Дата публікації: 3 листопада 2022
Андрій Терещук, радник
Джерело: «Юрист & Закон»
З початку війни з рф економіка України зазнала значного удару – зруйнована інфраструктура та
ціла низка підприємств. За останніми оцінками Світового банку втрати від війни становлять
близько $350 млрд.
Обсяги експорту й імпорту суттєво впали, особливо в перші місяці війни (березень-квітень). При
цьому в березні обсяги імпорту знизилися суттєвіше, ніж обсяги експорту, як результат,
сформувалося позитивне сальдо в міжнародній торгівлі.
З квітня обсяги імпорту й експорту почали зростати, динаміка зростання імпорту суттєво
перевищує динаміку зростання експорту. Такі диспропорції призводять до зростання негативного
сальдо в міжнародній торгівлі України, що негативно впливає на платіжний баланс і стабільність
гривні. Тому важливо, особливо в умовах війни, забезпечити баланс між імпортом та експортом.
Уряд активно впроваджує заходи щодо підтримки та збільшення українського експорту. Завдяки
міжнародній підтримці були зняті (тимчасово призупинені) обмеження щодо українського експорту США скасували на один рік додаткові мита на українську продукцію та вироби зі сталі.
Антидемпінгове розслідування щодо імпорту до США сирого меду завершилося без застосування
заходів до продукції походженням з України. Канада в травні 2022 року вирішила не продовжувати
застосовування антидемпінгових заходів щодо гарячекатаного прокату походженням з України, а з
червня 2022 року Канада на один рік запровадила процедуру звільнення від сплати митних
платежів, зокрема антидемпінгового мита щодо імпорту товарів походженням з України. Єгипет
припинив застосовувати захисні заходи щодо імпорту напівфабрикатів із заліза та сталевої
арматури, Пакистан та Індія не застосовують антидемпінгових заходів щодо холоднокатаного
прокату.
ЄС до липня 2023 року призупинив дію антидемпінгових і захисних заходів щодо продукції з
України. Своєю чергою, Великобританія до червня 2024 року призупинила дію захисних заходів
щодо імпорту сталі з України та до травня 2023 року призупинила дію антидемпінгових заходів
щодо імпорту гарячекатаного прокату з України.
У торгівлі з ЄС, окрім економічного безвізу, запроваджено енергетичний, транспортний та митний
безвіз, а наступного року планують запустити ще й промисловий (визнання еквівалентності
системи технічного регулювання та оцінки відповідності). Безперечно, це додаткові можливості для
українських експортерів та нарощення експортних постачань.
Водночас в умовах сприяння українському експорту потребує рішень і питання щодо імпорту. У ЗМІ
час від часу обговорюють ініціативи уряду щодо запровадження обмежень. Ідею обмежень імпорту
активно підтримує Національний банк, який виступає за те, що додаткові податки на імпорт у
поточних умовах слід розглядати як заходи посилення конкурентоспроможності вітчизняних
виробників, зниження відпливу валюти з країни, урівноваження платіжного балансу та скорочення
дефіциту бюджету. Останнє особливо актуальне з огляду на те, що за інформацією Мінфіну
видатки на армію зросли в десять разів, а обсяг податків, які збираються державою, скоротився в
рази.
Дефіцит бюджету країни у середньому становить близько 5 млрд доларів щомісяця, при цьому
західна фінансова допомога не може спрямовуватися на фінансування армії. Армію фінансують за
рахунок податкових і митних надходжень, а також за рахунок внутрішніх запозичень (облігацій
уряду, емісії). У зазначених умовах уряд має приймати непопулярні рішення щодо імпорту.
У перші місяці війни імпорт обмежували завдяки формуванню переліку критичного імпорту, який
поступово розширювався, допоки до нього не включили майже всю номенклатуру товарів (у липні
уряд скасував перелік критичного імпорту).
Нещодавно урядовці активно просували ідею запровадження додаткового 10 % імпортного збору
на всі імпортні товари. Своєю чергою, під тиском бізнесу уряд відмовився від цієї ідеї, оскільки
загальне обмеження імпорту призвело б до додаткового зростання інфляції, контрабанди та
збільшення тінізації економіки.
Водночас Уряд, плануючи глобальні податкові нововведення, “не доопрацьовує” у частині існуючих
альтернатив. Зокрема, у частині запровадження обмежень недобросовісного імпорту –
використання інструментів торговельного захисту вітчизняних товаровиробників (антидемпінгових, спеціальних, компенсаційних мит). Зазначені інструменти спрямовані на обмеження не всього обсягу імпорту загалом, а лише недобросовісного імпорту, який здійснюється за таких умов, що завдає шкоди вітчизняним виробникам аналогічної продукції.
При цьому вказані обмеження імпорту застосовуються лише за результатами розслідування та на
підставі встановлення відповідних фактів. Це дозволяє уникнути необґрунтованих обмежень
імпорту та мінімізувати негативний вплив для споживачів. Тобто зазначені інструменти дозволяють
приймати виважені, обґрунтовані та спрямовані на мінімізацію негативних ефектів рішення (щодо
імпорту товарів в Україну наразі діють 32 заходи торговельного захисту (28 антидемпінгових
заходів та 4 спеціальних заходи)).
Донедавна, фактично з кінця минулого року, не проводили засідання Міжвідомчої комісії з
міжнародної торгівлі, які зазвичай відбувалися за ініціативи Мінекономіки раз на місяць для
прийняття рішень щодо порушень розслідувань та застосування відповідних заходів. Лише у серпні провели два засідання Комісії, але все, чого досягли урядовці, це прийняли кілька рішень щодо
процедурних питань і зупинили три розслідування без застосування заходів (сири, долота,
гіпохлорит натрію). Це у той час, коли загалом проводилося близько 12 розслідувань щодо імпорту
в Україну (наразі триває проведення 5 антидемпінгових розслідувань щодо імпорту).
Варто зазначити, що в більшості розслідувань уже завершилися строки, установлені
законодавством для їх проведення (не більш як рік із дня їх порушення). Бездіяльність посадовців
Мінекономіки призвела до порушення законодавства (процедури проведення розслідувань),
завдала шкоди інтересам вітчизняних виробників, які вчасно не можуть отримати відповідний
захист від імпорту, недоотримання митних платежів (бюджет недоотримав кошти, які б уже
нараховувалися у разі сплати особливих видів мита при імпорті відповідних товарів).
Окрім питань щодо проведення поточних розслідувань, виникають питання стосовно ефективності
реагування компетентних органів на звернення вітчизняних виробників про необхідність
додаткового захисту від імпорту. На розгляді в Мінекономіки перебуває близько десятка звернень
від вітчизняних виробників щодо необхідності застосування захисних мит до недобросовісного
імпорту товарів, які виробляють в Україні. Відповідно до законодавства звернення виробників
мають бути розглянуті оперативно (протягом місяця), але наразі вони «лежать без руху» у
міністерстві вже біля року.
Зараз маємо таку ситуацію, коли в поточних складних умовах і за потреби збалансування
платіжного балансу уряд не використовує того необхідного інструментарію, який дозволяє
обґрунтовано обмежити недобросовісний імпорт (застосувати додаткові імпортні мита).
Бездіяльність урядовців шкодить не лише інтересам вітчизняних виробників, а й призводить до
недоотримання бюджетом додаткових митних платежів.
