укр eng рус

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Якщо завтра війна, якщо завтра в похід…

01.04.2014

Автор: Валерія Гудій, юрист ЮФ «Илляшев та Партнери»
Джерело: «Комп&ньон»

Ми віримо в те, що в Україні вдасться уникнути введення воєнного стану. Але в майбутньому необхідно бути готовими до всіх можливих варіантів розвитку подій.

З моменту оголошення рішення про мобілізацію, з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період, протягом якого, громадяни України зобов’язані виконувати свій конституційний обов’язок із захисту Вітчизни. Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, у свою чергу, функціонують в умовах особливого періоду.

При мобілізації завдання стоїть одне – планомірно перевести національну економіку, діяльність органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройні Сили України та інші військові формування – на організацію і штати воєнного стану.

У цій ситуації виникає банальна необхідність врегулювання трудових відносин. У відповідності до законодавства саме по собі введення воєнного стану не є додатковою підставою припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем.

Умовно під час особливого періоду працюючих громадян України можна розділити на три категорії:

• призвані на військову службу під час мобілізації;
• ті, які перебувають в запасі і не призвані на військову службу;
• не залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньовані за підприємствами на період мобілізації та воєнного стану.

Регулювання трудових відносин з кожною з названих категорій громадян має свої особливості.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації здійснюється місцевими органами виконавчої влади через військові комісаріати.

При цьому громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних з постановкою на військовий облік, призовом на військову службу, а також особи, які направляються військовими комісаріатами на медичний огляд, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування у закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, обійманої посади та середньої заробітної плати.

Згідно з положеннями Кодексу законів про працю України призов працівника на військову службу є підставою для припинення трудового договору з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу, можуть бути залучені до виконання робіт оборонного характеру. Вони фактично розглядаються як трудовий ресурс підприємства, заброньований за ним з метою забезпечення його функціонування в період мобілізації та воєнного стану.

Законодавством передбачено, що в Україні або в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування має право використовувати потужності та трудові ресурси підприємств усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їх роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці у відповідності до законодавства про працю.

У разі використання військовим командуванням трудового ресурсу підприємства для потреб оборони трудові відносини з такими працівниками не припиняються.

Працевлаштовані громадяни, не залучені до роботи в оборонній сфері та не заброньовані за підприємствами на період мобілізації і воєнного стану, можуть бути залучені до виконання суспільно корисних робіт.

Під суспільно корисними роботами законодавець розуміє тимчасову трудову діяльність працездатних осіб в умовах воєнного стану, яка не може бути пов’язана з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку. Такі роботи здійснюються для задоволення потреб Збройних сил України, інших військових формувань та забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення.

До суспільно корисних робіт відноситься широке коло робіт і послуг, які не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки. Виконання таких робіт є трудовою повинністю громадян на період мобілізації та воєнного стану, а залучення до виконання таких робіт здійснюється в порядку переведення з підписанням строкового трудового договору.

Особам, залученими до виконання суспільно корисних робіт, гарантується мінімальна заробітна плата (1218 грн. станом на 01.01.2014), мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час. Після закінчення громадських робіт громадянам України, які їх виконували, надається попередня робота, а за її відсутності – інша рівноцінна робота на тому ж або (за згодою працівника) на іншому підприємстві (в установі, організації).

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія