Дата новини: 18 листопада 2013
На фокус-конференції обговорили нові можливості в сфері фармпромоції в Україні з урахуванням рекомендацій щодо належної практики промоції, ознайомилися з досвідом і перспективами регуляторних змін у сфері просування препаратів в ЄС та СНД, а також з прикладами ефективних бізнес-рішень щодо просування лікарських засобів.
В обговоренні зазначених питань, крім операторів фармацевтичного ринку, взяли участь представники регуляторних органів, Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого», експерти, представники громадських організацій, юридичних компаній та засобів масової інформації.
Про правозастосовну практику з питань промоції лікарських засобів в Україні розповіла патентний повірений України, юрист юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Ірина Кириченко. Доповідач зазначила, що належні способи просування лікарських засобів повинні відповідати їх раціональному використанню. Окремою складовою промоції є реклама ліків – інформація про лікарські засоби в естетизованій формі, в якій зазвичай превалює емоційна складова. І. Кириченко звернула увагу і на зворотний бік успіху тих препаратів, які найбільш часто рекламуються, що, в свою чергу, викликає інтерес у контролюючих органів, покликаних стежити за дотриманням законодавства про рекламу. Насамперед, це Антимонопольний комітет України, який має право накладати штрафи за поширення інформації, що вводить або здатна вводити в оману (надання неправдивої, неточної, неповної інформації про лікарські засоби). Це стосується й інформації про препарати для фахівців сфери охорони здоров’я. Розмір штрафів за введення в оману визначається Антимонопольним комітетом і може досягати до 5% доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Щорічно цей орган формує звіт про проведену в рамках його компетенції роботі. Так, у 2012 році порушниками законодавства про захист економічної конкуренції сплачено до державного бюджету близько 40 млн грн. штрафів і пеней, що майже в 2 рази більше, ніж у 2011 році. Виходячи з практики, І. Кириченко припустила, що у звіті Антимонопольного комітету України за 2013 рік фігуруватимуть ще більш значні суми сплачених порушниками штрафів.
В структурі порушень у вигляді недобросовісної конкуренції в 2012 році 91% становлять порушення, пов’язані з поширенням інформації, що вводить в оману, 5% – неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, пакування.
Іншим контролюючим органом, до компетенції якого відноситься державний контроль за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, нагляд за дотриманням технічних регламентів та стандартів тощо, є Державна інспекція з питань захисту прав споживачів, органи якої також можуть накладати штраф за неналежну рекламу ліків. Однак рішення зазначених відомств можна оскаржити в судовому порядку, навівши докази правомірності використання тих чи інших даних або тверджень щодо властивостей препарату.
Доповідач навела кілька прикладів з судової практики щодо порушень законодавства України про рекламу. Так, у 2007 році Донецьким управлінням у справах захисту прав споживачів було винесене рішення про накладення штрафу, підставою для якого було нібито порушення п. 7 ст. 21 Закону України «Про рекламу» у зовнішній рекламі медичного закладу в м. Донецьку. У відповідності до зазначеної статті Закону України «Про рекламу» у рекламі лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, які імітують їх зовнішній вигляд.