укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Податок у 30% на нелегальні доходи українців «породить» лендровер за $5000

27.01.2015

Дмитро Шемелін, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»
Джерело: Forbes Україна

Одним із пунктів податкової реформи, яку розробило Міністерство фінансів спільно з Державною фіскальною службою, є 30%-вий податок на суму витрат громадян, яка перевищує їх офіційно задекларовані доходи. Forbes дізнався думку юриста про те, наскільки такий підхід дієвий у боротьбі з тіньовою економікою.

Порівняння доходів і витрат для виявлення ухилення від податків − дійсно поширена практика боротьби з «тінню» в економіці. Але поки в Україні існує система «чорних» розрахунків, способом, запропонованим у законопроекті, проблему «чорних» зарплат не вирішити.

Чого дійсно може добитися уряд − це створити додаткові незручності для громадян. Їм доведеться більш чітко розділяти «білі» і «чорні» гроші.

Оскільки витрачати «чорну» зарплату доведеться тепер вкрай обачно, то замість того, щоб піти в «Х-маркет» та купити легальний iPhone 6 за 15 тисяч гривень, людина купить такий же через Інтернет-магазин (організований без шуму, можливо, тим же «Х-маркетом ») і заплатить кур’єру готівкою ті ж самі 15 тисяч гривень.

Що відбувається зараз? Можна в розумних межах отримувати «чорні» гроші і просто мовчки витрачати їх як «білі». Після прийняття закону треба буде, образно кажучи, в одній кишені тримати «чорні» гроші й розраховуватися «в чорну», а в іншому − «білі», якими можна розраховуватися без обмежень. Як правило, ця «біла» частина істотно менша за «чорну».

Постраждає від такого поділу, насамперед, легальний бізнес, який не може розраховуватися «по-чорному». Його бюджети обмежаться тільки «білими» грошима громадян, тобто свідомо меншими сумами. Оскільки витрачати «чорну» зарплату доведеться вкрай обачно, то замість того, щоб піти в «Х-маркет» та купити легальний iPhone 6 за 15 000 гривень, людина купить такий же через Інтернет-магазин (без шуму організований, можливо, тим же «Х-маркетом ») і заплатить кур’єру готівкою ті ж самі 15 000 гривень.

Відповідно, повернеться практика «реальної» та «формальної» ціни: «5 пишемо, 50 тримаємо в голові». З’являться автомобілі LendRover по $5000, трикімнатні квартири в центрі Києва по 100 000 гривень тощо.

Законопроект, мені здається, дуже б виграв, якби кордон «піднаглядних» операцій змістити з 12 000 гривень хоча б до $10 000. Думаю, подібне рішення і буде в кінцевому рахунку прийнято − навіть якщо не в тексті закону, то на практиці. Поки вся ця система не налагоджена, варто було б не борсатися в сотнях тисяч купівель мобільників і телевізорів, а сконцентруватися на квартирах, машинах, земельних ділянках і т.п. Зрозуміло, що будь-який хабар є злочином, але ловити зараз варто, насамперед, тих, хто бере мільйонами, а не тисячами.

Друга, менш очевидна проблема − жахливий обсяг роботи, який потрібно провести податковій, щоб виконати вимоги закону. Мені, чесно кажучи, на практиці важко уявити, як вона впорається з потоком «нульових» декларацій. Якщо підрахувати всіх, хто володіє нехай хоча б тільки нерухомістю, автомобілем і/або корпоративними правами − це мільйони людей і мільйони людино-годин, витрачених у чергах. Знаючи «пропускну здатність» податкової, можна припустити, що більше половини заявників так нічого і не доб’ється. В результаті їм виставлять майно «за замовчуванням» на 200 тисяч гривень, бо вони з’явилися, але не достояли.

Законопроект, мені здається, дуже б виграв, якби кордон «піднаглядних» операцій змістити з 12 000 гривень хоча б до $10 000. Думаю, подібне рішення і буде в кінцевому рахунку прийнято − навіть якщо не в тексті закону, то на практиці.

Проблеми очікуються і на етапі покарання порушників. В Україні близько 10 млн найманих працівників, із них за різними оцінками від 30% до 70% отримують, принаймні, частину зарплати в конверті. Припустимо, таких 50%, це дає 5 мільйонів потенційних порушників.

Просто в силу статистики це генерує десятки і сотні тисяч справ про донарахування щороку. Відповідно, коли порушують настільки багато, питання тільки в тому, кого саме висмикнути і покарати. А це створює величезний корупційний ресурс. Якщо у вас на розгляді десяток тисяч справ, для податкового інспектора дуже заманливо попросити невелику компенсацію за те, щоб ваша справа була не третьою в черзі на донарахування, а 6432-ою. При таких обсягах роботи контролювати подібні маневри неможливо.

Закладених у законопроекті ризиків більш ніж достатньо. Не виключаю, що фінансовий ефект цього документа для бюджету буде настільки низьким, що він не буде компенсувати створені проблеми. Оцінити співвідношення плюсів і мінусів можна буде тільки тоді, коли його норми будуть реалізовуватися на практиці.

 
© 2019 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія