укр eng рус

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Юристи діляться курйозними випадками «дью-ділідженс»

15.07.2013

Автор: Світлана Тучинська
Джерело: «Київ Пост»

Коли документи компанії з’їли миші, коли юристам доводиться рахувати свиней на фермі або проводити ніч в офісі клієнта, коли замовник відмовляється платити лише тому, що чує від юристів не те, що хотів…

Ось деякі з несподіваних випадків, з якими доводиться стикатися юристам при проведенні комплексної правової оцінки об’єктів інвестування, т.зв. процедури «дью-ділідженс».

Партнер київської філії міжнародної юридичної фірми «Байтен Буркхардт» Богдан Боровик дотепер зі сміхом згадує, як робив дью-ділідженс для однієї кримської суднобудівної компанії: «Компанією зацікавилися іноземні інвестори. Ми запросили в компанії документи, а вони у відповідь заявили, що частину документів вислати не зможуть, бо їх погризли миші. На підтвердження своїх слів вони надіслали нам відскановані копії документів – точніше, того, що від них залишилося. Було й насправді схоже, що над ними попрацювали миші», – згадує він. Однак зіпсовані документи не стали перешкодою для укладання угоди, хоча клієнт і використовував їх під час переговорів, додав юрист.

Як розповіли «Київ Пост» юристи, дью-ділідженс – це аж ніяк не робота «від дзвінка до дзвінка».

«Потрібно увесь час бути на зв’язку. Інколи доводиться працювати без обіду та навіть вночі», – розповідає старший менеджер аудиторської компанії «Ернст енд Янг Україна» Лариса Марченко. – «Одного разу ми робили дью-ділідженс національної мережі магазинів одягу для арабського бізнесмена, який забажав її придбати. Ми почали інвентаризацію запасів о 9 вечора, після закриття магазинів, і закінчили лише вранці».

Трапляється, що працювати доводиться у найнесподіваніших місцях.

«Мені добре запам’ятався випадок, коли ми робили дью-ділідженс для інвестиційного фонду, який хотів придбати частку у фермерському господарстві», – продовжує Марченко. «Нам випало порахувати поголів’я свиноферми. Як ми довідалися, свині діляться залежно від виконуваної ними функції – є свиноматки, є кнури, інших тримають на забій. Завдання було не лише незвичайне, але й досить не просте: свині постійно пересуваються, і порахувати їх нелегко», – згадує вона з посмішкою.

Багато ситуацій виникає від нерозуміння клієнтом того, що собою представляє дью-ділідженс, пояснюють юристи. У цьому випадку реакція клієнта може бути вкрай несподіваною.

«Одного разу ми робили дью-ділідженс для типового «нового українця», який побажав продати свою фармацевтичну компанію. Наше завдання полягало у тому, аби виявити потенційні ризики підприємства, які могли б відлякати покупців. І таких ризиків знайшлося чимало», – каже Боровик. – «Побачивши результати, клієнт похитав головою і найняв іншу фірму, яка намагалася звести до мінімуму виявлені нами ризики».

Коли результати оцінки розходяться з власними уявленнями клієнта, він може навіть відмовитися платити. Партнер юридичної фірми «Илляшев та Партнери» Максим Копейчиков згадує випадок, коли клієнт хотів отримати висновок про доцільність покупки будинку в центрі міста під офісний центр.

«Наша порада була досить категоричною: не купувати будинок. Для того було чимало причин. Зокрема, будинок було занесено до реєстру пам’яток архітектури, і він був розташовуваний в зоні обмеження забудови саме поруч із національною пам’яткою», – розповідає Копейчиков. – «Клієнт був шокований і заявив, що не збирається платити нам за таку оцінку. Ми вели переговори сім або вісім місяців. Нам навіть довелося залучити до справи іншого клієнта, який свого часу і рекомендував йому звернутися до нас, і просити, аби той пояснив йому, що наша робота – не підтвердити його думку, а виявити ризики. Зрештою, він заплатив».

Однак підрахунок свиней та приборкання норовливих клієнтів не йде у жодне порівняння з роботою зі Службою безпеки України та іншими державними органами. Партнер юридичної фірми «Василь Кисіль та Партнери» Олександр Бородкін згадує, як один із клієнтів – великий банк – раптом одержав у власність будівництво житлового будинку.

«Банк видав кредит будівельній компанії, яка згодом збанкрутувала. Таким чином, банк став власником великого незавершеного будівництва під Києвом. Однак актив виявився вельми проблемним, оскільки багато інвесторів, які придбали квартири заздалегідь, звернулися до Генеральної прокуратури та в суди», – згадує Бородкін. – «СБУ відкрила кримінальну справу, вилучила усі документи і законсервувала будівництво. Так банк став власником без документів та інформації про своє майно. Ми з банком вели дуже напружену роботу з відновлення документів та одержання копій від різних бюрократичних органів. Нам доводилося зустрічатися з представниками банку по декілька разів на тиждень, щоб перевірити, кому який документ вдалося отримати. Після цього ми жартували, що винайшли новий тип дью-ділідженс – інтерактивний».

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія