Дата публікації: 18 січня 2024
Дмитро Лазебний, адвокат
Джерело: «Фокус»
Національна стратегія доходів до 2030 року, яку уряд опублікував перед новим роком, викликає багато запитань. Планується, що податківці будуть мати доступ до банківської інформації про рух коштів на рахунках платників податків. За допомогою цієї інформації податкова планує протидіяти схемам з ухилення від оподаткування.
Національна стратегія доходів до 2030 року, яку уряд опублікував перед новим роком, викликає багато запитань. Проте її положення, деякі — доволі вражаючі, зумовлені вимогами МВФ, перед наступним переглядом діючої програми фінансування.
Серед найбільш резонансних положень – запровадження прогресивної шкали оподаткування ПДФО з однією або двома значно вищими ставками для частини доходу осіб з високими доходами, що перевищують встановлений законом рівень. Також мінімальний неоподаткований дохід замінять наданням персональної соціальної допомоги. Усі пільги з ПДФО переглянуть.
Як буде вираховуватись податок на доходи громадян
Планується, що податківці будуть мати доступ до банківської інформації про рух коштів на рахунках платників податків. За допомогою цієї інформації податкова планує протидіяти схемам з ухилення від оподаткування.
Проте, яким чином буде відбуватися облік доходів та, що буде вважатися таким оподатковуваним доходом — Стратегія відповіді не дає.
Наприклад, якщо я позичаю гроші в борг та перераховую їх зі своєї картки на картку боржника, а він мені їх повертає, чи буде це вважатися оподатковуваним доходом? Відповіді на це питання поки немає. Стратегія також не містить положення щодо обліку та адміністрування таких податків.
Банківська таємниця та податок на доходи
В такому випадку мова може йти виключно про внесення змін в діюче законодавство України, які закріплять повноваження податкової отримувати інформацію про рух грошових коштів фізичних осіб – платників податків. В інший спосіб податкові органи не отримають відповідну інформацію.
За таких умов ми не можемо говорити про скасування банківської таємниці, адже право доступу до руху грошових коштів буде надано тільки податковим органам, інші особи такого права, за загальним правилом, не будуть мати.
Як реалізувати ідею контролю за доходами і витратами фізосіб через доступ до банків
На мій погляд, це цілком реально. При цьому, радше за все, буде встановлено певний поріг по сумі. До прикладу, якщо особа в рік отримує на картку не більше певної суми, — її не перевіряють, якщо більше — перевіряють.
До речі, за таким принципом працює фінансовий моніторинг (сума отриманих грошових коштів, є одним з численних маркерів, які можуть сигналізувати про порушення положень фінансового моніторингу). Тому можна говорити, що певною мірою механізм такої перевірки вже напрацьований.
В цьому випадку важливішим буде питання визначення грошових коштів, отриманих саме в якості доходів, адже не все те, що люди отримують на картку, є доходом фізичної особи.
На мій погляд, має бути розроблений певний відповідний механізм. Цілком імовірно, що такий механізм буде мати фіскальний нахил, тобто податкова буде визначати суми, як дохід, а особа-платник податків буде спростовувати, що відповідні суми, отримані на картку, є доходом.
Банки можуть бути податковими агентами фізосіб, які подають декларації?
Такий механізм можна розцінювати як один з можливих варіантів. Наразі це лише наші здогадки та припущення.
Коли підготують відповідні зміни до законодавства, буде вже видніше, як відповідна процедура буде регламентована. В цілому, ідея доступу із податкової до рахунків відповідає європейській моделі податкової системи.
Декларування доходів: чи треба буде фізичним особам подавати декларації
В Україні і зараз є обов’язкове декларування, і зводиться воно до того, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити ПДФО з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України).
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО – до 1 травня року, що настає за звітним, крім певних випадків, передбачених ПК України (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Ставка ПДФО становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) зокрема, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету ПДФО за ставкою 18% та 1,5% військового збору.
Корисність декларування полягає в тому, що особа, після декларування та сплати податків, має легальний дохід, яким вона може вільно розпоряджатися на власний розсуд. Держава при цьому отримує відповідні податки.
