укр eng рус

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Врятуйте наші куші!

20.05.2014

Олександр Дементьєв, юрист, ЮФ “Ілляшев та Партнери”
Джерело: “Юридична Практика”

Такими самими шляхами має ходити мудрий правитель і ніколи не байдикувати мирного часу, а старанно накопичувати сили, щоб бути міцним у дні невдач, отож-бо якщо доля одвернеться од нього, щоб він був готовий відбити її удари.
Нікколо Мак’явеллі, «Державець»

Після трагічних подій, які відбувалися в центрі Києва 18-20 лютого 2014 року і раніше, Захід був уже не вправі продовжувати мовчазно спостерігати за ескалацією конфлікту в Україні. Зокрема, Рада Європейського Союзу негайно засудила усі прояви насильства в Україні, закликаючи до негайного його припинення, поваги до прав людини і основних свобод в Україні, виявлення максимальної стриманості з боку тодішньої влади, а з боку лідерів опозиції – дистанціювання від тих, хто вдається до радикальних дій і правопорушень. Така «жорстка» реакція Заходу щодо винних в ескалації подій в Україні була досягнута ціною 75 життів (станом на 20 лютого 2014 року). Однак очевидно, що списки відповідальних за ситуацію в країні були як на столах високопоставлених європейських чиновників, так і на вустах української і світової спільнот.

Сьогодні вже напевне можна констатувати, що Заходу знадобилося три зимових місяці для поіменного визначення ворогів і зрадників українського народу в боротьбі за його світле майбутнє. Отож, пробудившись рано навесні після тривалої тримісячної сплячки, Захід очікувано вибухнув економічними санкціями щодо осіб, відповідальних за кричущі порушення прав людини в Україні і в цілому за критичну ситуацію в країні. Однак, ці санкції, як відомо, є лише проміжними заходами, більш суворими за чисельні пусті осуди, але менш суворими, ніж застосування сили.

Деякі особи, які потрапили до «чорних списків», вочевидь намагатимуться докласти максимум зусиль для пошуку ефективних засобів юридичного захисту та оскарження рішень міжнародних органів про введення щодо них економічних та інших санкцій. У зв’язку з цим в цьому матеріалі буде розглянуто актуальну інформацію про режим економічних санкцій, порядок його введення, осіб, на яких він поширюється, його правові наслідки, а також про порядок його оскарження у випадку неправомірного застосування. Як відомо, такі «санкційні режими» носять непостійний характер, у зв’язку із чим список санкцій може бути як розширено, так і скорочено.

Європейський Союз

5 березня 2014 року Постановою ЄС № 208/2014 був накладений арешт на всі кошти, які належать або є підконтрольними вісімнадцятьом особам, причетним, за визначенню Ради ЄС до чисельних порушень прав людини в Україні, а також у цілому в ситуації в країні. До цих осіб відносяться: Віктор Федорович Янукович, Віталій Юрійович Захарченко, Віктор Павлович Пшонка, Олександр Григорович Якименко, Андрій Володимирович Портнов, Олена Леонідівна Лукаш, Андрій Петрович Клюєв, Віктор Іванович Ратушняк, Олександр Вікторович Янукович, Віктор Вікторович Янукович, Артем Вікторович Пшонка, Сергій Петрович Клюєв, Микола Янович Азаров, Олексій Миколайович Азаров, Сергій Віталійович Курченко, Дмитро Володимирович Табачник, Раїса Василівна Богатирьова, Ігор Олександрович Калінін.
Цими санкціями забороняється пряме або непряме виділення (надання) цим особам або на їх користь будь-яких коштів, що перебувають на території держав – членів ЄС. Крім того, 17 березня 2014 набула чинності Постанова ЄС № 269/2014, що передбачає візові обмеження та арешт майна (активів) додатково для двадцяти однієї особи.

Постановою передбачено ряд підстав, на яких держави – члени ЄС можуть звільнити частину зазначених коштів з-під арешту. Зокрема, це кошти, призначені для погашення зобов’язань за існуючими договорами, забезпечення основних життєвих потреб і оплати видатків на правову допомогу. Крім того, на заарештовані рахунки дозволено нарахування відсотків. Слід зазначити, що Постановою також заборонена діяльність, спрямована на ухилення від наслідків арешту майна (активів). Таким чином, дії, спрямовані на уникнення санкцій зазначеними особами, тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення санкцій встановлюється державами – членами ЄС самостійно відповідно до внутрішнього законодавства. Наприклад, у Великобританії для фізичних осіб така відповідальність передбачає для фізичних осіб – позбавлення волі на строк до двох років, штраф, або і те, і інше, а для юридичних осіб – штраф, причому до директорів і посадових осіб такої юридичної особи також може бути застосоване покарання у формі позбавлення волі або штрафу.

Дія Постанови поширюється безпосередньо на всіх фізичних осіб, що є громадянами держав – членів ЄС, а також на юридичні особи, зареєстровані в ЄС, і будь-яку господарську діяльність, яка повністю або частково здійснюється на його території. Таким чином, Постанова має широку сферу дії, але тільки в межах Євросоюзу.
Рада ЄС також вправі здійснювати перегляд переліку осіб, щодо яких застосовуються санкції, і вносити зміни до нього. Крім того, як було зазначено вище, очікується, що в майбутньому санкції можуть бути розширені як в частині заборонених видів діяльності, так і в частині кола осіб, до яких вони застосовуються.

Сполучені Штати Америки

Слідом за санкціями, запровадженими Європейським союзом, 6 березня 2014 року Президентом США було видано Указ № 13660, у відповідності до якого Державне казначейство США уповноважене накладати арешт на власність осіб, визнаних відповідальними за: дії або політичний курс, що підривають демократичні процеси та інститути в Україні; дії, що загрожують миру, безпеці, стабільності, суверенітету та територіальній цілісності України; присвоєння державного майна (активів) України або економічно значимих українських підприємств. Указом також дозволяється введення санкцій щодо керівників будь-яких підприємств або організацій, залучених у перерахованих вище діях, а також осіб, що надавали сприяння або фінансову, матеріальну та технологічну підтримку такій діяльності. Крім того, санкції можуть бути накладені на осіб, що проголосили владу над будь-якою частиною території України без необхідних на те повноважень від Уряду України. Санкції припускають накладання арешту на майно (активи), а також заборону громадянам і компаніям США вести справи із зазначеними в Указі підприємствами та фізичними особами. Крім того, Указом уводяться візові обмеження на в’їзд до США щодо осіб, які підпадають під санкції.

Синхронно з набранням чинності Постанови ЄС № 269/2014 Міністерством фінансів США 17 березня 2014 року на підставі Указу було введено санкції щодо чотирьох громадян України, а саме Аксьонова Сергія Валерійовича, Константинова Володимира Андрійовича, Медведчука Віктора Володимировича і Януковича Віктора Федоровича. При цьому імена (назви) інших осіб (організацій) в Україні, які можуть потрапити під дію санкцій США, названі не були, тому список залишається відритим. Слід зазначити, що санкції США застосовуються автоматично у будь-якій країні світу і є обов’язковими для виконання всіма громадянами США та юридичними особами, зареєстрованими на їх території.

Порушення санкцій США тягне за собою штраф у розмірі до 20 мільйонів доларів США або позбавлення волі на строк до 30 років.

Швейцарія

Наразі Федеральною радою (урядом) Швейцарії накладено арешт на майно (активи) двадцяти дев’яти осіб, а саме: Арбузова Сергія Геннадійовича, Азарова Миколи Яновича, Богатирьову Раїсу Василівну, Добкіна Михайла Марковича, Іванющенка Юрія Володимировича, Кернеса Геннадія Адольфовича, Клименко Олександра Вікторовича, Клюєва Андрія Петровича, Клюєва Сергія Петровича, Колесникова Бориса Вікторовича, Колобова Юрія Володимировича, Козака Володимира Васильовича, Лукаш Олену Леонідівну, Присяжнюка Миколу Володимировича, Пшонку Віктора Павловича, Ставицького Едуарда Анатолійовича, Януковича Олександра Вікторовича, Януковича Віктора Федоровича, Єфремова Олександра Сергійовича, Захарченка Віталія Юрійовича, Азарова Олексія Миколайовича, Калініна Ігоря Олександровича, Курченка Сергія Віталійовича, Портнова Андрія Володимировича, Пшонку Артема Вікторовича, Ратушняк Віктора Івановича, Табачника Дмитра Володимировича, Якименко Олександра Григоровича і Януковича Віктора Вікторовича.

Як і у випадку із санкціями ЄС, ці міри застосовуються тільки на території Швейцарії та обов’язкові для виконання фізичними особами – громадянами Швейцарії та підприємствами, зареєстрованими на її території. За порушення санкцій передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу не більш ніж у десятикратному розмірі від суми операції (угоди), яка передбачає передачу активів всупереч санкціям, і 20 тис. швейцарських франків за неповідомлення швейцарської влади.

Порядок оскарження

Особи, що підпали під дію санкцій Євросоюзу, можуть оскаржити їх у Європейському суді загальної юрисдикції або в національних судах держав – членів ЄС. В апеляційному (касаційному) порядку рішення у справі, імовірно, буде винесено Судом Європейського союзу.

При цьому особи, щодо яких санкції були застосовані неправомірно, мають право в судовому порядку добиватися, по-перше, скасування санкцій і оголошення про те, що санкції втрачають чинність в частині, в якій вони стосуються позивача, а по-друге, відшкодування збитку, заподіяного позивачеві внаслідок їх неправомірного застосування.

Варто відзначити, що санкції можуть бути оскаржені в суді на таких підставах: (i) незазначення компетентним органом вагомих підстав і суті дій, які ставляться у вину позивачеві; (ii) відсутність доказів (обґрунтувань), що мають достатню доказову силу; (iii) наявність у таких доказах явних помилок.

У відповідності до практики судів Євросоюзу особам, до яких були застосовані санкції, повинні бути негайно пред’явлені докази їх вини, при цьому такі особи мають право викласти органам власні міркування з цього питання. У разі оскарження санкцій тягар доведення покладається на відповідні органи, які повинні довести наявність вагомих підстав для введення санкцій, заснованих на фактах. Це означає, що перед оскарженням санкцій ЄС особи (підприємства), щодо яких існує потенційна можливість застосування санкцій, повинні у першу чергу переконатися:
(i) чи було зазначено підстави для введення санкцій;
(ii) чи було їм надано можливість викласти свої міркування або зауваження з приводу накладення на них санкцій;
(iii) у випадку, якщо такі міркування або зауваження були ними надані, чи надійшла відповідь від відповідного органа.

Останній строк подання позову на рівні Євросоюзу становить два місяці від дня публікації постанови про введення санкцій або повідомлення відповідній особі про введення щодо неї санкцій. Однак більш швидким та, імовірно, кращим варіантом є подання таких позовів у національні суди відповідної держави – члена ЄС. У різних державах можуть діяти різні строки подання та розгляду таких позовів, однак в залежності від юрисдикції особі, щодо якої було введено санкції, доведеться діяти оперативно.

Влада США активно виявляє і переслідує порушення санкцій. Не дивно, що у цьому зв’язку судами виноситься велика кількість обвинувальних вироків у рамках цивільного та кримінального провадження. Проте оскаржити санкції та арешт майна (активів) і рахунків підприємств, накладені в США, можливо на тих самих підставах, що й у Євросоюзі. Зокрема, порядок оскарження передбачає подання до Управління з контролю над іноземними активами США заяви з доказами недостатності підстав для введення санкцій проти особи, а у випадку, коли такою особою було вжито заходів для усунення допущених нею порушень – обґрунтування зняття санкцій. Управління з контролю над іноземними активами може розглянути заяву та провести відповідний розгляд, який може тривати до 6-9 місяців. Рішення приймається Управлінням самостійно. У випадку, якщо Управлінням з контролю над іноземними активами буде відмовлено в задоволенні заяви про зняття санкцій з особи, така відмова може бути оскаржена в судах США. Проте в подібних ситуаціях американські суди рідко виносять рішення на користь позивача.

У Швейцарії санкції можуть бути оскаржені протягом 30 днів з моменту їх введення щодо тієї або іншої особи. Орієнтовний строк розгляду скарги Федеральним адміністративним судом Швейцарії становить два місяці. Найпоширеніші підстави для оскарження санкцій аналогічні тим, що застосовуються для ЄС: недостатній характер або відсутність доказів, на підставі яких вводяться санкції, наявність явних помилок.

Що відбувається на практиці

Основні питання, що цілком резонно виникають у потенційних жертв санкцій, – як відбувається введення санкцій на практиці, яким чином і де вони можуть бути застосовані.

Наприклад, як санкції впливають на міжнародні безготівкові платежі та майно (активи), якими такі особи володіють через офшорні юрисдикції (наприклад, Британські Віргінські Острови та Кіпр), популярні серед українських підприємців.

По-перше, санкції набувають чинності автоматично. Крім того, наприклад, санкції США діють як на території власне США, так і за їх межами (в цілому світі). Це означає, що внутрішні інспекції фінансових установ і постачальників послуг, імовірно, розпочнуть перевірки на предмет наявності коштів, розміщених особами, щодо яких було введено санкції, або іншими особами від їх імені. У разі наявності ці кошти будуть заморожені, крім випадків, коли є дозвіл компетентного органа відповідної юрисдикції на їх видачу.
Природно, у розпорядженні фінансових установ і постачальників послуг завжди є інформація, яка дозволяє встановити особу власника активів, що перебувають під їх контролем. Якщо особу кінцевого власника активів, що перебувають у довірчому керуванні фінансової установи, не буде встановлено, такі активи навряд чи будуть заморожені, однак у цьому випадку необхідно вжити заходів для того, щоб уникнути відповідальності за сприяння в «обході» санкцій, який є протизаконним для всіх режимів санкцій. У сумнівних випадках фінансові установи та постачальники послуг діятимуть обережно.

Трасти в офшорних юрисдикціях важливі з тієї причини, що, наприклад, на Британських Віргінських Островах засновник трасту (тобто, особа, яка передає кошти в довірче управління та диктує свої умови) не буде розглядатися в якості «власника» коштів, які перебувають у розпорядженні трасту. У зв’язку із цим кошти трасту не можуть бути заморожені, навіть якщо засновником трасту є особа, щодо якої введено санкції.

Що стосується міжнародних безготівкових переказів, важливо відзначити, що велика кількість переказів у доларах проходять через США. Отже, джерело (бенефіціар) коштів, швидше за все, буде перевірене і заморожене банком-кореспондентом у США.

Висновки

Із усього викладеного вище можна зробити такі висновки. Насамперед, на теперішній час санкції, введені США, ЄС та Швейцарією, припускають арешт («заморожування») активів, обмеження господарської діяльності та візові обмеження для обмеженого та визначеного кола осіб, перелік яких може бути як розширений, так і скорочений.
Очевидно, що влада США, ЄС та Швейцарії вживатиме активних заходів із забезпечення виконання зазначених санкцій та притягнення до відповідальності осіб, які їх не виконують. Як наслідок, фінансові установи та постачальники послуг проявлятимуть належну ретельність у виконанні таких санкцій і діятимуть обережно.

Особам, щодо яких було введено санкції, варто пам’ятати про те, що безготівкові перекази в доларах США є особливо ризикованими. Щодо офшорних юрисдикцій (наприклад, трасти, засновані на Британських Віргінських Островах) діють особливі правила.

Також варто знати про те, що можна домогтися скасування неправомірно введених санкцій і вимагати відшкодування заподіяних ними збитків. Для цього особи, щодо яких були введені санкції, мають подбати про правильний вибір юрисдикції для оскарження санкцій і діяти оперативно, оскільки строки оскарження санкції можуть бути стислими.

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія