Кому належить кримське небо

Арсеній Герасимів, адвокат, ЮФ «Ілляшев та Партнери»
Джерело: Економічна Правда

Нещодавно Міжнародна організація цивільної авіації – ІКАО – визнала право України на аеронавігаційне обслуговування польотів над Кримом і частиною акваторії Чорного моря.

Це рішення спеціалізованої структури ООН логічне і очікуване.

Загальне правило міжнародного права визначає, що кожна країна має повний та винятковий суверенітет над своїм повітряним простором.

Будь-який політ іноземного повітряного судна через територію іншої держави, включаючи приземлення в аеропорті іноземної держави, потребує дозволу уповноваженого органа цієї держави.

Експлуатація повітряних суден між двома державами регулюється двосторонніми та багатосторонніми міжнародними угодами.

Такою міжнародної базовою угодою щодо міжнародних повітряних перевезень є Конвенція цивільної авіації або Чиказька конвенція, підписана 7 грудня 1944 року в Чикаго. Її учасниками є і Україна, і Росія.

Цей акт визначає, що кожна держава володіє повним і винятковим суверенітетом над повітряним простором своєї держави, що включає сушу і водний простір.

Регулярні міжнародні повітряні сполучення можуть здійснюватися над територією або на територію держави лише за спеціальним дозволом або з іншої санкції цієї держави і згідно з умовами такого дозволу або санкції.

Здійснення польотів над територію держави за її дозволом також закріплене в угоді про міжнародне повітряне обслуговування транзитних перевезень.

У цьому контексті показовим є не тільки досвід Абхазії, але й Республіки Кіпр, коли Республіка північного Кіпру намагалася здійснювати міжнародні польоти у ФРН та Великобританію через аеропорт “Еркан”.

Республіка Кіпр звернулася до ІКАО. Розглянувши спір, організація вказала, що уряд Республіки Кіпр є єдиним легітимним органом, що має юрисдикцію над повітряним простором Північного Кіпру.

Крім того, розглянувши питання намагання авіаційних компаній Великобританії та Німеччини встановити повітряне сполучення з Північним Кіпром, ІКАО заборонила здійснення таких сполучень.

Вона вказала, що відповідальність в разі порушення такої заборони буде покладено не тільки на приватні авіакомпанії, а й на держави-учасниці, до юрисдикції яких входять такі компанії.