укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

У справу блокувань вступили пристави

31.05.2018

Руслан Маннапов, юрист

Джерело: Відомості

На тлі епічної битви Роскомнагляду (РКН) з Telegram майже непомічено пройшла ще одна подія, пов’язана з регулюванням інтернету. 24 квітня Володимир Путін підписав поправки до законів про захист інформації і про виконавче провадження. Ці поправки дають ще одну нову підставу для включення інтернет-ресурсів у реєстр заборонених сайтів. Блокувати їх відтепер можна буде за постановою судового пристава-виконавця про обмеження доступу до інформації, що ганьбить честь, гідність або ділову репутацію громадянина чи ділову репутацію юридичної особи. Чи допоможуть і без того перевантажені роботою пристави захищати честь і гідність, поки незрозуміло – це покаже тільки практика. Але зацікавленість сильних світу цього в тому, щоб інформація, яка їх ганьбить, не з’являлася в мережі, очевидна. І тут нові поправки стануть у нагоді.

Підстави для блокування інтернет-ресурсів прописані у ФЗ № 149 «Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації». До недавнього часу їх було не дуже багато. В першу чергу блокувалися сайти, що містять інформацію, поширення якої заборонене на території Росії: дитячу порнографію, відомості про способи виготовлення й використання наркотиків, заклики до вчинення самогубства тощо. Визнати інформацію забороненою можна було за рішенням виконавчих органів або суду. До реєстру також потрапляли ресурси, що закликають до масових заворушень, екстремістських дій або участі в несанкціонованих мітингах, що розповсюджують матеріали іноземних неурядових організацій, діяльність яких визнана в Росії небажаною, або такі, що порушують авторські та суміжні права.

Коли цих заборон не вистачало, користувалися найбільш, певно, універсальною підставою для блокування – незаконним розповсюдженням персональних даних. Щоправда, внести сайт у реєстр порушників прав суб’єктів персональних даних можна було лише на підставі судового акта, що набув чинності. Крім того, розголошені відомості повинні були бути справді особистими, закритими для загального доступу, тільки в цьому випадку обмежити доступ до ресурсу можна було досить оперативно.

Однак в інтернеті є безліч сайтів, на яких розміщується загальнодоступна інформація, яка не містить персональних даних як таких, але при цьому порушує права й інтереси конкретної фізичної або юридичної особи, що ганьбить її честь, гідність і ділову репутацію, з текстами на кшталт «Банк N краде гроші клієнтів» або «Бізнесмен N виводить активи за кордон», і боротися з ними непросто.

Теоретично, будь-який громадянин має право вимагати видалення з інтернету інформації, що порочить його честь і гідність, та спростування таких відомостей (ст. 152 ЦК). Але на практиці доводилося радіти навіть ухваленню судового акту, який визнає поширювану інформацію такою, що порочить честь і гідність. Довести таку справу до кінця, тобто домогтися спростування і видалення статті, вдавалося далеко не завжди. Судді часто не включали в текст рішення пункт, що інформація, яка порочить честь і гідність, визнається незаконною, і РКН, відповідно, відмовлявся блокувати сайти на підставі таких актів. Юрособам доводилося ще складніше. Закон про персональні дані до компаній незастосовний, блокувати доступ до статей за загальними підставами часто було неможливо, а власник інтернет-ресурсу просто був відсутній.

Теоретично і громадяни, і компанії давно вже мають в Росії право захистити себе і призупинити поширення компрометуючої інформації навіть до ухвалення остаточного рішення судом – в якості забезпечувальних заходів за позовом. Але будь-яких правових норм, окрім висловленої ще в 2013 році позиції Конституційного суду, тут не було, а судова практика наближалася до нуля. Фактично, механізму для захисту честі, гідності та ділової репутації в інтернеті не було.

Ухвалені зараз поправки до закону про захист інформації дають механізм для виконання судових рішень, тобто, для забезпечення реалізації конституційних прав кожного на судовий захист. Тепер включати інтернет-ресурси в реєстр заборонених сайтів можна буде за постановою пристава-виконавця. Пристави, керуючись рішеннями суду, спочатку надаватимуть строк на добровільне видалення інформації, що порочить честь і гідність, а якщо цього не відбудеться, виноситимуть постанову про обмеження доступу до сайту.

Вказівки приставів направляються в РКН протягом одного робочого дня і РКН повинен негайно обмежити доступ до ресурсу. Тобто призупинення поширення інформації, що порочить честь і гідність, повинне тепер відбуватися оперативніше. До сьогодні блокування сайту за рішенням суду тривало не менше пів року, а як забезпечувальний захід за позовом – близько тижня. Плюс ще місяць йшов у РКН на виконання рішення суду, якщо, звичайно, мова не йшла про вимоги громадянина рівня Олега Дерипаски.

Чи працюватиме новий закон дійсно ефективно і оперативно для звичайних людей і компаній? Поки це викликає великі сумніви: пристави-виконавці й без того наразі перевантажені, та й РКН навряд чи стане діяти швидше після збільшення обсягу роботи. Зате однозначно можна стверджувати, що для профільних юристів відкривається величезний новий пласт практики – боротися з інформацією, що порочить честь і гідність, тепер стане простіше. Новий закон дасть не лише механізм виконання судового захисту. По суті, він надасть громадянам і компаніям, які не хочуть допустити поширення будь-яких відомостей про себе, відмінний інструмент для того, щоб успішно уникати публічності.

 
© 2019 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія