укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

За офшори стає тривожно

16.09.2013

Автор: Наталя Непряхіна
Джерело: Комерсант

Парламентська опозиція запропонувала ввести в 2014 році 15-відсотковий збір з операцій з нерезидентами, що мають статус офшору, для зниження дефіциту Пенсійного фонду. Список офшорів визначить уряд за запропонованим переліком критеріїв, однак за Кіпром такий статус буде закріплено законом. Експерти відзначають, що критерії є настільки розмитими, що офшором можна визнати навіть США, а депутати вважають, що проблему вирішить введення контролю над трансферним ціноутворенням.

Арсеній Яценюк і Павло Петренко (обидва – «Батьківщина») подали до парламенту законопроекти N3125-3126, спрямовані на скорочення операцій з мінімізації податкових зобов’язань компаній. Депутати пропонують з 2014 року стягувати 15-відсотковий збір з суми платежів українських компаній на користь нерезидентів, зареєстрованих в офшорах. Фінансові установи будуть зобов’язані перераховувати гроші лише за умови одночасної сплати збору. Ці кошти мають піти на фінансування Пенсійного фонду та підвищення пенсій. Операції з Кіпром могли б дати держбюджету 60 млрд. грн., впевнені депутати. Це не нова ідея. Ще в кінці 2011 року віце-прем’єр Сергій Тігіпко пропонував ввести 15-відсотковий збір з терміном дії п’ять років. Тоді обсяг додаткових надходжень оцінювали в 1 млрд. грн., але законопроект навіть не розглянули в уряді. Введення збору змусить компанії відмовитися від операцій з офшорами, що позбавить Пенсійний фонд обіцяних мільярдів. Однак Павло Петренко вважає, що олігархи не зможуть швидко змінити свої бізнес-моделі, тому бюджет отримає частину коштів.

Це не єдина ініціатива – також запропоновано переглянути принцип розрахунку прибутку під час операцій з офшорами. Відповідно до Податкового кодексу, до валових витрат не включаються витрати на придбання у резидента офшорної території послуг з реклами, консалтингу і маркетингу. Відтепер запропоновано не включати витрати на консультаційні, бухгалтерські, юридичні, брокерські, аудиторські послуги. З 85% до 50% буде зменшена сума операції з офшором, яка може бути включена до витрат української компанії.

Кабінет міністрів зараз визначає перелік офшорів, депутати ж хочуть в Податковому кодексі вказати критерії, на підставі яких уряду слід формувати перелік офшорних територій. Їх усього три: нульовий рівень оподаткування; обмежений доступ до податкової інформації; наявність особливих режимів чи пільг для нерезидентів. Відповідність хоча б одному з них стане підставою для потрапляння в список офшорів. Однак те, що Кіпр в питаннях оподаткування має статус офшору, закріплюють на рівні закону. «Офшорні території зараз в ручному режимі визначає Кабмін (згідно з розпорядженням № 143/2011 їх 36. – «Ъ»), – зазначає пан Петренко. – У зв’язку з цим є суб’єктивізм їх визначення, а ми прибираємо цей фактор, і якщо країна буде змінювати податкове законодавство, вона автоматично буде потрапляти до списку». За його словами, зазначені критерії відповідають стандартам Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), і на них орієнтуються європейські країни.

Юрист фірми «Ілляшев та Партнери» Андрій Сидоренко вважає, що необхідно прописати в законі чіткі критерії, але з самого початку визнавати Кіпр, який ОЕСР виключив з чорного списку, офшором – голослівно. Крім того, обмежений доступ до податкової інформації є в багатьох країнах, як і пільгові режими. «Росія має особливий режим оподаткування для галузі високих технологій, в США також діють спецрежими. Що ж їх тепер автоматично визнати офшорами?» – висловлює здивування пан Сидоренко. «Критерії офшорної зони в законопроекті розмиті, – додає партнер юрфірми «Beiten Burkhardt» Олег Загнітко. – Складно назвати країни, де немає пільг або режимів для іноземних інвесторів. Нульового режиму немає практично ніде, а деякі операції обкладаються нульовою ставкою і в Україні. Те ж саме стосується і доступу до податкової інформації: має бути міжурядова угода, інакше такий доступ межує з вторгненням у приватне життя». За його словами, запропоновані норми фактично введуть заборону на бізнес з компаніями офшорних зон, а Кіпр, Нідерланди, Люксембург, Ліхтенштейн і Швейцарія першими можуть «розвернути кампанію протесту проти таких обмежень». «Будуть задіяні дипломатичні канали, програми технічної допомоги можуть бути заморожені цими країнами або ЄС. Якщо дискримінація є очевидною, то можуть бути задіяні механізми СОТ, оскільки її члени зобов’язані надавати нерезидентам однаковий режим торгівлі», – пояснює юрист.

Член парламентського комітету з питань податкової та митної політики Олександр Долженков (Партія регіонів) упевнений, що прописувати критерії, при цьому виділяючи Кіпр, некоректно. Власне ініціативу він вважає передчасною в умовах введення контролю над трансферним ціноутворенням. Крім того, народний депутат не виключає, що представники бізнесу обійдуть нові норми. «Велика частина бізнесу не працює напряму з офшорами, тому що відносно офшорів діють обмеження», – говорить пан Долженков. На думку генерального директора Бюро економічних і соціальних досліджень Валерія Гладкого, прийняті норми про трансферне ціноутворення і податкова конвенція з Кіпром нівелюють пропозиції опозиції. «Саме тому в опозиції знають, що їх пропозиція – це чистий популізм», – зазначає пан Гладкий.

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія