Дата новини: 21 травня 2025
20 травня 2025 року у Києві відбулася п’ята щорічна конференція «Торгові війни: мистецтво захисту», організована юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» спільно з видавництвом «Юридична практика». Захід об’єднав понад 100 учасників – представників промисловості, бізнес-асоціацій, уряду, дипломатичних установ і провідних експертів з міжнародної торгівлі.
Захід відкрила розмова партнера ЮФ «Ілляшев та Партнери» Олени Омельченко з Тарасом Качкою, заступником Міністра економіки України – Торговим представником України. Головна увага – завершення дії автономних торговельних заходів ЄС з 6 червня 2025 року і повернення до режиму вільної торгівлі, який діяв до повномасштабного вторгнення рф, а також перегляд Угоди про асоціацію за ст. 29 про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ, DCFTA) для того, щоб збільшити доступ українських товарів на ринок ЄС і європейських – на ринок України.
На думку Тараса Качки, за 2023-2024 роки Україна та ЄС знайшли баланс торгівлі, хоча й Україна має досить великий торговий дефіцит – імпорт товарів з ЄС перевищує експорт майже удвічі: «Очевидно, що зараз це є предметом дискусії, яким чином зберегти цю збалансовану торгівлю. Наш підхід: залишити умови торгівлі такими, як вони є щонайменше зараз, можливо, навіть більш вільними, але при цьому контрольованими. Наше завдання на сьогоднішній день – довести, що українська продукція є частиною продовольчої системи Європейського Союзу, і нам треба довіряти, аніж нас боятися».
Також обговорювалися торговельні відносини України зі США. Пан Качка висловив сподівання на подальше просування ідеї зони вільної торгівлі зі США та зняття мит на українську металургію.
Україна готується захищати агроекспорт у разі повернення до мит ЄС
У контексті очікуваного завершення дії режиму торговельного «безвізу» з ЄС 6 червня 2025 року заступниця міністра аграрної політики України Оксана Осьмачко запевнила, що уряд веде активні переговори на найвищому політичному рівні з метою збереження преференцій для українських експортерів.
«Щотижня проходять раунди перемовин у Брюсселі. Ми сподіваємось, що наші аргументи будуть почуті. Відповідно до ст. 29 Угоди про асоціацію, можна переглядати умови в сторону поглиблення лібералізації торгівлі, запросити консультації і почати переговори про поліпшений доступ до ринків», – зазначила вона.
Щодо можливої необхідності обмеження українського експорту, аби уникнути конфліктів із Польщею та іншими сусідніми країнами, вона наголосила: «Для нас введення обмежень – крайній варіант. Ми не хочемо йти цим шляхом, але у разі відсутності компромісу в ЄС – будемо переглядати можливі заходи».
Захист внутрішнього ринку: антидемпінгові інструменти та локалізація
У першій сесії конференції обговорювались наслідки глобальних торгових зсувів та необхідність захисту внутрішнього ринку. Павло Качур, голова Асоціації «Укрцемент», відзначив, що антидемпінгові мита дозволили модернізувати підприємства і підвищити якість українського цементу.
«Антидемпінгові мита – це не бар’єри, а інструмент для вирівнювання конкуренції. Вони дозволяють нам конкурувати не лише на внутрішньому, але й на європейському ринку», – підкреслив він.
Павло Качур закликав до запровадження чіткої політики локалізації в процесі відбудови України: «Має бути пріоритет українським виробникам і партнерам, які підтримали нас у війні. А ті країни, які допомагають агресору, повинні мати обмеження доступу до українського ринку, особливо у секторах, де ми здатні повністю забезпечити внутрішній попит».
Законодавчі ініціативи та роль парламенту
Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна у другій сесії конференції озвучила системні проблеми в сфері застосування торговельних захисних заходів. За її словами, підприємства звертаються до парламенту через неефективність та затягування антидемпінгових розслідувань. Депутат також звернула увагу на ключовий недолік системи: в Україні антидемпінгові розслідування порушуються лише за ініціативою бізнесу, тоді як у ЄС таку функцію активно виконують державні органи. Особливу стурбованість викликала ситуація з обходом мит через треті країни, зокрема Малайзію.
«Захист українського виробника – це не про кешбек чи гасла. Це має бути чітка державна політика, системна і швидка. Бізнес не може бути єдиним ініціатором – держава має ставати на його бік автоматично. Зараз важливо допомогти українському виробнику в таких тяжких умовах вистояти і захистити його хоча би в певній мірі. Необхідно, щоб ці процеси відбувалися набагато простіше і набагато швидше», – підкреслила Ніна Южаніна.
Без сильної митниці торговельний захист не працює
Заступник голови Державної митної служби України Владислав Суворов поділився практикою реагування на спроби обходу антидемпінгових мит та іншого торговельного захисту. Він звернув увагу на три головні схеми маніпуляцій: підміна країни походження (особливо через Малайзію), зміна товарної класифікації та заниження митної вартості.
Окремо наголошувалось на недієвості притягнення до відповідальності: після виявлення порушення імпортер зникає або виявляється фіктивним. Відтак, важливим є не лише запровадження мит, а й ефективне їх адміністрування.
«Якщо мито – це зброя, то митниця – це рука. І якщо рука слабка, зброя не діє. Потрібна системна трансформація митної служби», – підкреслив він.
Реформи в добувній галузі та залучення іноземних інвесторів
Виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак виступила з ґрунтовною оцінкою стану галузі, зокрема в контексті нової угоди України зі США про співпрацю у сфері критичних мінералів.
Ксенія Оринчак підкреслила, що розвиток критично важливих мінералів – це шанс для масштабної трансформації української економіки. Окремо експертка наголосила на необхідності запуску ринку приватної геологічної розвідки, спрощення процедур для інвесторів і створення справжньої індустріальної стратегії. «Ми хочемо відкрити ринок приватних геологічних послуг. Це дозволить залучити довгострокових інвесторів, зокрема з США, і створити умови для сталого розвитку галузі», – зазначила вона.
Перспективи для металургії та нових торговельних угод
Президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков акцентував на важливості системної комунікації з міжнародними партнерами для захисту інтересів української металургії. Він підтвердив, що ЄС продовжив дію винятку для української сталі від захисних заходів (сейфгардів) ще на три роки. «Це рішення – результат колосальної роз’яснювальної роботи з Єврокомісією, окремими країнами, посольствами, галузевими асоціаціями», – зауважив він.
Олександр Каленков підкреслив, що українські підприємства вже сьогодні відповідають європейським стандартам, але потребують часу й ресурсів для адаптації до нових вимог на кшталт CBAM. «Представники ЄС прямо говорять: змінювати законодавство під Україну не будуть, але готові до відступів і відтермінувань, як це було з іншими країнами-кандидатами», – додав Олександр Каленков. Він також закликав вести переговори не тільки з ЄС і США, а й з Великою Британією та Японією, щоб створити потужну інвестиційну підтримку з боку партнерів.
Зростання імпорту та нові виклики для національного виробника
Сергій Поважнюк, заступник директора з питань розвитку ДП «Укрпромзовнішекспертиза», наголосив на необхідності системного підходу до захисту національного виробника в умовах війни, логістичних бар’єрів та агресивної конкуренції з боку країн-сусідів. Окремо він звернув увагу на стрімке зростання імпорту з Китаю – за рік майже в півтора раза. Частина продукції не має українських аналогів, але значна доля товарів – це пряме витіснення вітчизняного виробника.
«Єдиним інструментом захисту залишаються антидемпінгові заходи. Компенсаційні розслідування майже не проводяться через складність доведення субсидій, спеціальні заходи не застосовуються через політичні зобов’язання перед ЄС. Тобто інших робочих механізмів у бізнесу фактично немає», – підкреслив спікер.
Сергій Поважнюк закликав створити систему моніторингу імпорту, що дозволить своєчасно виявляти аномалії – наприклад, «сіру» продукцію з рф, яка надходить через треті країни під іншими маркуваннями. За його словами, такі потоки слід блокувати до того, як шкода стане незворотною.
Український агроекспорт у ЄС: міфи, страхи та факти
Генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко виступив на конференції із критикою поширених у ЄС міфів щодо українського агроекспорту. Одним із головних аргументів проти вступу України до ЄС у країнах-членах, за його словами, є побоювання щодо перерозподілу дотацій. Європейські фермери занепокоєні тим, що великі українські земельні площі призведуть до зменшення їхньої частки прямих виплат.
«Але українські аграрії конкурентні навіть без дотацій. Вони звикли виживати у складних умовах і вже побудували ефективну модель ведення бізнесу, – наголосив Денис Хоменко. – Ми маємо працювати з міфами, цифрами й фактами, і пояснювати, що українське агро – не загроза, а можливість для європейської продовольчої безпеки». З метою протидії дезінформації українська аграрна спільнота відкрила представництво в Брюсселі, яке комунікує з європейськими парламентарями та асоціаціями.
Роль держави у торговельному захисті
Партнер та керівник практики міжнародної торгівлі «Ілляшев та Партнери» Олена Омельченко закликала до термінового оновлення процедур торговельних розслідувань, адаптованих до умов воєнного часу. За її словами, українські виробники змушені роками очікувати на захист від недобросовісного імпорту, зокрема – конкурувати з товарами, що походять з країн, які прямо чи опосередковано підтримують країну-агресора.
«Ми маємо системно проаналізувати: які товари виробляються в Україні, чи здатні вони повністю задовольнити потреби внутрішнього ринку. Якщо ні – можливо, їх можуть поставляти партнери з ЄС. Звільнення частини ринку від імпорту з третіх країн не лише підтримає українських виробників, а й зміцнить виробництво у державах, які є нашими стратегічними партнерами», – зазначила Олена Омельченко.
Вона звернула увагу на необхідність скорочення строків торговельних розслідувань, які сьогодні тривають 18-24 місяці, в той час як український бізнес не має часу чекати на рішення в умовах війни та ринку, що стрімко змінюється.
«Європейський Союз уже скоротив тривалість розслідувань. Україна має зробити те саме. Ми закликаємо Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі проводити засідання щонайменше раз на квартал, а також запровадити прозору процедуру щодо цінових зобов’язань. Закон дозволяє іноземному виробнику уникнути мита шляхом добровільного цінового зобов’язання. Але національний виробник не залучається до цього процесу і зрештою зазнає збитків через втрату частки ринку», – наголосила вона.
Про конференцію «Торгові війни: мистецтво захисту»
З 2018 року конференція «Торгові війни: мистецтво захисту» є щорічною платформою для обговорення ключових викликів у сфері міжнародної торгівлі, захисту національного виробника та адаптації бізнесу до глобальних економічних змін. Організована юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» спільно з видавництвом «Юридична практика», подія збирає представників уряду, парламенту, бізнесу, галузевих асоціацій та експертів для обміну досвідом і формування стратегій торговельного захисту України.
Партнерами конференції у 2025 році виступили: Міністерство юстиції України, Торгово-промислова палата України, Європейська Бізнес Асоціація, Всеукраїнська асоціація виробників автоклавного газобетону, Національна асоціація добувної промисловості України, Українська асоціація виробників феросплавів – УкрФА, Українська корпорація «Укрвинпром», Асоціація «Укркондпром», Об’єднання підприємств «Укрметалургпром», Асоціація «Укрцемент» та ДП «Укрпромзовнішекспертиза».
Медіапартнери заходу: газета українських юристів «Юридична практика», інформаційна агенція «Інтерфакс-Україна», бізнес-портал Delo.ua, новинний сайт гірничо-металургійної промисловості GMK Center, бізнес-портал Mind.ua, журнал Business Ukraine, журнал «Енергобізнес».