Дата публікації: 29 січня 2018
Олександр Фефелов, адвокат, керівник практики антимонопольного та конкурентного права
Джерело: «Українські новини»
З 27 січня 2018 року набув чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких законів України щодо здійснення моніторингу закупівель».
Його ухвалення було обумовлене терміновою необхідністю підвищення ефективності системи моніторингу та контролю витрат і попередження втрат бюджетних коштів під час публічних закупівель. Закон фактично покликаний вирішити три основні проблеми:
по-перше, ліквідувати неузгодженість між нормами законів у визначенні належного державного органу, на який покладається функція моніторингу закупівель. Новий закон підтверджує повноваження Держаудитслужби (ДАСУ) в ролі належного органу моніторингу, що дає їй можливість проводити аналіз дотримання замовниками – розпорядниками бюджетних коштів вимог законодавства на всіх етапах закупівлі, укладення та виконання договорів про закупівлю, контролювати цільове та ефективне використання коштів бюджетів різних рівнів;
по-друге, знизити кількість порушень під час здійснення публічних закупівель на всіх етапах публічних закупівель. Незважаючи на обов’язкове проведення надпорогових (або понадпорогових) публічних закупівель виключно в системі ProZorro, що дає будь-якій особі можливість моніторити процес проведення закупівель фактично он-лайн, на кількості зловживань у цій сфері це, на жаль, не позначилося. За статистичними даними АМКУ, щорічний приріст кількості скарг на порушення становить 86%, що свідчить про негативні поки що результати боротьби з корупцією в публічних закупівлях;
по-третє, впровадити і запустити в якості методу здійснення моніторингу закупівель автоматичні індикатори ризиків («критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівлі, які містять ознаки порушення у сфері публічних закупівель»): ДАСУ в автоматичному режимі отримуватиме інформацію про можливі порушення під час здійснення публічних закупівель, що повинне стати важливим елементом попередження порушень. Власне, однією з підстав початку моніторингу якраз і буде наявність відповідних даних автоматичних індикаторів ризиків.
Також новий Закон передбачає виключний перелік підстав для початку моніторингу, що включає, зокрема, й такі як повідомлення в ЗМІ та наявність ознак порушень, виявлених в інформації, що міститься у системі ProZorro, що може бути ефективним для попередження порушень.
Необхідно відзначити, що рішення про початок проведення моніторингу не зупинятиме проведення процедур закупівлі, як це відбувається під час розгляду скарг Адмінколегією АМКУ. При цьому сам строк проведення моніторингу не повинен перевищувати 15-ти (і тільки в окремих випадках 25-ти) робочих днів з дня оприлюднення в ProZorro рішення про його початок.
У разі якщо виявлені порушення, що негативно впливають на бюджет, не виправлені в певний строк, або якщо висновки моніторингу не оскаржено до суду, орган ДАСУ ухвалює рішення про проведення перевірки закупівлі. Перевірка призначається і у випадку виявлення порушень, що стосуються невідповідності умов договору про закупівлю змісту тендерної пропозиції, переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції.
Крім того, в разі подачі скарги в Адмінколегію АМКУ, або судового оскарження рішення Адмінколегії, моніторинг питань, що були предметом розгляду Адмінколегії, проводитися не буде, незалежно від рішення останньої. Якщо ж Адмінколегія прийме скаргу учасника закупівлі до розгляду після початку або опублікування висновків моніторингу до моменту опублікування її рішення в системі, рішення ДАСУ буде припинене, а замовник зможе до моменту оприлюднення рішення Адмінколегії усунути викладені у висновку ДАСУ порушення.
Позитивної оцінки заслуговує те, що тепер вся інформація про початок, закінчення, результати моніторингу та обмін інформацією між ДАСУ і об’єктом перевірки здійснюватиметься в електронній формі через ProZorro, тобто буде в публічному доступі.
У той же час ми також покладали великі надії на впровадження і використання у публічних закупівлях революційної для України електронної системи ProZorro, вважаючи її панацеєю від корупції. Однак дуже скоро недобросовісні закупівельники і спритні учасники торгів відпрацювали низку способів і механізмів обходу чесних правил конкуренції у цій сфері, про що свідчить статистика воістину виснажливої щоденної роботи Адмінколегії АМКУ, що розглядає часто по кілька десятків скарг в день. Також і сама ДАСУ тільки за 4 місяці 2017 року (вже в період повноцінної роботи системи ProZorro) виявила порушень у сфері публічних закупівель на загальну суму майже 5,1 млрд грн і попередила на суму майже 2,7 млрд грн.
На прикладі роботи Адмінколегії АМКУ стає очевидним, що таку величезну кількість існуючих і потенційних порушень фізично буде складно охопити органами ДАСУ з їх аж ніяк не роздутим штатом і, швидше за все, значна частина порушень залишиться поза належною увагою держоргану. Також не виключаємо людський фактор і велику ймовірність «суб’єктивної» оцінки тих чи інших обставин.
Ані ризики сплати великих штрафів, ані позбавлення недобросовісних учасників можливості протягом трьох років кваліфікуватися для участі в публічних закупівлях не можуть втримати від отримання миттєвої наживи шляхом вчинення корупційних дій. Можливо, лише реальна перспектива кримінального переслідування осіб, які безпосередньо беруть участь у змовах і ухвалюють неправомірні рішення в сфері публічних закупівель, може хоч якось зупинити вал порушень.
