укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Мораторій на продаж землі: за та проти

26.10.2016

Наталія Левчук, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»
Джерело: Українські новини

Мораторій на продаж земель сільгосппризначення передбачений п.14 і п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України (ЗКУ) і діє з моменту його прийняття. Редакція даних пунктів неодноразово мінялася, завжди при цьому передбачаючи заборону на продаж сільськогосподарських земель і подовжуючи термін дії мораторію. Зокрема, відчуження земельних ділянок відбувалося шляхом видачі власником доручення покупцеві, що надає останньому право розпорядження земельною ділянкою. Це дозволяло здійснити як оформлення, так і безпосереднє відчуження землі. Крім того, укладалися угоди на відчуження земельних ділянок у майбутньому (з моменту зняття мораторію). Пізніше законодавець усунув ці лазівки, шляхом внесення відповідних змін до Земельного кодексу України.

6 жовтня 2016 р. Верховна Рада України проголосувала за продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2018 року. Даний закон для набрання ним чинності ще повинен бути підписаний Президентом. Продовження заборони на продаж земель сільгосппризначення не означає, що з 1 січня 2018 року такі земельні ділянки можна буде вільно продавати, оскільки згідно п. 14 і п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу продаж таких земель стане можливою тільки після прийняття закону про обіг земель сільгосппризначення.

Прихильники зняття мораторію наполягають на тому, що власники сільськогосподарської землі повинні мати право розпоряджатися земельними ділянками, якими вони володіють. Відсутність можливості їх продажу унеможливлює кредитування сільгоспвиробників під заставу землі, внаслідок чого відсутність коштів гальмує розвиток дрібних сільськогосподарських товаровиробників.

Великі компанії, що займаються вирощуванням сільгосппродукції, у свою чергу, потребують значних земельних угідь. Питання концентрації земельних угідь вирішується шляхом укладання договорів оренди земельних ділянок і договорів оренди земельних часток (паїв). При цьому їхні власники, як правило, воліють укладати договори оренди землі на короткий строк, що змушує орендарів досить часто переукладати їх. Згідно із законодавством України орендар має право переважної купівлі землі у випадку, якщо він готовий сплатити запитувану ціну за земельну ділянку. Таким чином, у орендаря є можливість викупити земельну ділянку у випадку скасування мораторію на продаж земельних ділянок. Однак, його переважне право не гарантоване, у випадку пропозиції більш високої ціни іншим покупцем.

Відсутність власності на земельні ділянки та короткі строки оренди землі є причиною незацікавленості орендарів у її поліпшенні. У результаті досить частим явищем в Україні є недотримання сівозміни та, як наслідок, виснаження ґрунту в результаті вирощування таких культур як соняшник і рапс.

Супротивники вільного продажу землі вказують на те, що зняття мораторію може привести до позбавлення значної кількості громадян України прав власності на землю та до концентрації значних земельних ресурсів в руках деяких великих землевласників, якими можуть виявитися іноземні виробники.

З позицією супротивників зняття мораторію, особливо в існуючій ситуації, також можна погодитися. У числі одного з основних вони називають ризик того, що земельні ділянки в дійсних умовах відсутності кредитування, можуть бути викуплені іноземними виробниками. Земельним кодексом України встановлена заборона на володіння іноземними особами (як фізичними, так і юридичними) на праві власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Однак ця заборона може бути обійдена шляхом створення іноземними виробниками низки українських юридичних осіб, кінцеві ланки якої будуть володіти на праві власності такими земельними ділянками, що забезпечить формальне дотримання законодавчих обмежень, у той час як кінцевим бенефіціаром буде іноземний виробник.

Також необхідно враховувати, що в сучасних умовах низької платоспроможності населення, відсутності кредитування та невисокої орендної плати, ціна на земельні ділянки, незважаючи на їхню цінність, може виявитися заниженою.

Беручи до уваги наведені вище аргументи, прийняття закону про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення видасться обґрунтованим, оскільки для введення повноцінного ринку землі необхідно прийняти закон про обіг земель сільськогосподарського виробництва. Необхідно також визначитися концептуально, наскільки законодавець готовий надати доступ іноземців до володіння землею, чи коштує вводити обмеження на площі володіння землею, і якщо так, то у яких розмірах, чи буде створюватися земельний банк, необхідно також створити механізм формування ціни на земельні ділянки (можливо, увести обмеження мінімальної ціни).

 
© 2019 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія