укр eng рус

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

На рахунку

02.08.2013

Автор: Олексій Христофоров, адвокат, керівник харківського офісу «Ілляшев та Партнери»
Джерело «Фокус»

Міністерство юстиції нарешті зареєструвало постанову Нацбанку, що забороняє розплачуватися готівкою за покупку дорожче 150 000 гривень. Це означає, що дороги назад немає, і документ набуде чинності з 1 вересня. Машини, будинки, квартири, прикраси або меблі – якщо сума більше 150 000 гривень, доведеться провести її через банк. Купівля-продаж за участю нотаріуса також вимагатиме безготівкового розрахунку. Відповідно, будиночок у селі ще можна купити за готівку, а от дачу під Києвом уже ніяк.

Чим обернеться таке обмеження для громадян? І головне, що стоїть за спробою держави порахувати гроші в наших кишенях?

У Нацбанку заявляють, що мають намір збільшити кількість безготівкових розрахунків у країні з метою жорсткіше контролювати грошові потоки. Однак питання, чи варто це робити саме так, залишається відкритим, оскільки з 1994 року в Україні існує можливість визначення учасників великих платіжних операцій за допомогою ідентифікаційних кодів.

Також плани регулятора уважно стежити за рухом всіх коштів можна пояснити економічним спадом. Влада вважає, що українській економіці час вийти з тіні, а збільшення кількості безготівкових операцій притягне чималі кошти в знекровлений банківський сектор. Ще один важливий момент – відстеживши безготівкові розрахунки, можна достовірно встановити рівень реальних доходів учасників угоди, і в цьому зацікавлені податкові органи. Знати, скільки грошей в кишені у сусіда, тепер не тільки ментальність, але й нагальна державна потреба.

При цьому з юридичної точки зору нововведення НБУ викликають ряд питань. Не виключено, що нормі Цивільного кодексу, завдяки якій вдалося ввести «готівкові» обмеження, належить пройти перевірку на міцність у Конституційному суді. І не факт, що вона залишиться в незмінному вигляді, оскільки очевидними є суперечності з Основним Законом. Нові правила фактично наділяють НБУ повноваженнями законодавця, а таким, згідно з Конституцією, є тільки парламент.

Сумніваюся в тому, що рішення Нацбанку буде виконуватися. Громадяни просто не готові розкривати дані про свої реальні доходи та витрати. Крім того, сумнівна рішучість регулятора ретельно контролювати реалізацію власних ініціатив, не роблячи винятків. Економіка країни ще ніколи не стикалася з настільки очевидним примусом до використання банківських інструментів. Після 1 вересня може з’явитися низка проблем, до яких ні банківський сектор, ні українська економіка в цілому не готові.
Як кажуть, проти лому немає прийому. Заявлені цілі НБУ, швидше за все, будуть досягнуті, але переважно за рахунок середньостатистичного українця, який купує або продає недорогі автомобілі або квартири, якому для здійснення угоди доведеться поділитися своїми грошима не тільки з державою, але і з банком.

Щоправда, ділитися у нас в країні не люблять. Не виключено, що з’явиться ряд схем, як обійти нові обмеження і витрати на них. Найпростіше – знизити вартість майна, що продається, або розбити платіж на частини, купивши на виплат. Також виходом із ситуації стане створення різних фіктивних зобов’язань. У деяких випадках договори позики, міни, уступки права вимоги або поручительства можуть укладатися в простій письмовій формі. У такому випадку майно передається на виконання таких договорів, а фактичний розрахунок здійснюється готівкою.

Ще одна зброя проти безготівкового розрахунку – суди. Беручи до уваги судові наслідки нещодавньої фінансової кризи, практика вирішення подібних спорів може виявитися дуже цікавою з юридичної точки зору. Ще кілька років тому, коли банки стали масово подавати до суду на своїх позичальників, які не повертали узяті позики, в абсолютно ідентичних справах виносилися часом діаметрально протилежні судові рішення. Чітко прописані в законах норми, пройшовши через реалії української судової системи, знаходили цілком нове і несподіване тлумачення. Щоправда, дещо подібне в менших масштабах може повторитися і зараз.

Ймовірно, жорстко обмежити готівкові розрахунки Нацбанку все ж не вдасться. Істотна частина фінансових потоків швидше за все буде перенаправлена в тінь. І ми отримаємо ще хитріші і більш витончені схеми ухилення від обмежень. Проте тепер у цьому будуть зацікавлені не тільки бізнесмени, а й звичайні громадяни.

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія