Управління юридичною фірмою

Роман Марченко, старший партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери»

– Чи змінювалася управлінська модель за час існування вашої фірми?

– Спершу фірма була створена двома партнерами – мною і Михайлом Ілляшевим. Третій партнер, Максим Копейчиков, приєднався до нас у 2001 році, що, безумовно, внесло деякі корективи у нашу модель управління. Крім того, на певному етапі ми прийняли рішення про зняття з партнерів частини директорських функцій – у фірмі було запроваджено посади керуючого директора, а також адміністративних керівників – фінансового, HR- та PR-директорів. Загальне керівництво при цьому здійснюється радою партнерів.

Тобто перетворення моделі управління нашої фірми не були революційними – відбувалися еволюційні зміни, що пояснюється зростанням кількості співробітників. На сьогоднішній день в ЮФ «Ілляшев та Партнери» працює 70 осіб. Це велика структура, яка вимагає відповідного адміністрування і контролю. Тому ми пішли шляхом спеціалізації як юристів, так і допоміжного адміністративного персоналу.

– Хто залучений у процес прийняття стратегічних рішень?

– Прийняття стратегічних рішень – прерогатива партнерів фірми. За необхідності до обговорення залучається адміністративний персонал, у першу чергу директор з розвитку, а коли йдеться про регіональне представництво, то, безумовно, враховується думка керівників наших офісів у Харкові та Дніпропетровську.

– Як розподіляється відповідальність за реалізацію прийнятих рішень?

– Ми всі розуміємо, що остаточну відповідальність несуть партнери фірми – своїм гаманцем. Але існуюча у нашій фірмі система бонусів за залучення клієнтів, працю у понаднормові години та виконання конкретних завдань досить ефективно мотивує співробітників незалежно від посади якісно працювати над виконанням поставлених перед фірмою завдань. З іншого боку, ми ще досить молоді, демократичні і не «зашорені» умовностями – якщо виконавець не згоден з рішенням партнерів, він завжди може висловити свої пропозиції, і якщо в його словах є раціональне зерно, існує велика імовірність того, що рішення буде переглянуте. Але, безумовно, остаточне рішення залишається за партнерами.

– Як у структуру фірми інтегровані регіональні офіси?

– Керівники наших регіональних офісів – Харківського та Дніпропетровського – мають досить великий ступінь автономності, за географічною ознакою. На сьогоднішній день вони не є партнерами фірми, їх статус рівнозначний позиціям старших юристів – керівників практик. Якщо ми говоримо про комплексний проект, до реалізації можуть залучатися юристи як центрального, так і місцевого офісів. З сьогоднішнім розвитком телекомунікацій організація роботи такої робочої групи не становить труднощів.

– Партнер юрфірми – це більшою мірою юрист або управлінець?

– З часом партнери великих юридичних фірм, як наша, змушені дедалі більше ставати управлінцями. Але, як і все у світі, це питання балансу. Продати юридичну послугу може лише юрист. Це вкрай персоніфікований бізнес, побудований на довірі до конкретного юриста – найчастіше до партнера юридичної фірми. Тому партнер юрфірми не може припинити бути юристом. Висновок такий: юрист в партнері не повинен вмирати ніколи, але те, що часу на суто юридичну роботу у партнерів залишається значно менше – це об’єктивна реальність.

_______________________
Автор Олексій НАСАДЮК
«Юридична практика»