Залишити заявку

Валютна лібералізація в Україні: які зміни у валютному регулюванні відбулись у 2019 році та яких змін слід очікувати в майбутньому

Дата публікації: 25 липня 2020

Ніна Бец, юрист

Джерело: Ukrainian Law Firms 2020

Починаючи з 2019 року, в Україні запрацювала нова система валютного регулювання. Набув чинності Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII, яким запроваджена значна лібералізація валютних операцій та руху капіталу.

Основним принципом нового валютного законодавства України став постулат «дозволено все, що прямо не заборонено законом», тобто надана можливість здійснювати будь-які валютні операції, які прямо не заборонені законодавством України.

Валютний контроль замінений валютним наглядом як системою заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства. Закладені основи для переходу від системи загального валютного контролю за кожною операцією до валютного нагляду, побудованого за принципом «більші ризики – більше уваги, менші ризики – менше уваги».

Були скасовані наведені нижче основні валютні обмеження, які перешкоджали припливу іноземних інвестицій в Україну:

  1. Скасовано ліміт на репатріацію дивідендів. Відтепер можна переказувати іноземну валюту за кордон для виплати дивідендів засновнику-нерезиденту без будь-яких обмежень.
  2. Скасовано процедуру обов’язкової реєстрації кредитних договорів з нерезидентами. Згідно з останніми змінами, замість реєстрації обслуговуючі банки повинні лише подавати інформацію про укладення такої угоди до Національного банку України для статистичних цілей. З цією метою була створена спеціальна автоматизована інформаційна система Національного банку України під назвою «Кредитні договори з нерезидентами».
  3. Скасовано обмеження дострокового погашення відсотків за кредитними договорами з нерезидентами. Згідно з правилами, що застосовувались раніше, дострокове погашення відсотків за кредитними договорами з нерезидентами було неможливим.
  4. Скасовано вимогу щодо обов’язкового продажу валюти, отриманої за договорами з нерезидентами. Скасовані правила вимагали від бізнесу обов’язкового продажу 30% валютних надходжень.
  5. Скасовано валютний нагляд за такими видами операцій:
    – експортно-імпортні операції до 150 тис. грн;
    – імпорт товарів за державними оборонними контрактами;
    – імпорт послуг або лікарських засобів за договорами МОЗ України зі спеціалізованими організаціями, а також імпорт послуг з лікування рідкісних захворювань;
    – імпорт товарів, що використовуються для виробництва космічної та авіаційної техніки та агрегатів;
    – експорт та імпорт товарів у рамках угод про розподіл продукції;
    – експорт робіт і послуг (окрім транспортних та страхових послуг і робіт) та прав інтелектуальної власності.
    Це означає, що всі вищезазначені операції не підлягають валютному нагляду з боку українських банків, до них не застосовується строк здійснення оплати (розрахунків), а податкові органи України не можуть застосовувати штрафні санкції за порушення таких строків.
  6. Скасовано санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків.
  7. Дозволяється укладання валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних та боргових операцій.
  8. Дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України. Раніше нерезидентам дозволялося відкривати в українських банках лише так звані інвестиційні рахунки, що було досить складно. Відтепер іноземним компаніям дозволено відкривати поточні рахунки та здійснювати платежі за допомогою таких рахунків.
  9. Дозволяється купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями.

Раніше було заборонено купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунках. На додаток до Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII, нова система валютного регулювання України складається з восьми основних постанов Правління Національного банку, які замінили попередню нормативну базу, що складалася з 56 нормативно-правових актів:

– Постанова № 1: «Про затвердження Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України»;
– Постанова № 2: «Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями»;
– Постанова № 3: «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей»;
– Постанова № 4: «Про затвердження Положення про перелік заходів захисту, порядок та критерії їх запровадження, подовження та дострокового припинення»;
– Постанова № 5: «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті»;
– Постанова № 6: «Про затвердження Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками»;
– Постанова № 7: «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів»;
– Постанова № 8: «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції».

Постанови № 1–3 в повному обсязі діятимуть тоді, коли Національний банк не матиме потреби застосовувати заходи захисту на валютному ринку для упередження обставин, що загрожують макрофінансовій стабільності. Постанови № 4 та № 6 визначають загальний перелік можливих заходів захисту і критеріїв їх застосування на валютному ринку, а також визначають порядок ведення статистичного обліку кредитних договорів з нерезидентами. Постанова № 5 має тимчасовий характер і визначає конкретні заходи захисту, запроваджені Національним банком. Такі заходи поступово скасовуватимуться з поліпшенням макрофінансової ситуації. Постанова № 7 також тимчасово визначає порядок здійснення банками валютного нагляду за дотриманням строків розрахунків за експортно-імпортними операціями до моменту скасування такої вимоги. Постанова № 8 є одним із ключових документів у впровадженні ризик-орієнтованого підходу до валютного нагляду.

Валютні обмеження, які можуть вплинути на інтереси іноземного бізнесу в Україні і все ще залишаються чинними, зазначено нижче.

Національний банк встановлює строки розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Ці обмеження означають, що відповідно за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними між резидентом України та іноземною компанією, кошти повинні надходити на рахунки резидентів в українських банках у строки, зазначені в контрактах, але не пізніше ніж протягом 365 днів. Строк сплати боргу обчислюється з дати митного оформлення експортованих товарів.

Щодо імпорту товарів, їхня доставка повинна здійснюватися в строки, зазначені в контракті, але не пізніше ніж протягом 365 днів з дати передоплати. Невиконання резидентом умов розрахунків тягне за собою штраф за кожен день затримки у розмірі 0,3% від несплаченої за договором суми (вартості недоставлених товарів).

Призупинення строків розрахунків може мати місце у разі форс-мажорних обставин або у разі прийняття до розгляду судом або міжнародним комерційним арбітражем вимоги резидента про стягнення боргу з нерезидента. Крім того, на вимогу резидента та за наявності належних підстав, строки розрахунків можуть бути продовжені на підставі спеціального висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Ще одним обмеженням, яке зачіпає інтереси іноземного бізнесу в Україні, є заборона українським банкам здійснювати зняття готівки в іноземній валюті з рахунків клієнтів на території України. Однак таке послаблення валютного регулювання не означає, що українські банки не здійснюють контроль за операціями в іноземній валюті. Порядок здійснення валютного нагляду визначений Постановою Національного банку України «Про затвердження Положення про валютний нагляд» від 3 січня 2019 року № 13.

Положення визначає основні принципи здійснення Національним банком та уповноваженими установами валютного нагляду в Україні, підстави та порядок застосування Національним банком заходів впливу до уповноважених установ за порушення вимог валютного законодавства. Банки є уповноваженими органами валютного нагляду, відповідальними за контроль за дотриманням валютного законодавства резидентами і нерезидентами під час здійснення операцій. Такий нагляд передбачає встановлення відповідності валютних операцій клієнтів (резидентів та нерезидентів) вимогам українського валютного законодавства, заборону клієнтам здійснювати через банк валютні операції, які не відповідають вимогам валютного законодавства, та/або своєчасне інформування – у якості уповноваженої установи – Національного банку у порядку, встановленому законами України, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, про валютні операції, які не відповідають вимогам валютного законодавства. Відсутність у банків документів (в електронному вигляді/на паперових носіях), що підтверджують відповідність проведених їхніми клієнтами валютних операцій валютному законодавству, за умови, що з дати здійснення цих валютних операцій минуло не більше п’яти років, кваліфікується як нездійснення або неналежне здійснення банками валютного нагляду в частині невиконання обов’язків щодо запобігання проведенню їхніми клієнтами валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Крім того, Національний банк здійснює фінансовий моніторинг з метою запобігання використанню банківської системи України для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Фінансовий моніторинг означає діяльність із виявлення незаконно отриманих доходів та запобігання фінансуванню тероризму. Національний банк встановлює до банків та небанківських установ вимоги щодо протидії відмиванню незаконно отриманих доходів та перевіряє їх дотримання. Під час здійснення фінансового моніторингу банки та небанківські фінансові установи проводять аудит клієнтів та аналізують їхні фінансові операції. У разі виявлення підозрілих операцій банки інформують Державну службу фінансового моніторингу та правоохоронні органи України. У такій діяльності Національний банк діє відповідно до Міжнародних стандартів з протидії відмиванню доходів, фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення (FATF).

Національний банк, спільно з експертами Міжнародного валютного фонду, розробив подальшу Дорожню карту валютної лібералізації, яка передбачає поетапне скасування всіх валютних обмежень за умови покращення макроекономічних умов в Україні. Скасуванню валютних обмежень передуватиме оцінка Національним банком таких макроекономічних показників як темпи зростання ВВП, динаміка інфляції, стан валютного ринку, фінансова стабільність, ситуація на зовнішніх ринках тощо. Водночас, передбачена Дорожньою картою валютна лібералізація не має часових рамок. Відповідно, чим швидше макроекономічні та фінансові умови стануть сприятливими, тим швидше Національний банк України скасує обмеження на валютному ринку, і навпаки.