Дата новини: 21 травня 2026
20 травня 2026 року у Києві відбулася VI Конференція «Торгові війни: мистецтво захисту», організована юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» спільно з компанією Done. Генеральним медіапартнером виступило видавництво «Юридична практика».
Головний аналітичний майданчик країни у сфері міжнародної торгівлі об’єднав понад 100 учасників: топменеджерів промислових підприємств, представників уряду, парламенту, керівництво Державної митної служби та ключових бізнес-асоціацій України.
Ключовими темами обговорення були стратегії українського експорту після скасування автономних преференцій ЄС, впровадження екологічного податку CBAM, протидія використанню російської сировини у третіх країнах, а також проблеми імпортерів під час визначення митної вартості товарів.
Реалії євроінтеграції: політичні виклики та пріоритет внутрішнього ринку
У межах першої сесії, присвяченої викликам національних експортерів, розгорілася гостра дискусія щодо захисту стратегічних галузей.
Народний депутат України Олег Дунда наголосив, що вступ України до ЄС є політичним питанням і залежатиме від глобальної кон’юнктури після війни, а до її завершення інтеграція не відбудеться.
«Сучасна Європа переживає глибоку кризу промисловості. За таких умов лідери європейських країн жорстко захищатимуть власні ринки задля уникнення внутрішніх криз, а питання українського бізнесу для них буде другорядним. Нашим компаніям час припинити діяти за принципом “кожен сам за себе”. Єдиним капіталом має стати сильний внутрішній ринок. Бізнес і держава повинні сформувати чіткий суспільний запит на захист національного виробника, щоб розмовляти з Брюсселем із позиції прагматизму та сили», – підкреслив Олег Дунда.
Український експорт без преференцій: безпекова роль вітчизняної металургії
Учасники приділили увагу майбутньому експорту в умовах повернення тарифних квот з 1 липня 2026 року на європейському напрямку, куди спрямовується понад 80% українського металу.
Президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков зазначив, що головними ризиками європейського треку є нові протекціоністські бар’єри та впровадження податку CBAM, які через політичний тиск у ЄС можуть повністю закрити європейський ринок для української сталі до 2030 року. Інша загроза – зростання імпорту на внутрішньому ринку України з 25% до 40%, де значна частина продукції має прихований російський слід (сляби, що переробляються в Туреччині чи Китаї в обхід санкцій). На пасивність Києва у захисті економічного периметру вже відкрито звертає увагу Директорат з питань торгівлі Єврокомісії (DG Trade).
«Єврокомісія попереджає: якщо Україна не почне жорстко захищати свій внутрішній ринок, вона перетвориться на сіру зону для субсидованої продукції з третіх країн. Необхідно негайно адаптувати національні антидемпінгові інструменти під реалії війни. Інакше під час відбудови мільярдні кошти підуть на фінансування закордонних заводів, замість того, щоб підтримати вітчизняний ГМК – базу оборонної міцності країни», – наголосив Олександр Каленков.
Пастка CBAM та захист вітчизняного ринку цементу
Виконавчий директор Асоціації «Укрцемент» Людмила Кріпка заявила, що друга фаза європейського вуглецевого податку CBAM фактично перетворилася на економічне ембарго для українського експорту через дискримінаційні дефолтні значення викидів CO2 та вимогу фізичних візитів верифікаторів в умовах війни. Завдяки спільній адвокації бізнесу та Торгпреда України Тараса Качки обмеження для прикордонних країн вдалося частково послабити.
«На тлі того, що вимоги Брюсселя заблокували логістику, єдиним дієвим захистом залишаються національні антидемпінгові мита. Вони не зупиняють імпорт, а змушують іноземних гравців грати за правилами, спрямовуючи кошти до держбюджету на фінансування ЗСУ», – зазначила Людмила Кріпка.
Спікер висловилася проти заміни діючих мит на імпорт з Молдови та Туреччини на «цінові зобов’язання» імпортерів, оскільки вони позбавлені механізмів контролю та виводять кошти з країни, бо саме антидемпінгові заходи вирівнюють конкуренцію та дозволяють українським заводам продовжувати внутрішні інвестиції під час війни.
Захист робочих місць та інвестиції в ГМК
Генеральний директор ПрАТ «Стальканат» Сергій Лавриненко наголосив, що в умовах глобального перевиробництва металу захист внутрішнього ринку України є питанням виживання для індустрії. Ефективна протекціоністська політика держави має стимулювати створення нових локальних виробництв, здатних витіснити імпорт. Проте вітчизняні переробники наразі стикаються з технологічним відставанням сировинної бази.
«Ми готові інвестувати в модернізацію, але сьогодні українські меткомбінати не здатні забезпечити переробників сировиною належної якості для високотехнологічних виробів – ми програємо закордонним конкурентам і в ціні, і в характеристиках. Запроваджуючи антидемпінгові інструменти, держава повинна проводити ґрунтовні дослідження національного інтересу. Нам потрібен збалансований торговельний захист, який захищає робочі місця на кожному етапі виробничого ланцюжка», – підкреслив Сергій Лавриненко.
Імпорт товарів із російської сировини через треті країни та ризики для бізнесу
Заступник директора з питань розвитку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Сергій Поважнюк представив аналітику щодо товарів, які виробляються в КНР та Туреччині з дешевої російської сировини (з дисконтом до 20%) і постачаються в Україну зі зниженою на 10-15% собівартістю, витісняючи локальний бізнес. Інша загроза – масштабна експансія з КНР через надлишок цементних та сталевих потужностей у Китаї після завершення внутрішнього інфраструктурного буму.
«Оскільки інших робочих механізмів захисту бізнесу, крім антидемпінгових заходів у межах МКМТ, фактично немає, нам критично важливо створити державну систему моніторингу імпорту. Це дозволить вчасно виявляти та оперативно блокувати продукцію з російським сировинним слідом, що йде через треті країни, разом із профільними юридичними радниками до того, як шкода для виробника стане незворотною», – зауважив Сергій Поважнюк.
Імплементація нового Митного кодексу у 2027 році
Заступник Голови Державної митної служби України Владислав Суворов презентував реформу законодавства. Кабмін готує новий Митний кодекс, який повністю імплементує норми ЄС. Проєкт отримав позитивну оцінку Єврокомісії і надійде до парламенту вже до кінця травня 2026 року.
Реформа вимагає гармонізації норм, посилення спроможності митниці та розробки великого масиву підзаконних актів. «Будуть розроблені технічні завдання та впроваджені складні цифрові рішення, що синхронізують процеси з ЄС та забезпечать роботу європейських митних правил в Україні», – підкреслив Владислав Суворов.
Планується, що новий Митний кодекс України, в який буде імплементовано положення Митного кодексу ЄС та інших директив Європейського Союзу, має набрати чинності 1 грудня 2027 року.
Баланс контролю та підтримки імпортерів
Голова Тимчасової спеціальної комісії ВРУ з питань захисту прав інвесторів, народний депутат України Галина Янченко акцентувала на важливості глибокого аналітичного моніторингу ринків та залучення міжнародних баз даних для ліквідації тіньових імпортних схем на кордоні, що дозволить вирівняти умови конкуренції та стабільно збільшити фінансові показники секторів економіки.
«За умови ліквідації тіньових схем обсяги офіційного декларування імпорту спроможні миттєво зростати в рази, і ця позитивна тенденція може зберігатися стабільно», – резюмувала Галина Янченко.
Для довгострокової безпеки бізнесу ТСК бореться за ухвалення законопроєкту № 9211 для обмеження незаконних обшуків і вилучення майна правоохоронцями. Наступним стратегічним кроком голова ТСК назвала запуск автоматичного онлайн-обміну даними між ДМС та митними органами країн ЄС для унеможливлення підробки документів.
Нова парадигма імпорту: мультиюрисдикційне регулювання та гнучкість бізнесу
Трансформація структури міжнародної торгівлі та логістичних ланцюгів стали темами виступу заступника операційного директора компанії Done Дар’ї Сархош. Після 2022 року український бізнес повністю змінив парадигму ефективності: замість швидкості та витрат на перший план вийшли прогнозованість строків, гнучке планування та контроль валютних ризиків. Ситуацію ускладнює посилення фінансового комплаєнсу та банківського моніторингу, що за умов митних затримок провокує касові розриви через заморожування оборотного капіталу в тривалих транзитних циклах. Ринок потребує альтернативних інструментів фінансування угод під заставу товару.
«Імпорт – це багаторівнева система, де логістичні, митні та валютні ризики взаємозалежні. Затримка банку через жорсткий комплаєнс зриває строки поставки, а коригування вартості на митниці миттєво створює касовий розрив. Сьогодні головним обмеженням для масштабування компаній є стеля власного оборотного капіталу, тому бізнесу критично необхідні нові гнучкі інструменти фінансування угод», – констатувала Дар’я Сархош.
Нова модель глобальної економіки: виклики протекціонізму та євроінтеграція України
Партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери», керівник практики міжнародної торгівлі Олена Омельченко зауважила, що сучасний світ відходить від класичних принципів глобалізації в бік жорсткого захисту внутрішніх ринків та боротьби за промислові інвестиції. У цих умовах юридичний захист національних інтересів у Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі та супроводження антидемпінгових розслідувань стають ключовими інструментами виживання великих підприємств.
«Сьогодні перед державою та бізнесом стоїть стратегічне питання формування майбутньої економічної моделі України. Торговельні війни напряму впливають на логістику, інвестиції та бізнес. В умовах війни та зростання протекціонізму питання стоїть значно ширше, ніж просто експорт чи імпорт: ми говоримо про те, чи зможе Україна взагалі зберегти власну промисловість та адаптуватися до нових правил світової торгівлі. Ключовими викликами для національних виробників є готовність до суворих європейських правил конкуренції, проходження екологічного комплаєнсу CBAM та здатність юридично захистити внутрішній ринок від недобросовісного імпорту», – підкреслила Олена Омельченко.
Про конференцію «Торгові війни: мистецтво захисту»
З 2018 року конференція «Торгові війни: мистецтво захисту» є щорічною платформою для обговорення ключових викликів у сфері міжнародної торгівлі, захисту національного виробника та адаптації бізнесу до глобальних економічних змін. Організована юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» спільно з видавництвом «Юридична практика». У 2026 році офіційним партнером заходу стала компанія Done — провідний логістичний оператор, який разом із організаторами підтримав проведення цієї масштабної дискусії за участю представників уряду, парламенту, бізнес-асоціацій та провідних експертів задля формування стратегії економічної безпеки України.
Партнерами конференції у 2026 році виступили: Європейська Бізнес Асоціація, Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати, Торгово-промислова палата України, Всеукраїнська асоціація виробників автоклавного газобетону, Національна асоціація добувної промисловості України, Українська асоціація виробників феросплавів – УкрФА, Українська корпорація «Укрвинпром», Асоціація «Укркондпром», Об’єднання підприємств «Укрметалургпром», Асоціація «Укрцемент» та ДП «Укрпромзовнішекспертиза».
Медіапартнери заходу: газета українських юристів «Юридична практика», провідний англомовний професійний довідник юридичного ринку України Ukrainian Law Firms. A Handbook for Foreign Clients, інформаційна агенція «Інтерфакс-Україна», український бізнес-портал Delo.ua, GMK Center – новинний сайт гірничо-металургійної промисловості, журнал «ЕнергоБізнес».