укр eng рус

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

ТОП-10 актів законодавства за роки незалежності України

02.09.2013

Автор: Олексій Христофоров, адвокат, керівник харківського офісу «Ілляшев та Партнери»
Джерело «Дзеркало тижня»

До кожної річниці нашої національної Незалежності прийнято підбивати всілякі підсумки: найбільш значущих подій і тенденцій, досягнень і втрат, успіхів і розчарувань. Подібні публікації супроводжуються іноді серйозними доказами й аргументами, а іноді — голослівними гаслами, часом глибоким аналізом з усілякими статистичними викладками, а інколи — просто емоційними умовиводами.

І якщо вже з кожним роком у вітчизняному (і не тільки) інформпросторі стають дедалі популярнішими всілякі рейтинги під грифом «ТОП», ми вирішили спробувати виокремити із загальної кількості перелік найбільш значущих для економіки України законодавчих актів, прийнятих за роки незалежності нашої країни. Зрозуміло, що цей перелік не може претендувати на стовідсоткову об’єктивність і бути істиною в останній інстанції. Багато хто його може спробувати взяти під сумнів або спростувати (і ми будемо тільки раді цьому — отже, когось усерйоз зачепило). Частина з цих нормативно-правових актів, як закони про приватизацію держмайна або пенсійну реформу, Податковий кодекс або указ про спрощену систему оподаткування, можуть сприйматися й оцінюватися далеко не однозначно. Ми не ставили завдання проаналізувати їхні плюси і мінуси — кожен із них уже неодноразово ставав і ще напевно стане предметом окремого експертного аналізу. Деякі учасники нашого ТОП, як Конституція нашої країни або Кримінальний процесуальний кодекс, виходять далеко за рамки регулювання суто економічних відносин (хоча при цьому їхні положення справляють на ці відносини визначальний вплив).
Однак чому ми наводимо в ТОП і пишемо саме про ці закони? Тому що щодня працюємо з цими та іншими документами і часом замислюємося, що багато чого в нашій країні могло би бути інакше, аби не було у нас, наприклад, єдиного податку, Податкового кодексу або нещодавно ухваленого КПК, якби не було у нас Незалежності.

1996 рік. Конституція України

Безумовним за будь-яким критерієм лідером рейтингу законодавчих актів за роки незалежності є Конституція України. Прийнятий після дуже тяжких політичних баталій улітку 1996 р. акт вищої юридичної дії, що визначає вихідні правові засади функціонування держави та її основних інститутів, вселив у багатьох надію на можливість побудови в нашій країні правової демократичної держави європейського типу.

Складно сперечатися з тим, що цілий ряд положень Основного Закону залишилися, по суті, декларативними (якщо не сказати декоративними), бо їх реальне виконання не забезпечене такими ж реальними механізмами державного примусу. Водночас не можна недооцінювати значущості і позитивної ролі Конституції України у становленні правової системи нашої держави.

Так, Конституція України вперше у вітчизняній історії закріпила на найвищому законодавчому рівні фундаментальний принцип верховенства права — доктрину, відповідно до якої право є основою відносин у суспільстві і державі. Ніхто не може бути вищий за закон, ніхто не може бути покараний державою, окрім як за порушення закону, і ніхто не може бути засуджений за порушення закону, інакше як у встановленому законом порядку.

На сьогодні положення Конституції України застосовуються в судових розглядах як норми прямої дії поряд зі «звичайними» нормами чинного законодавства країни.

1992 рік. Закон про приватизацію державного майна

Ухвалений парламентом у березні 1992 р. Закон України №2163-XII «Про приватизацію державного майна» став юридичним базисом початку процесу роздержавлення майна, у тому числі горезвісних засобів виробництва, урегулювавши основні правові, економічні та організаційні засади приватизації державного майна в Україні.

Через чотири місяці Верховна Рада України затвердила першу на той момент державну програму приватизації підприємств, а ще через три роки, після випуску в обіг приватизаційних майнових сертифікатів, контрольні пакети акцій більшості виставлених на той час на продаж підприємств було сконцентровано в руках власників зароджуваних фінансово-промислових груп. Це стало однією з ключових віх у побудові національної ринкової економіки.

1998 рік. Указ про спрощену систему оподаткування (єдиний податок)

Підписаний президентом України 3 липня 1998 р. указ №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва» запроваджував починаючи з 1999 р. спрощену систему оподаткування для юридичних осіб — представників малого і середнього бізнесу, а також для фізичних осіб — підприємців. Уже через рік на «спрощенку» перейшли цілі галузі економіки, і в цьому контексті зазначений нормативно-правовий акт заслуговує на найбільш суперечливі оцінки. Але хай там як, його соціальний та економічний ефект був колосальним, не кажучи вже про те, що «оксамитова податкова революція» дала реальний шанс сотням тисяч українців спробувати щастя в підприємництві.

1999 рік. Указ про реформування аграрного сектора економіки

Указ №1529/99 від 3 грудня 1999 р. президента України «Про негайні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» пропонував реформувати колективні сільгосппідприємства у підприємства, засновані на приватній власності на землю і майно, використовуване у виробництві.

Працівники КСП одержали право вільного виходу з підприємства зі своєю земельною і майновою часткою (паєм) і створення на їхній основі приватних підприємств, селянських і фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів та інших суб’єктів господарювання, що базуються на приватній власності.

Наголошувалося, що згадане вище право, гарантоване ч. 2 ст. 14 Конституції України, не може бути обмежене рішеннями загальних зборів членів КСП або будь-якими іншими рішеннями.

2011 рік. Податковий кодекс

Важка у всіх сенсах дитина — документ, який «виношувався» у парламенті майже два десятки років і прийняття якого супроводжувалося масовими акціями протесту підприємців у Києві та в низці обласних центрів України.

На думку цілого ряду зарубіжних експертів, податкове законодавство України було і залишається одним з найбільш складних, суперечливих і заплутаних у світі. У зв’язку з цим (не торкаючись традиційно болючих у нашій країні питань виконання законів) слід зазначити, що поява як такого єдиного документа, що визначає вичерпний перелік податків і зборів, які стягують у державі, а також порядок їх адміністрування, є позитивною подією.

У перспективі доцільним видається об’єднання двох основних фіскальних нормативно-правових актів — Податкового і Митного кодексів — у єдиний документ, що регулює як податкові відносини в Україні, так і питання митного регулювання. Наскільки нам відомо, така робота вже ведеться.

2012 рік. Новий Кримінальний процесуальний кодекс

Новий Кримінальний процесуальний кодекс України набув чинності у листопаді минулого року. Безумовно, прогресивний і багато в чому революційний документ.

Особливої уваги заслуговують виключно судовий порядок обрання запобіжного заходу і подовження строку його дії, кардинальне обмеження можливості застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також рівні для сторін кримінального провадження права і можливості у збиранні доказів.

1998 рік. Впровадження системи гарантування банківських вкладів

Указ №996/98 від 10 вересня 1998 р. президента України «Про заходи щодо захисту прав інтересів фізичних осіб — вкладників комерційних банків України» започаткував запровадження в Україні державної системи гарантування банківських вкладів. Початковий рівень відшкодування становив 500 грн. Згодом було ухвалено Закон України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», а з вересня 2012 р. відповідні правовідносини регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Він регулює правові, фінансові та організаційні відносини в системі гарантування вкладів фізичних осіб, відносини між Фондом гарантування вкладів, банками, Національним банком України, встановлює порядок виплати Фондом гарантування вкладів відшкодування за вкладами, визначає повноваження і функції фонду при виведенні неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банківських установ.

2011 рік. Закон про заходи для законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (пенсійна реформа)

У жовтні 2011 р. набутив чинності підписаний раніше президентом України Закон України «Про заходи для законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що передбачає, окрім іншого, поетапне підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років, для чоловіків — державних службовців — з 60 до 62 років.

2012 рік. Внесення змін до Цивільного кодексу (наділення Національного банку України правом обмеження готівкових розрахунків)

У вересні 2012 р. набув чинності Закон України №5284-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків». Він передбачав, зокрема, внесення змін до Цивільного кодексу України, статтю 1069 якого було доповнено положенням, що наділяє Національний банк України правом встановлювати граничні суми розрахунків готівкою як для юридичних, так і для фізичних осіб.

Уже в червні 2013 р. правлінням НБУ було прийняте рішення про обмеження з 1 вересня поточного року максимальної суми розрахунків готівкою за товари і послуги на рівні 150 тис. грн.

2012 рік. Закон про заборону куріння в громадських місцях

У травні 2012 р. президент України підписав Закон №4844-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів», що передбачає тотальну заборону куріння в громадських місцях. Через півроку документ набув законної сили на всій території України.

На сьогодні цей закон, що встановлює зовсім чіткі і недвозначні заборони і «драконівські» санкції за їх порушення, відкрито ігнорується скрізь і на всіх рівнях, чи то в коридорі Верховної Ради, чи то у «забігайлівці» у районному центрі.

На нашу думку, така ситуація є яскравою ілюстрацією того, що держава має і, що не менш важливо, може забезпечити реальне виконання закону (адже впоралися ж колись із «пивним божевіллям»), але з тих чи інших причин не робить цього.

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія