Дата публікації: 2 вересня 2016
Олена Омельченко, партнер, адвокат, керівник практики міжнародної торгівлі
Джерело: «Європейська правда»
На сайті Світової організації торгівлі нещодавно був опублікований Звіт Групи арбітрів, яка підтвердила, що застосування деяких імпортних мит з боку РФ не відповідає зобов’язанням країни в СОТ.
Це рішення є першим рішенням, прийнятим щодо Росії з моменту її вступу в СОТ.
Незважаючи на те, що Росія є членом СОТ з 2012 року, вона до цього часу не знизила імпортне мито на деякі товари до рівня зв’язаних ставок, які були зафіксовані в зобов’язаннях, прийнятих під час вступу до СОТ.
ЄС піднімав це питання в двосторонньому форматі з Росією, а також на комітетах СОТ, все було безрезультатно. Такий хід подій змусив Євросоюз у жовтні 2014 року подати запит про консультації і надалі скликати Групу арбітрів для врегулювання спору згідно з процедурою СОТ.
Брюссель стверджував, що невиконання Москвою своїх зобов’язань в СОТ негативно впливає на експорт продукції країн ЄС на суму близько 600 млн євро в рік, а недотримання тарифних зобов’язань викликає системну заклопотаність, оскільки порушує один з основних принципів СОТ.
Росія – третій найбільший торговий партнер ЄС. Експорт з Євросоюзу в РФ становив 120 млрд євро на рік, це переважно машини, транспортне обладнання, ліки, хімічна і сільськогосподарська продукція. Однак односторонні заходи РФ негативно вплинули на розвиток торгівлі.
Статус третьої сторони в цьому спорі мали Україна, Молдова, США, Канада, Китай, Японія, Австралія, Бразилія, Індія, Колумбія, Чилі, Норвегія, Республіка Корея і Сінгапур.
В цілому Євросоюз оскаржував 12 видів заходів, які умовно можна розділити на три категорії.
Перша категорія заходів охоплює цілий ряд випадків, в яких Росія застосовувала адвалорну ставку імпортного мита, що в підсумку перевищило рівень зв’язаних ставок у СОТ. Мова йде про шість тарифних позицій на рівні 10 знаків на продукцію з паперу та картону, до яких застосовувалося мито на рівні 10-15%, в той час як зв’язана ставка становила 5%.
Друга категорія заходів стосується випадків, коли форма і структура ставок мит, що застосовуються, відрізняються від форми і структури зв’язаних ставок. Це призвело до введення мит більш зв’язаного рівня на п’ять тарифних позицій на рівні 10 знаків, а саме: на пальмову олію, холодильники та морозильні камери.
Третя категорія охоплює дванадцятий захід, який Європейський Союз назвав «системною зміною мит». Вона полягає в тому, що відповідно до певної системи стягуються імпортні мита вище зв’язаних ставок.
В цілому Група арбітрів винесла рішення на користь ЄС по 11 видам заходів. Частина з них була усунена Росією під час розгляду справи.
Що стосується дванадцятого заходу, то Група арбітрів зробила висновок, що ЄС не вдалося надати достатньо доказів для встановлення системності та наявності загальної практики застосування таких обмежень.
Звіт арбітрів може бути оскаржений протягом 60 днів. Якщо протягом цього строку не буде подана апеляція, звіт буде прийнятий і Росія буде зобов’язана дотримуватись рекомендацій.
Малоймовірно, що РФ буде оскаржувати таке рішення. Найімовірніше, що сторони погодять розумний період для виконання рекомендацій Групи арбітрів.
Цікавий нюанс цієї справи полягає в тому, що РФ при вступі до СОТ, будучи лише учасником Митного союзу, взяла на себе зобов’язання привести всю нормативну базу, що регулює імпорт/експорт товарів на рівні союзу, у відповідність з правилами СОТ.
Відповідно, ЄС в рамках справи посилається на ці зобов’язання і сприймає заходи, що оскаржуються, як заходи, застосовані саме Росією, а не ЄврАзЕС. По суті, тепер Росія повинна звернутися до Євразійської економічної комісії з клопотанням про приведення Єдиного митного тарифу у відповідність із зобов’язаннями РФ у СОТ.
У випадку невиконання рішення арбітрів ЄС матиме легальну можливість застосовувати «заходи у відповідь», призупинивши зі свого боку поступки для Росії.
Що це означає для України? З одного боку, Росія повинна змінити мита для всіх країн-членів СОТ, а не тільки для ЄС. Однак з іншого – позиції цього торгового спору непринципові для України.
Більш важливим є створення прецеденту – першого визнання невиконання РФ норм СОТ. Адже це не єдина справа, яку ЄС ініціював проти Росії.
Протягом найближчих днів має бути оприлюднене рішення Групи арбітрів щодо заборони ввезення живих свиней, їх генетичного матеріалу, свинини, продуктів зі свинини та інших товарів з ЄС, нібито через побоювання, пов’язані з випадками африканської чуми.
Це набагато важливіше для України рішення! Ймовірно, таке рішення теж буде на користь ЄС, однак, швидше за все, в цьому спорі РФ буде подавати апеляцію і боротися до останнього.
Крім того, в СОТ знаходяться ще дві ініційованих ЄС справи проти РФ, а саме: щодо антидемпінгових мит на легкові комерційні автомобілі та застосування утилізаційного збору.
Раніше, коли Україна мала повноцінний режим вільної торгівлі в рамках СНД, ці спори виглядали непринциповими для України. Однак зараз, після того, як з початку цього року припинив діяти режим вільної торгівлі з РФ, всі ці справи стають принципово важливими і для нас.
І нарешті, Україна готує свої справи в СОТ проти Росії, зокрема, з блокування транзиту. Хоча останнє рішення СОТ ніяк не пов’язане з російсько-українським конфліктом, визнання неправомірною політики РФ в інших справах підсилює нашу позицію.
Однак варто пам’ятати, що і Україна має далеко не ідеальну репутацію в СОТ, покращити яку до кінця так і не вдалося. Зокрема, в 2014 році (тобто вже після зміни влади в державі) Україна також завершила першу справу не на свою користь, що призвело в подальшому до скасування спеціального мита на легкові автомобілі.
