укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Кабмін запропонував спростити вихід з бізнесу. Поки лише для підприємців-фізосіб

23.07.2013

Автори: Діана Роженцова, Галина Калачова
Джерело: «Капітал»

Кабмін затвердив зміни до Господарського та Податкового кодексів, пов’язані з процедурою ліквідації бізнесу для підприємців-фізосіб. Два законопроекти – один розроблений Міністерством юстиції, інший Міністерством доходів і зборів – підготовані на виконання Національного плану на поточний рік з метою спростити процедуру ліквідації бізнесу та покращити позиції України в світових рейтингах, говориться в пояснювальних записках до документів.

Раніше процедура ліквідації бізнесу викликала масу нарікань з боку, як бізнесу, так і міжнародних інституцій. Зокрема, в дослідженні Світового банку «Doing Business» Україна за критерієм «Дозвіл неплатоспроможності» в останньому звіті займала 157-е місце серед 185 країн. Нагадаємо, до зміни в 2011 р. методики розрахунку цей критерій називався «Ліквідація підприємств».

На сьогоднішній день ліквідація підприємницької діяльності в Україні в середньому триває близько шести місяців для юросіб і від трьох до шести – для фізосіб-підприємців, говорить партнер міжнародної юридичної групи AstapovLawyers Оксана Кнейчук.

Мінус один етап

Міністерство юстиції пропонує скасувати двоетапну процедуру ліквідації бізнесу. Зараз, щоб закрити бізнес, підприємцю необхідно виконати ряд бюрократичних процедур – спочатку внести до Єдиного держреєстру фізосіб і юросіб запис про своє рішення ліквідувати бізнес, а потім – запис про проведення держреєстрації такої ліквідації. «У разі набуття чинності документа запис до реєстру буде вноситися на підставі реєстраційної карти тільки один раз – відразу про припинення, без внесення попереднього запису про рішення закрити бізнес», – пояснює адвокат компанії «Ілляшев та Партнери» Євген Соловйов.

Документи за списком

Міндоходів, у свою чергу, пропонує доповнити Податковий кодекс переліком документів, необхідних для закриття бізнесу. Зокрема, в ньому повинні з’явитися заява про проведення перевірки у зв’язку із закриттям бізнесу, податкова звітність за останній звітний період, книга обліку доходів і витрат, заява про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вартість. Також будуть потрібні документи, що підтверджують походження товару та витрати, пов’язані з підприємницькою діяльністю. Зараз у Податковому кодексі такого списку немає.

Документальна невиїзна перевірка бізнесу буде здійснюватися вже після офіційного оформлення процедури ліквідації. За словами Євгена Соловйова, проект закону все ж не вирішує основної проблеми, яка виникає при припиненні діяльності і пов’язана зі строками перевірок контролюючих органів.

Перевірки як були, так і залишаються, і процедура їх проведення істотно не спрощується», – стверджує експерт. «Якщо щось міняти в законодавстві, то слід встановлювати розумні і чіткі строки проведення перевірок підприємств, що ліквідуються. Інакше проти власної волі можна довго «висіти» в статусі ліквідації», – підкреслює керівник відділу оподаткування та юридичних послуг компанії EY в Україні Володимир Котенко.

«У нас є приклад, коли клієнт-нерезидент не може ліквідувати дочірнє підприємство вже протягом півтора років. Ми пройшли перевірки всіх органів, крім податкової, оскільки податкова досі не може ініціювати перевірку», – нарікає Кнейчук.

Відповідальність за зобов’язання

Крім іншого, Кабмін пропонує доповнити чинне законодавство нормою про те, що ліквідація підприємства не припиняє набутих фізособами за період їх діяльності зобов’язань щодо сплати податків і зборів, а також за укладеними договорами. Слід зазначити, що в березні цього року законопроект з такою ж нормою (№ 2410-1) зареєстрували у парламенті народні депутати Ксенія Ляпіна («Батьківщина») та Ірина Горіна (Партія регіонів).

Документ ще не розглядався в парламенті. «Після припинення підприємницької діяльності фізособа повинна продовжувати відповідати за своїми зобов’язаннями, а обсяг такої відповідальності жодним чином не повинен змінюватися», – стверджують депутати. Як зазначила у коментарі «Капіталу» радник компанії «Василь Кісіль і Партнери» Наталія Доценко-Білоус, розроблений проект закону спрямований на запобігання схемам, які використовують компанії-одноденки або недобросовісні підприємці для того, щоб за допомогою процедури ліквідації підприємства відстрочити виплати за зобов’язаннями.

Однак, на її думку, проект закону не ліквідує повністю можливі лазівки для махінацій. «Після закриття бізнесу відповідачем за зобов’язаннями є засновник, – зазначила експерт. – Однак у цьому проекті не прописано, в якому саме порядку засновник повинен відповідати за взятими зобов’язаннями».

Як пояснює адвокат Євген Соловйов:

Зараз на практиці процедура закриття бізнесу триває в найкращому випадку кілька місяців. При цьому випадки, коли це розтягується на роки, винятками не є. Незважаючи на те, що чинна редакція Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» передбачає можливість подання документів і реєстрації припинення за принципом мовчазної згоди у випадку, якщо контролюючі органи вчасно не провели перевірку і не видали необхідні довідки, на практиці цей принцип не працює. Справа в тому, що контролюючі органи можуть подати державному реєстратору повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення суб’єкта підприємницької діяльності, і у випадку наявності такого повідомлення державний реєстратор має право залишити подані СПД документи без розгляду. Незважаючи на те, що подання такого повідомлення про заперечення контролюючим органом можливе у випадку наявності передбачених законодавством підстав, на практиці такі повідомлення подаються контролюючими органами практично щодо кожного СПД, що припиняє діяльність.

Законопроектом також передбачена можливість відмови у проведенні державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за наявності в Єдиному державному реєстрі повідомлення органу доходів і зборів про невиконання ФОП процедур, передбачених Податковим кодексом і неможливості проведення державної реєстрації припинення ФОП, а також у випадкуі відсутності повідомлення органу доходів і зборів про виконання ФОП зазначених процедур.

Виходячи з того, що зараз контролюючі органи зловживають можливістю подання таких повідомлень і роблять це не тільки у випадках, передбачених законодавством, а практично завжди, можна припустити, що вони будуть поводитися подібним чином і надалі.

Запис до реєстру буде вноситися тільки один раз, відразу про припинення, без внесення попереднього запису про рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, по суті зазначені зміни спрощують процедуру ліквідації швидше формально. Державна реєстрація припинення, яку здійснює державний реєстратор, формально і зараз триває один день, зазначеними змінами тільки змінюються місцями етапи алгоритму дій, в результаті чого документи державному реєстратору подаються не в кінці процедури, а на її початкових етапах, і скасовується необхідність попереднього подання документів для внесення запису про початок процедури припинення. Основна проблема, яка виникає при припиненні діяльності – проведення перевірок контролюючими органами, фактично не вирішується, перевірки, як були, так і залишаються, їх проведення не скасовується, і процедура їх проведення істотно не спрощується. Заявлений принцип державної реєстрації припинення змінами також фактично не вводиться, оскільки продовжують існувати певні передумови для внесення такого запису до реєстру державним реєстратором. Спрощення відбудеться тільки в тих випадках, коли фізичній особі з певною метою необхідно якомога швидше формально не бути підприємцем (наприклад, зайняття певних посад в органах державної влади або отримання допомоги по безробіттю), а також у випадках, якщо контролюючі органи не нададуть відповідні повідомлення, що перешкоджають внесенню до реєстру запису про припинення підприємницької діяльності.

При цьому позитивним моментом є те, що у випадку прийняття зазначених змін, навіть якщо необхідні перевірки в контролюючих органах розтягнуться в часі, це вже не буде сприйматися так критично, оскільки не впливатиме на факт реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Проте головним у цьому аспекті є навіть не стільки зміна законодавства, скільки необхідність зміни принципових підходів з боку держави, і, відповідно, наявність волі вирішити цю проблему з боку влади. Поки будуть існувати негласні інструкції щодо того, що бюджет необхідно наповнювати за будь-яку ціну і що підприємницької діяльності без порушень не буває, поки інспектори будуть завдяки такому підходу змушені (у тих випадках, коли все ж не вдалося знайти порушення) пропонувати, наприклад, «забути» про те, що звітність подавалася своєчасно, і підписати документи хоча б на тисячу – другу гривень штрафів, поки суди завдяки такому підходу будуть змушені приймати рішення майже у всіх випадках на користь держави, а не платників податків, поки не буде розроблений і введений в дію механізм залучення державних службовців до персональної і невідворотної відповідальності за затягування процедур, незаконні вимоги та інші порушення законодавства, існуюча ситуація навряд чи істотно зміниться.

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія