Податки, страхування ризиків, мобілізація: які закони запрацювали в Україні з 1 січня і яких змін ще очікувати?

Олександр Руденко, радник

Джерело: «NV Бізнес»

Драйверами змін правил гри для українського бізнесу в 2024 році будуть макроекономічна та воєнно-політична ситуація, безпосередній вплив на які матиме розвиток агресії російської федерації проти України, а також виконання Україною взятих на себе зобов’язань перед ЄС в рамках процесу асоціації та перед іншими міжнародними організаціями і державами-партнерами.

Ринок землі

Зокрема, з 1 січня 2024 року розпочнеться реалізація наступного етапу впровадження положень Закону України “Про ринок землі” – купувати землю в межах до 10 000 гектарів зможуть юридичні особи, створені та зареєстровані за законодавством України, учасниками яких є громадяни України. Зауважимо – продаж землі іноземцям, як і продаж державних і комунальних сільгоспземель, залишається під забороною. Проте з наступним етапом реформи прогнозуємо певне підвищення інтересу до купівлі сільгоспземель у наступному році.

Автоматичний обмін фінансовою та податковою інформацією

Водночас, з 2023 року почали діяти положення Закону України № 2970-IX від 20.03.2023 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» – інструмент приєднання України до міжнародного автоматичного обміну фінансовою інформацією, тобто, Common Standard on Reporting або CRS-стандарт, згідно із яким Україна ділиться з іншими країнами даними про фінансові рахунки їхніх резидентів та отримує від інших країн дані про рахунки своїх резидентів. З 1 січня 2024 року набувають чинності положення цього закону щодо встановлення штрафних санкцій за неподання звіту про підзвітні рахунки або несвоєчасне подання звіту/подання неповного звіту, а також за ненадання документів у відповідь на запит контролюючих органів або неподання даних про структуру власності/бенефіціара самостійно, чи на запит контролюючих органів.

Ще 17 листопада 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України № 516 «Про затвердження Порядку заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунку».

Звертаємо увагу, що перший звіт за звітний період (1 липня 2023 року – 31 грудня 2023 року) подається підзвітними фінансовими установами до 1 липня 2024 року. У наступні звітні роки, звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.

Вищезазначений порядок Мінфіну встановлює вимоги до змісту та форми звіту, а також визначає порядок його заповнення і подання до податкових органів України. Зокрема, у відповідному звіті має надаватися інформація про всі підзвітні рахунки за звітний період.

Податки

Варто також очікувати збільшення кількості податкових перевірок у зв’язку із скасуванням мораторію на проведення податкових перевірок та розширенням критеріїв відбору  платників податку для перевірок. Однак, ці зміни поки не торкнуться ФОП 1 та 2 груп.

Разом з цим контролюючі органи вчергове наполягають на неприпустимості використання незадекларованої або не повністю задекларованої праці, що може стати предметом особливої уваги зі сторони контролюючих органів в 2024 році.

Також слід пам’ятати про кампанію декларування доходів іноземних контрольованих компаній (КІК) за 2022-2023 роки та дотримання строків подання звітності до контролюючих органів.

Національна стратегія доходів

Наприкінці 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив Національну стратегію доходів на 2024–2030 роки («Стратегія»), яка виконує роль дороговказу для втілення реформ у сферах податкової та митниці до 2030 року. Підготовка Стратегії була однією з трьох попередніх умов для затвердження радою директорів МВФ програми розширеного фінансування EFF для України, а також є важливим дороговказуючим документом на шляху приведення законодавства України до вимог ЄС в процесі асоціації задля концентрації та систематизації заходів із зборів державою власних податкових та митних доходів.

Стратегія окреслює ключові зміни в сфері оподаткування до 2030 року за наступними векторами:

• реформи в сфері адміністрування та сплати ПДВ (системна гармонізація податкового законодавства до вимог Директиви 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість, а також перегляд системи пільг ПДВ відповідно до вимог ЄС);
• підвищення акцизів на алкогольні напої (до 2028 року) та паливо і тютюнові вироби (до 2029-го) до мінімальних ставок ЄС;
• перегляд податку на прибуток та пільг (перегляд спрощеної системи оподаткування, зокрема, поступове скасування спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб та поступове підвищення ставок для окремих категорій фізичних осіб-підприємців, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, а також перегляд існуючих проєктів, що надають істотні пільги з податку на прибуток підприємств, зокрема, «Дія.City» та індустріальні парки);
• перегляд податку на доходи фізичних осіб та податку на нерухомість (вжиття заходів для більш ефективного виявлення та обрахування бази оподаткування відповідними податками, в тому числі шляхом надання доступу податковим органам до даних із банківських рахунків, також розглядається можливість впровадження прогресивної ставки оподаткування доходів фізичних осіб – водночас, такі заходи будуть розглядатися, обговорюватися та впроваджуватися в 2027-2028 роках).

Регулювання небанківських фінансових компаній

Новий рік також стане надзвичайно важливим роком для учасників небанківського фінансового ринку – страховиків, фінансових компаній, лізингодавців, кредитних спілок та ломбардів. З 1 січня 2024 року набудуть чинності одразу три нових закони – Закон України «Про фінансові послуги», Закон України «Про страхування» та Закон України «Про кредитні спілки».

Для учасників цього ринку вводять зміни по аналогії із нормативними актами НБУ щодо регулювання діяльності банків, це:

• регулювання та нагляд за учасниками ринку – НБУ зможе застосовувати коригувальні заходи до всіх учасників ще до вчинення ними порушення. Увага НБУ залежатиме від розміру компанії, її значимості, складності бізнес-моделі та індивідуального рівня ризику. Для різних сегментів ринку критерії будуть різні;
• посилення захисту прав споживачів – НБУ введе нагляд за ринковою поведінкою. Тобто, реклама має подаватись без маніпуляцій, забороняється нав’язувати додаткові послуги та змінювати в односторонньому порядку істотні умови договору (відсоткова ставка та строк кредитування), вся інформація по страховим договорам має бути озвучена до укладення такого договору;
• підвищення вимог до капіталу для учасників ринку – вводяться кількісні та якісні показники для вимірювання та оцінювання ризиків у діяльності компаній. Зокрема, страховикам встановлять нормативи капіталу платоспроможності та мінімального капіталу тощо. Для кредитних спілок вводяться нові вимоги до структури капіталу.

Найближчим часом очікується розгляд та прийняття Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (проект №8300). Він дасть змогу ввести нову модель регулювання ринку обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (ОСЦПВ, автоцивілка) відповідно до європейських стандартів. Йдеться про нові стандарти якості страхового покриття, формування вартості ОСЦПВ, спрощення механізму урегулювання страхових випадків, удосконалення та осучаснення підходів до побудови системи управління Моторного (транспортного) страхового бюро України та нагляду за його діяльністю.

Регулювання діяльності банків

В частині забезпечення регулювання банківської діяльності Національним банком України в 2024 році очікується:

• підвищення вимог щодо регулятивного капіталу банків для усунення прогалин в частині відповідності вимогам законодавства ЄС та викликів поточної макроекономічної ситуації в Україні;
• впровадження нормативного регулювання, спрямованого на управління банками проблемною заборгованістю, зокрема, шляхом оновлення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» для справедливої оцінки майна, що передається в заставу, та усунення існуючих розбіжностей з міжнародними стандартами оцінки;
• внесення змін до законодавства щодо віртуальних активів для виключення потенційних ризиків для цінової стабільності та ефективності механізму монетарної трансмісії.

Страхування інвестицій від воєнних ризиків

З 1 січня 2024 року набуде чинності Закон України № 3497-IX «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків» – цей закон надає Експортно-кредитному агентству (ЕКА) можливість страхувати та перестраховувати інвестиції як міжнародних, так і українських компаній ще до закінчення воєнного стану. Йдеться про страхування інвестицій в експортоорієнтовані підприємства. Раніше таку послугу в Україні могли отримати іноземні компанії через міжнародні фінансові організації MIGA і DFC. Українські компанії такої можливості не мали.

Однак протягом 2024 року НБУ разом із Міністерством економіки та Міністерством фінансів мають напрацювати пропозиції щодо створення повнофункціональної системи страхування воєнних ризиків в Україні.

Мобілізація

Не менш важливими для бізнесу та очікуваними в суспільстві є зміни до законодавства щодо мобілізації та військової служби. Бізнесу важливо розуміти конкретні пропозиції та формалізовані зміни до порядку проведення мобілізаційних заходів та особливостей проходження військової служби для виконання усіх необхідних вимог та правил, застосованих до роботодавців, а також з метою планування власних ресурсів та працівників на особливий період.

2024 рік буде багатим на законодавчі нововведення, які будуть продиктовані вимогами конкретної військово-політичної та макроекономічної ситуації. Бізнесу доведеться з особливою увагою відслідковувати всі зміни та виконувати оновлені умови ведення бізнесу в реаліях нового року.