укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Бізнес проти Роскомнагляду. Чи можна засудити за віялові блокування

16.07.2018

Дмитро Константинов, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Джерело: Forbes

Малий і середній бізнес зазнавав труднощів у роботі через гонитву Роскомнагляду за Telegram по всій інтернет-мережі, коли без розбору блокувалися мільйони IP-адрес. Чи вийде стягнути заподіяний Роскомнаглядом збиток?

Власники інтернет-ресурсів, заблокованих замість Telegram, намагаються судитися із Роскомнаглядом. Виграти у них навряд вийде, і не лише тому, що російські суди дуже не люблять задовольняти позови до держорганів. Формально, заборона месенджера відповідає російському законодавству, а держава просто досі не розуміє, як влаштований інтернет і вся цифрова економіка в цілому.

Очевидно, Роскомнагляд не має технічної можливості (а, можливо, й бажання) заблокувати Telegram так само, як раніше заблокував, наприклад, LinkedIn. Разом з месенджером (а точніше, замість нього) недоступними виявилися сотні інших ресурсів. Звичайно ж, у власників багатьох з них з’явилося бажання стягнути заподіяний Роскомнаглядом збиток.

Прогнозувати результат судових розглядів — справа невдячна. Російські суди не люблять задовольняти позови до державних органів, хоча винятки трапляються. Але найголовніше тут те, що вся ця історія з Telegram розкрила реальну ситуацію з регулюванням інтернету в Росії. Після двох десятиліть майже повної свободи у віртуальному просторі у держави відсутнє розуміння принципів його існування. І відображається це у правовому регулюванні мережі.

Формальна законність

Повноваження Роскомнагляду щодо інтернету сформульовані настільки розпливчасто, що РКН справді вважає, що він повністю правий. У постанові уряду № 228 від 16.03.2009 р., якою затверджене положення про Роскомнагляд, зазначено, що останній повинен «вживати заходів щодо обмеження доступу до інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних мережах у межах компетенції, встановленої Федеральним законом «Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації»». Із закону випливає, що на РКН покладається лише обов’язок реалізовувати обмеження доступу до ресурсів, щодо яких є судовий акт про блокування.

Повноваження Роскомнагляду настільки широкі та розмиті, що будь-які його дії з блокування забороненого ресурсу відповідатимуть закону. Рішення Таганського районного суду Москви, звичайно, не містить зазначення конкретних IP-адрес Telegram, які підлягають блокуванню, а лише наказує обмежити доступ до цього сервісу. Таким чином, дії держоргану повністю відповідають рішенню суду, і, відповідно, є законними.

Але за дужками залишаються сторонні ресурси, яких торкнулося блокування Telegram. Їхні судові перспективи у позовах проти Роскомнагляду цілком залежать від того, чи використовувалися їхні IP-адреси спільно з Telegram. Якщо так, то російський суд, напевно, стане на сторону держоргану. Адже заявлені позови, найімовірніше, засновані на визнанні незаконними дій Роскомнагляду, а у суду буде хороший привід визнати їх такими, що відповідають закону. Спільне використання електронних ресурсів різними сервісами — справа звичайна, але російському закону поки невідома.

Заборонити все нове

У цьому немає нічого дивного, як і немає поганого. Немає жодної необхідності описувати у законі кожну нову ситуацію, що виникла в тій чи іншій сфері. Цифрова економіка знаходиться на початку свого розвитку і цілком природно, що вона поки що відносно вільна від державного регулювання. Але дивним і, на жаль, характерним є те, що в Росії все нове стикається насамперед із забороною, навіть якщо об’єкт заборони раніше просто не існував.

Інше питання, чи правильне таке регулювання. Найсуворіший закон не може змінити реальний стан речей. Ситуація з Telegram продемонструвала те, що всі й так знали – ані законодавець, ані Роскомнагляд не розуміють суті інтернету. І справа не в тому, що закон дозволяє заблокувати сотні випадкових ресурсів, а в тому, що не допустити користувацький доступ до таких ресурсів як LinkedIn або Telegram можна лише відключивши весь інтернет.

 
© 2018 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія