укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Суперечка з прицілом на Москву: чим важлива скарга України до СОТ на країни Євразійського союзу

06.11.2018

Олена Омельченко, Керівник практики міжнародної торгівлі

Олексій Горбатюк, Юрист

Джерело: Європейська правда

Минулого тижня в рамках процедури врегулювання суперечок у СОТ Україна направила запит про проведення консультацій з Вірменією та Киргизстаном щодо застосовуваних країнами антидемпінгових мит на імпорт деяких видів сталевих труб, походженням з України.

На перший погляд ця новина видається не настільки важливою – українські торговельні інтереси у Вірменії, а тим більше у Киргизстані, є невеликими.

Однак, насправді українська скарга спрямована проти обмеження експорту на всю митну територію Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). А це означає, що торговий спір спрямований в першу чергу проти Росії – і цим обумовлена його важливість.

Чому СОТ?

Антидемпінгові заходи щодо імпорту сталевих труб з України застосовувалися Російською Федерацією з 2006 року, і вже у 2011 році, після створення Митного союзу, дія антидемпінгових мит, з ініціативи тієї ж Росії, поширилася на митну територію та інші країни-учасниці – Білорусь та Казахстан.

До вступу Росії до СОТ між Україною та країнами Митного союзу діяла угода про регулювання поставок деяких видів сталевих труб, що дозволяло здійснювати поставки без справляння антидемпінгового мита. Але з другого півріччя 2013 року відновилося стягування антидемпінгових мит у розмірі від 18,09 до 19,9%, в залежності від виду сталевих труб, для групи компаній «Інтерпайп» і 37,8% для інших українських компаній.

Після приєднання у 2015 році Вірменії та Киргизстану до Євразійського союзу антидемпінгові мита були поширені і на територію цих країн.

У жовтні 2016 року група компаній «Інтерпайп» ініціювала проведення повторного антидемпінгового розслідування відносно деяких видів сталевих труб, що походять з України, у зв’язку з новими обставинами. За результатами розслідування Департамент внутрішнього ринку Євразійської економічної комісії опублікував доповідь, в якій рекомендував Колегії Євразійської економічної комісії знизити розмір антидемпінгового мита до рівня 9,98-12,23% в залежності від виду сталевих труб.

Але станом на сьогоднішній день Колегія Євразійської економічної комісії ніякого рішення не прийняла, і українські виробники змушені поставляти сталеві труби за завищеним антидемпінговим митом, що суперечить Угоді про застосування Статті VI ГАТТ 1994 (Антидемпінгова угода СОТ).

З низки причин неможливо оскаржити бездіяльність Колегії Євразійської економічної комісії через механізм врегулювання суперечок, передбачений Договором про зону вільної торгівлі у рамках СНД. Тому Україна ініціювала розгляд в органі врегулювання СОТ.

Що оскаржує Україна?

У своїй скарзі Україна стверджує, що в процесі проведення повторного антидемпінгового розслідування ЄАЕС порушила кілька положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року і Угоди про застосування статті VI ГАТТ 1994 (Антидемпінгова угода СОТ), а саме: ст. 9.1 і 9.3 (застосовуваний розмір мита перевищує рівень, необхідний для усунення шкоди, і є більшим, ніж розмір демпінгової маржі), ст. 11.1, 11.2 (застосовуваний розмір мита діє довше, ніж необхідно для протидії демпінгу), ст. 11.4 (повторне розслідування триває довше 12 місяців) і ст. 12.2.2 (ЄАЕК не опублікувала свого рішення), що є більш ніж достатньою підставою для ініціювання спору в межах СОТ.

Також Україна стверджує, що «чинні антидемпінгові мита є більш високими, ніж необхідно, помилковими і заснованими на недостатніх рішеннях, процедурах та положеннях, що стосуються Угоди про застосування статті VI ГАТТ 1994 року».

Треба зауважити, що Вірменія та Киргизстан – є не єдиними країнами ЄАЕС, з якими Україна ініціювала спір щодо цього питання. Ще у 2017 році Україна запросила консультації з Казахстаном, після яких розширила предмет своїх претензій.

Таким чином, у даній справі Україна ініціювала спір з трьома з п’яти країн ЄАЕС. Незалученими залишилися Білорусь та Росія. Надалі Росія може приєднатися як третя сторона до запитуваних консультацій або, теоретично, Україна може ініціювати проти Росії окрему суперечку.

Білорусь не є членом СОТ, тому єдиний шлях знайти підтримку її представників у Колегії ЄАЕС – вступити з нею до переговорного процесу. Можливе створення робочої групи на двосторонньому рівні для розчищення антидемпінгових обмежень, про які заявив президент Петро Порошенко в ході недавнього Форуму регіонів у Гомелі.

Чого варто очікувати?

Активні кроки України в рамках СОТ можуть прискорити процес прийняття рішення Колегією ЄАЕС за результатами повторного антидемпінгового розслідування та знизити антидемпінгове мито. Втім, варто визнати: варіантів, коли в Євразійському союзі добровільно підуть на поступки Києву, небагато.

Більш реалістичний сценарій полягає у тому, що сторони не зможуть врегулювати розбіжності, і Україна матиме можливість подати запит про створення експертної групи для розгляду спору у СОТ.

Цей шлях довший – на кілька років. Більш того, навіть якщо Україна виграє у СОТ у цій справі, то може виникнути наступна проблема з імплементацією такого рішення з боку ЄАЕК.
Втім, механізми СОТ передбачають можливість введення постраждалою стороною компенсаторних обмежень у разі, якщо сторона, що програла відмовляється виконувати результат спору.
І всупереч складнощам, це поки найбільш реалістичний шлях змусити Євразійську комісію грати за правилами.

 
© 2018 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія