укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Міжнародне судочинство: стратегії повернення активів

14.02.2014

Джерело: UJBL

Нестабільне законодавство і високі податки викликають у українських підприємців підвищений інтерес до використання офшорних схем, а також структур у інших привабливих юрисдикціях, які не є офшорними в традиційному розумінні. Крім того, офшорна структура передбачає іноземного власника, а тому перебуватиме під захистом міжнародного права. Не дивно, що останнім часом українські компанії дедалі частіше звертаються за ефективним судочинством до судів іноземних держав, у тому числі і до англійських судів.

10 грудня юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» спільно з колегами з міжнародної фірми «Хоган Лавеллз» (Hogan Lovells) був організований спільний семінар на тему «Міжнародне судочинство: стратегії повернення активів в Англії, Швейцарії, на Кіпрі та Британських Віргінських Островах». Семінар був присвячений звичайній, але актуальній темі – можливостям судового розгляду українських та навколоукраїнських конфліктів в англійських судах.

Вступне слово виголосив старший партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Роман Марченко. Він зробив короткий огляд найбільш резонансних процесів за участю українських сторін, які розглядалися або розглядаються англійськими судами, вказавши, зокрема, на низку ключових моментів, до яких треба бути готовим українським учасникам судочинства в Англії: розкриття інформації та документів за наказом суду в набагато більшому обсязі, ніж це практикується в Україні; покладення на сторону, яка програла, значних судових витрат, у тому числі видатків на оплату послуг юристів; суд може вимагати від позивача надати забезпечення у розмірі можливої компенсації витрат відповідача у разі відмови у позові. Якщо таке забезпечення не буде надано, позов може бути залишений без розгляду. Роман Марченко також торкнувся питання визнання рішень іноземних судів та їх виконання на території України. Питання про визнання та виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням боржника. Проте, якщо боржник не має місцезнаходження в Україні, а його поточне місцезнаходження невідомо, справа розглядається судом за місцезнаходженням майна боржника. Основні проблеми, що стосуються визнання та приведення у виконання рішення іноземного суду за місцезнаходженням майна боржника в Україні, пов’язані з виявленням такого майна, підтвердженням його існування та належності боржникові.

Партнер юридичної фірми «Хоган Лавеллз» Кері Кохберг представив до уваги учасників огляд ключових моментів при прийнятті рішення про те, де судитися, та торкнувся теми юрисдикції англійських судів: коли можна буде судитися в Лондоні. Згідно з опитуванням зарубіжних та міжнародних компаній, проведеного британським Союзом юристів-солісіторів, в якому респондентам було запропоновано назвати місто, яке вони найчастіше обирають для розгляду спорів, Лондон набрав 30%, ставши, таким чином, міжнародним судовим центром.

З березня 2009 року кількість нерезидентів, які судяться в Палаті з господарських справ Колегії королівської лави Високого суду Англії та Уельсу, зросла на 30%. 62% сторін у справах, розглянутих Палатою з господарських справ за останні п’ять років, не були резидентами Англії та Уельсу. У 8% справ, розглянутих Палатою в господарських справах з 2009 по 2012 рік, сторонами виступали резиденти країн СНД. Говорячи про резонансні процеси з величезними сумами на кону, Кері Кохберг відзначив такі справи як «БТА Банк» проти М. Аблязова (понад 6 млрд. доларів США), Б. Березовський проти Р. Абрамовича (понад 5 млрд. 500 млн. доларів США), М. Черной проти О. Деріпаски (понад 2 млрд. 500 млн. доларів США), «Феррекспо-Полтава», «Мерчант Інтернешнл» проти НАК «Нафтогаз України», В. Пінчук проти Р. Боголюбова та І. Коломойського, «Фіона Траст» (Совкомфлот) проти Ю. Привалова (понад 850 млн. доларів США), «ВТБ Капітал» проти компанії «Нутрітек» (понад 200 млн. доларів США). Говорячи про чинники, що впливають на вибір місця судочинства, Кері Кохберг звернув увагу аудиторії на таке: місцезнаходження активів, місцезнаходження відповідача, строки розгляду справи, обсяг судових витрат, розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні, наявність забезпечувальних заходів та т.д.

У своєму виступі, присвяченому забезпечувальним заходам англійських судів, юрист фірми «Хоган Лавеллз» Ричард Льюїс проаналізував арсенал забезпечувальних заходів англійських судів, які можуть бути приведені у виконання як в Англії та Уельсі, так та за їх межами. Зокрема, він дав огляд практичних методів відстеження активів та звернення стягнення на них, вказавши на те, що вирішальне значення при цьому має інформація. Він також розповів про те, що саме в цій ситуації можуть зробити англійські суди, якщо є очевидні ознаки правопорушення (ухвала суду про накладення арешту на майно, постанова суду про розкриття інформації (у т.ч. та щодо третіх осіб), ордер на обшук, перехресний допит, ухвала суду про вилучення паспорта, ухвала суду про введення зовнішнього управління, поміщення під варту) та пояснив, як це відбувається на практиці.

В якості прикладу Ричард Льюїс навів 6-мільярдну справу «БТА Банк» проти Мухтара Аблязова», де інтереси позивача захищали обидві фірми – організатори семінару. Цей процес продемонстрував, що англійські суди мають достатні повноваження для того, щоб не лише призначити цілу низку забезпечувальних заходів – від арешту активів та розкриття поштових скриньок до обшуків та призначення зовнішнього керуючого майном відповідача, – але й примусово виконати такі заходи, погрожуючи ув’язненням усім, хто незаконно перешкоджає суду. Досить сказати, що за невиконання приписів суду в цивільному спорі сам відповідач, казахський шахрай Мухтар Аблязов, отримав 22 місяці позбавлення волі (на даний момент він заарештований та утримується під вартою на півдні Франції).

У свою чергу, партнер фірми «Хоган Лавеллз» Майкл Робертс розповів про розблокування офшорних юрисдикцій та торкнувся питань виконання судових рішень в Європейському союзі та офшорних юрисдикціях, ймовірних практичних наслідків застосування забезпечувальних заходів англійських судів у Швейцарії, Латвії, на Кіпрі та Британських Віргінських Островах, а також розповів про поточну ситуацію на Кіпрі та про правові засоби, доступні вкладникам кіпрських банків.

Підводячи підсумки семінару, Роман Марченко висловив надію, що коли за постановою українського суду можна буде провести обшук в офісі офшорної компанії на Кіпрі або змусити реєстратора Британських Віргінських Островів розкрити інформацію про бенефіціарів його компаній, то англійський суд більше не побачить сторін з України. Однак зараз вся ця система більш якісно працює у Лондоні, ніж у Києві.

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія