укр eng рус

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

«Антирейдерський» Закон: старі проблеми – нові запитання

14.03.2014

Джерело: “Ліга”
Автор: Соловйов Євген, адвокат, юридична фірма «Ілляшев та Партнери»

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – «Закон») від 10.10.2013 року, який набирає чинності 29.03.2014 року, внесено зміни до низки законодавчих актів. Проаналізувавши вказаний Закон, зазначимо основні аспекти, які зазнали змін.

Статтею 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) наразі передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановлених законом строків для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації. Законом цей перелік розширено, після набрання ним чинності відповідальність наставатиме також за інші порушення встановленого законом порядку проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця. З однієї сторони, це добре, з іношої – незрозуміло, чому відповідальність передбачена лише за порушення при державній реєстрації суб`єктів господарювання. На мою думку, доцільно було б також ввести відповідальність за порушення, які допускаються при проведенні інших реєстраційних дій, крім державної реєстрації. До того ж, таких дій здійснюється значно більше порівняно із державною реєстрацією, яка проводиться тільки 1 раз по кожному суб`єкту. До реєстраційних дій відносяться і державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, і державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу чи фізичну особу – підприємця, і державна реєстрація припинення юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, і всі інші реєстраційні дії, проведення яких передбачено діючим законодавством.

Внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (ГПК), зокрема, щодо підсудності справ, що виникають з корпоративних відносин. Якщо раніше ГПК визначав її у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), то тепер вона визначається аналогічним чином (місцезнаходження згідно з ЄДР) для спорів між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами). Дані зміни є позитивними, оскільки, недивлячись на те, що переважна більшість юридичних осіб, в яких виникають корпоративні спори, створені у вигляді саме господарських товариств, існують і юридичні особи, створені в інших формах, в яких також існує можливість виникнення таких спорів.

Додатково захистили права господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави – тепер заява про вжиття запобіжних заходів щодо такої організації не може бути розглянута господарським судом без залучення органу державної влади, що здійснює управління корпоративними правами держави.

Внесено зміни і до заходів щодо забезпечення позову. З їх переліку виключили такий захід, як зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Дуже суперечливим є видалення з ГПК норми про те, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. З однієї сторони, в господарських судах на розгляді знаходиться достатня кількість справ, по яких подаються позови (інколи навіть по суті безпідставні із завідомо програшною позицією), але основною метою позивача у яких є саме винесення судом ухвали про вжиття певних заходів забезпечення позову для досягенння певних цілей, а не розгляд справи по суті та отримання позитивного рішення суду. Звісно, розгляд справи в таких випадках всіляко затягується позивачем, оскільки в цей час діють заходи забезпечення позову, а оскарження такої ухвали не зупиняє її виконання, і розгляд справи по оскарженню такої ухвали також штучно затягується. З іншої сторони, з набуттям Законом чинності вжиття заходів забезпечення позову у тих випадках, коли це дійсно необхідно, може втратити свою ефективність і, відповідно, ускладнити виконання в майбутньому рішення суду або взагалі зробити це неможливим. Також відповідно до Закону не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Введено кримінальну відповідальність за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання документів, які містять завідомо неправдиві відомості, державному реєстратору, та за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації, у тому числі частками, акціями, пяами їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації. Хоча в даному випадку проблема не стільки у відсутності відповідних статей у Кримінальному кодексі (оскільки давно передбачена відповідальність і за підробку документів, і за шахрайство, і за заволодіння майном особи), скільки у якості розслідування правоохоронними органами даної категорії справ в цілому, на яку поява у кодексі нових статей навряд чи вплине. Також з огляду на такі зміни уважніше потрібно буде діяти і юристам, які здійснюють представництво інтересів при подачі таких документів та/або готують такі документи, оскільки першими, кого будуть викликати на допит у випадку відкриття таких кримінальних проваджень, будуть сами вони як особи, які подавали та готували документи. І хоча доводити чиюсь вину мають саме правоохоронні органи, в наших реаліях саме представникам, які подавали документи в першу чергу прийдеться якимось чином пояснити та обгрунтувати, що саме цю інформацію в документи їм доручили внести замовники послуг. А якщо юристу передали вже підписані та оформлені без його присутності документи, можливі і такі випадки, коли виявиться, що особи, зазначені в документах в якості підписантів, взагалі їх не підписували та не зверталися особисто за такими послугами. В будь-якому випадку можна прогнозувати, що органи досудового слідства будуть ще з більшим азартом всіляко намагатися довести безпосередню участь юристів та інших представників, які подають документи) у таких діях за попередньою змовою.

З урахуванням ситуації в Україні слід звернути увагу на те, що Законом встановлюється більш суворе покарання за захоплення будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян з метою незаконного користування ними або перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ організацій. До набрання чинності Законом в якості санкції могли бути застосовані арешт на строк до 6 місяців або обмеження волі на строк до 3-х років або позбавлення волі на строк до 3-х років, після набрання ним чинності – обмеження волі на строк до 5-ти років або позбавлення волі на той самий строк.

Зміни до ст. 56 Господарського кодексу України (ГК) не зовсім зрозумілі. Вказана стаття ГК регулювала утворення суб`єкта господарювання, в той час як поняття суб`єкта господарювання визначене ст. 55 ГК. Відтепер по суті у ст. 56 ГК маємо не стільки зміни до порядку утворення, скільки ще одне визначення суб`єкта господарювання, яке до того ж відрізняється від вже існуючого поняття, визначеного ст. 55 ГК. Також з ГК прибрали поняття «скасування державної реєстрації», зосередивши увагу на припиненні та його формах.

Багато питань викликають зміни до ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», яка регулює порядок скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи на підставі судового рішення.

Діюча редакція цієї статті передбачає направлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи державному реєстратору та внесення останнім протягом 2-х робочих днів з дати надходження судового рішення до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Проблемою діючої редакції даної статті є те, що в тому разі, коли після державної реєстрації змін до установчих документів, реєстрація яких скасовується, були зареєстровані інші зміни до статуту, то скасовується так звана «проміжна» реєстрація змін, а всі інші записи в реєстрі залишаються.

Змінами вирішили виправити цю ситуацію. В Законі зазначено, що у разі, якщо під час внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи державний реєстратор встановлює, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про реєстраційні дії, проведені після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування її державної реєстрації, державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це суд, який прийняв таке судове рішення. На підставі повідомлення державного реєстратора суд, який прийняв судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, приймає додаткове рішення про скасування також реєстраційних дій, проведених після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. У день набрання законної сили судовим рішенням суд надсилає його юридичній особі – відповідачу для вжиття заходів до приведення установчих документів у відповідність із судовим рішенням, а також державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації реєстраційних дій, проведених після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації реєстраційних дій, проведених після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру записи щодо скасування державної реєстрації реєстраційних дій, проведених після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Проте крім позитиву від таих змін, постає ціла низка нових питань.

По-перше, реєстраційна дія – широке поняття. Це може бути, наприклад, зімна виду діяльності чи телефону. Не зовсім зрозуміло, навіщо в такому випадку скасовувати всі без винятку реєстраційні дії, які були вчинені після реєстрації змін до установчих документів, рішення про скасування яких було ухвалено судом.

По-друге, така редакція Закону не залишає суду варіантів, оскільки суд після отримання повідомлення від державного реєстратора не розглядає питання необхідності скасування тих чи інших реєстраційних дій, законності прийняття таких рішень та проведення таких дій, а, як зазначено у Законі, «приймає рішення про скасування реєстраційних дій, проведених після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення». Тобто скасовані мають бути всі реєстраційні дії, навіть ці, які могли бути проведені цілком законно.

По-третє, не всі подальші реєстраційні дії пов`язані і є наслідком проведення реєстраціної дії, яка скасована рішенням суду. Наприклад, в акціонерному товаристві провели загальні збори та прийняли рішення про внесення змін до статуту, які пізніше судом визнані недійсними. При цьому до визнання судом недійсними таких рішень та/або змін до статуту відбулись ще одні загальні збори, на яких було прийнято рішення про внесення інших змін до статуту, які відбулись у відповідності до вимог законодавства, всіх влаштовують і які ніхто не оскаржує. Таким чином, якщо будуть скасовані обидві редакції змін до статуту, необхідно буде знову проводити загальні збори, на яких ще раз приймати ті рішення, які не оскаржувались, а це займає багато часу і в товариствах з великою кількістю акціонерів потребує значних зусиль та коштів.

По-четверте, до прийняття судом рішення про скасування всіх подальших реєстраційних дій юридична особа не зможе зареєструвати зміни до установчих документів, пов`язані з приведенням їх у відповідність із судовим рішенням, оскільки наявність в Єдиному державному реєстрі відомостей про реєстраційні дії, проведені після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування її державної реєстрації, і підставою для залишення державним реєстратором без розгляду документів, поданих для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, пов`язаних з приведенням їх у відповідність із судовим рішенням.

Таким чином, хоча певний позитив від змін, запроваджених Законом, є, навряд чи можна їх назвати однозначно позитивними, враховуючи те, що деякі питання залишились неврегульованими, а також з огляду на те, що такі зміни, в свою чергу, викликають низку нових питань, які також необхідно буде вирішувати.

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія