укр eng рус

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Проблемні питання трудових спорів

20.12.2011

Судовий вісник, 20 грудня 2011

Судова практика наразі доказує що районні суди мають певні складнощі при вирішенні трудових спорів

При формуванні органів управління підприємства, засновник своїм вибором не тільки визначає керівний виконавчий орган, який буде здійснювати функції управління оперативно-господарською діяльністю підприємства, але й, фактично, ініціює початок трудових відносин з особою, яка обрана до складу керівного органу.
Виконавчий орган підприємства може бути не тільки одноособовим (наприклад, директор), але й колегіальним (наприклад, рада директорів).

Нелогічний кругообіг

Як показала судова практика, деякі судді районних судів мають певні складнощі з визначенням особи, яка приймає рішення про припинення трудових відносин з одним з членів колегіального виконавчого органу підприємства.
Розглянувши справу за позовом працівника підприємства про поновлення на роботі, звільненого з посади, яка входила до складу колегіального виконавчого органу, районний суд дійшов несподіваного висновку, що один з членів виконавчого органу може звільнити іншого члена виконавчого органу без відповідного рішення засновника на дату звільнення.
Обґрунтовуючи правомірність подібних висновків, суд І інстанції послався на положення статуту підприємства, яким передбачено, що колегіальний виконавчий орган, чи кожен з членів виконавчого органу мають право видавати накази, приймати на роботу та звільняти працівників підприємства.
Крім того, районний суд в обґрунтування своїх висновків, зазначив, що засновник через місяць після підписання одним з членів виконавчого органу наказу про звільнення іншого члена виконавчого органу підтвердив повноваження першого на звільнення другого.
З такої правової позиції виходить, що, якщо на підприємстві обрана рада директорів, яка складається з генерального та комерційного директорів, то комерційний директор може прийняти рішення про звільнення генерального директора та навпаки, і таке звільнення є законним. А у випадку, якщо засновник, колись, можливо через півроку, підтвердить повноваження комерційного директора на звільнення генерального директора – то це, за висновками районного суду, взагалі, 100% законне звільнення уповноваженою особою.
Ось тут і виникають питання – чи правомірною є позиція районного суду, чи передбачає трудове законодавство таке поняття як підтвердження у майбутньому дій не уповноваженої особи на звільнення іншої особи.

Регулювання трудових відносин

Апеляційним судом рішення районного суду було скасовано та поновлено посадову особу підприємства на роботі як незаконно звільнену. Апеляційний суд дійшов висновку, що призначення та звільнення члена колегіального виконавчого органу підприємства належить до виключеної компетенції його засновників. Апеляційний суд зазначив, що на день підписання одним з членів виконавчого органу наказу про звільнення іншого, рішення про звільнення члена виконавчого органу засновник не приймав та не уповноважував жодного на проведення його звільнення.
Так, виконавчий орган діє в межах повноважень, визначених засновником підприємства. Тобто, якщо засновник підприємства, рішення про звільнення члена виконавчого органу не приймав, інший член виконавчого органу не уповноважений підписувати від імені підприємства наказ про звільнення члена виконавчого органу та будь-які угоди з приводу звільнення останнього.
Положеннями ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором визначено угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації (далі – підприємство) або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.
Відповідно до ст. 89 Господарського кодексу України члени виконавчого органу визнаються посадовими особами.
Засновник підприємства, обираючи члена виконавчого органу, встановлює між сторонами не тільки корпоративні відносини, а й трудові, які регулюються нормами трудового законодавства, що відрізняються від загальних цивільно-правових та господарсько-правових відносин.
При вирішені питань щодо врегулювання трудових відносин з посадовою особою підприємства застосовуються саме норми трудового законодавства, а не норми корпоративного права, наприклад ст. 99 Цивільного кодексу України, яка регулює питання усунення члена виконавчого органу від виконання своїх обов’язків в межах корпоративних відносин.
Чинний Кодекс законів про працю України не передбачає можливості підтвердження повноважень особи при призначенні, звільненні працівників. Інакше, бухгалтер міг би видати наказ про звільнення юриста, а директор через місяць підтвердити повноваження бухгалтера і таке звільнення могло вважатись законним.
Підприємство, з якого був безпідставно звільнений член виконавчого органу, оскаржує вищезгадане рішення апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, рішення якого, будемо сподіватись не стане прецедентом законності порушення прав працівників.

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія