинення діяльності більш ніж двох сотень міжнародних компаній на ринку рф економіка росії пішла у стрімке піке, і, вочевидь, дна ще не досягнуто.

Водночас росія обмежена в інструментах впливу на інвесторів та компанії, які вирішили припинити свою діяльність в країні. Свобода підприємництва та інвестиційної діяльності гарантована законодавством росії (принаймні поки що), а тому і примусити компанії повернутися до ведення бізнесу на своїй території росія фактично не може.

Обмежена росія також і у міжнародних інструментах вирішення спорів щодо захисту своїх економічних інтересів. Так, двосторонні угоди щодо заохочення та захисту інвестицій передусім захищають права іноземних інвесторів перед державою – отримувачем інвестицій. Вони, як правило, прямо не передбачають подання державою – отримувачем інвестицій позову проти інвестора. Конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами (Конвенція ICSID) хоча дозволяє можливість подання позову договірною державою проти інвестора, однак росія, підписавши Конвенцію ICSID у 1992 році, досі її не ратифікувала. Тому юрисдикція ICSID на потенційні позови росії до інвесторів не поширюється.

З огляду на брак важелів впливу у відповідь на «спеціальну економічну операцію», яку розпочали світові економіки проти росії, остання:

• оголосила свій перелік «недружніх країн»;
• швиденько «на колінці» готує проєкти зустрічних санкцій проти компаній, які вирішили піти з ринку РФ.

Вжиті заходи

Зокрема, росія вже:

• скасувала компенсаційні виплати патентовласникам, пов’язаним з іноземними державами, «які здійснюють щодо російських компаній та громадян недружні дії»;
• дозволила експропріацію літаків іноземних компаній, що перебувають у лізингу в російських компаній;
• дозволила виплату своїх валютних боргових зобов’язань у російських рублях.

Крім вказаних нормативних актів, уряд рф також підготував законопроєкт щодо так званої націоналізації майна іноземних компаній, які вирішили припинити свою діяльність на ринку рф. Йдеться про законопроєкт «Про введення зовнішньої адміністрації з управління організацією».

Зважаючи на інформацію, вказану в публічних джерелах, цей законопроєкт передбачає можливість запровадження зовнішньої адміністрації в організації у разі відповідності її таким критеріям:

• іноземна особа або група осіб із країн, що здійснюють недружні дії щодо рф, є особами, що контролюють організацію або володіють у сукупності, прямо чи опосередковано, не менш ніж двадцятьма п’ятьма відсотками голосуючих акцій організації або часток у статутному капіталі організації;
• балансова вартість активів організації, за даними бухгалтерської звітності на останню звітну дату, що передує даті подання заяви про призначення зовнішньої адміністрації, становить понад один мільярд рублів та (або) середня чисельність працівників організації за місяць, що передує поданню заяви про призначення зовнішньої адміністрації, перевищує сто осіб.

Водночас зовнішня адміністрація може бути запроваджена щодо компаній:

• діяльність яких була раптово без будь-якої причини припинена;
• або може бути припинена найближчим часом.

Ця новела російського законодавства має на меті фактичну експропріацію та націоналізацію майна компаній, які залишили ринок рф після 24 лютого 2022 р. Незважаючи на всю новизну законодавчої думки, експропріація чужого майна є не новою у діяльності рф.

Експропріація активно використовувалась після незаконної анексії АР Крим у 2014 році.

Захист інтересів іноземних компаній

Всі контрсанкції, введені урядом рф у відповідь на вихід компаній з ринку та припинення діяльності у росії, навряд можна назвати законними. Ба більше, через такий підхід до вирішення питань росія ризикує:

• стикнутися з багатомільярдними позовами іноземних компаній за інвестиційними угодами та договорами;
• назавжди стати «безпілотною зоною» для іноземних інвесторів.

Сьогодні росія підписала 62 чинні двосторонні угоди про заохочення та захист інвестицій та капіталовкладень (ДІУ). Вони регулюють умови здійснення інвестицій та захист прав інвесторів на території росії.

Переважна більшість ДІУ передбачають:

• захист від незаконної експропріації та націоналізації;
• справедливу компенсацію інвестору у випадку вимушеної експропріації та націоналізації.

Також ДІУ, як правило, передбачають дотримання:

• сприятливого режиму інвестицій;
• рівного та справедливого ставлення до іноземних інвестицій;
• безперешкодний переказ за кордон платежів у зв’язку з інвестиціями;
• компенсацію втрат внаслідок війни тощо.

Тож, крім компенсації за незаконну експропріацію та націоналізацію своїх активів, іноземні інвестори мають можливість відшкодування збитків, пов’язаних із припиненням діяльності в росії.

Таким чином, інвестор, чиї права було порушено внаслідок незаконних дій рф, може подати позов до інвестиційного арбітражу відповідно до чинного ДІУ.

Інші способи захисту прав власників

Крім безпосередньо інвестиційних арбітражів, іноземні інвестори з метою відшкодування зазнаних збитків також можуть ініціювати судові процеси в іноземних юрисдикціях, де у рф є майно. Проте в такому випадку необхідно вкрай детально вивчити можливу юрисдикцію такого позову та ширину поняття суверенного імунітету в такій юрисдикції.

Також одним із варіантів захисту прав та відшкодування збитків, зазнаних у зв’язку зі збройною агресією рф, можуть стати масові позови майнового характеру до трибуналів та комісій. Хоча історично такі трибунали формувалися головним чином для вирішення питань відшкодування збитків, завданих державам внаслідок значущих історичних подій (війн, збройних конфліктів тощо), цей механізм може бути також використано для подання позовів фізичними та юридичними особами у випадках, коли їх економічна діяльність суттєво постраждала внаслідок такого збройного конфлікту.

Таким чином, у міжнародних інвесторів є широкий вибір засобів захисту своїх інтересів та відшкодування зазнаних збитків внаслідок дій росії. Питання лише в тому, чи вистачить майна росії для покриття всієї заподіяної нею шкоди.