Залишити заявку

Скасування мита на український імпорт до ЄС. Що це означає?

Дата публікації: 9 травня 2022

Андрій Терещук, радник практики міжнародної торгівлі

Джерело: «Дзеркало тижня»

На тлі значного падіння обсягів українського експорту з початку війни беззаперечно гарною новиною є той факт, що Європейська комісія запропонувала призупинити імпортні мита на всі українські товари, які не підпадають під дію Угоди про вільну торгівлю Україна—ЄС, на один рік. І хоча механізм запрацює лише після того, як за нього проголосують Рада ЄС та Європарламент, вже можна готуватися до відкриття ринків, адже, за сподіваннями Мінекономрозвитку, йдеться про тижні, а не місяці.

Що саме передбачає безмитна торгівля

Згідно з проєктом постанови, який надісланий на розгляд до Європейського парламенту та Ради ЄС, передбачається здійснити три основні кроки, спрямовані на підтримку українського експорту:

1) тимчасове скасування імпортних тарифів, які ще залишилися у межах функціонування зони вільної торгівлі, для трьох категорій товарів:

  • промислових товарів, для яких імпортні тарифи поступово знижувалися відповідно до Угоди про асоціацію (добрива, алюмінієва продукція та автомобілі);
  • фруктів та овочів, на які поширюється система цін ввезення (спеціальна система, що передбачає захисне специфічне мито для 15 категорій овочів і фруктів, що ввозяться за цінами, нижчими за встановлені орієнтири). Дія цієї системи для українських овочів і фруктів також призупиняється;
  • сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, для яких також скасовуються квоти на ввезення в ЄС;

2) тимчасове незастосування антидемпінгового мита для товарів українського походження;

3) тимчасове незастосування захисних заходів щодо імпорту походженням з України.

У проєкті постанови недарма наголошується, що ці тимчасові та виняткові заходи сприятимуть підтримці та розвитку існуючих торговельних потоків з України до ЄС і не тільки. Важливою метою скасування мит є забезпечення для України альтернативних маршрутів експорту не тільки до ЄС, але й через ЄС.

Водночас проєктом постанови передбачено, що Україна повинна утримуватися від запровадження нових мит або кількісних обмежень для товарів походженням із ЄС або ж від підвищення існуючих мит.

У цьому контексті варто нагадати, що Україна активно використовує антидемпінгові та спеціальні розслідування для захисту вітчизняних товаровиробників від імпорту та наразі щодо продукції походженням із ЄС. Наприклад, застосовує антидемпінгові заходи щодо імпорту гумових пробок і спеціальні заходи щодо виробів з пінополіуретанів, сірчаної кислоти, полімерних матеріалів і свіжих троянд. А також нині Україна здійснює чотири спеціальні розслідування щодо гіпохлориту натрію, ПВХ-профілю, бурових доліт і сирів.

Чому це важливо

Повномасштабна війна РФ проти України унеможливила звичну економічну діяльність, неабияк підірвавши сільське господарство та промвиробництво в нашій країні та заблокувавши значну частину логістичних маршрутів. Найболючіший удар отримали експортери, втративши доступ до українських портів на Чорному та Азовському морях.

Із початком війни обсяги українського експорту дійсно значно впали, і це значний ризик для державних фінансів, оскільки саме експорт відіграє ключову роль у надходженні як податкових платежів, так і валюти. Без відновлення експорту про будь-яке повернення української економіки до нормального функціонування не може йтися.

Для порівняння, якщо у березні 2021 року обсяги нашого експорту становили 4,8 млрд дол. США, то у березні 2022-го — лише 2,3 млрд.

Важливо зауважити, що падіння експорту до країн Європи було найменшим (11%). Так, до країн СНД обсяги експорту знизилися на 82%, а до ЄС — лише на 7%. Натомість найбільше зменшилися обсяги українського експорту до країн Америки (84%), Африки (74) та Азії (71%). І це додатковий сигнал, що на безмитній торгівлі з ЄС і Британією зупинятися не варто, адже подібні привілеї для України на інших ринках збуту також були б не зайвими.

Тим паче що Угода про вільну торгівлю з ЄС суттєво покращила конкурентоспроможність українського бізнесу не тільки на ринку ЄС. Вимоги Євросоюзу змусили наших виробників зрости до найвищих стандартів.

Нагадаю, що, скасувавши 94,7% тарифних ліній при експорті до ЄС, угода з Європейським Союзом передбачала і поступове скасування решти тарифів із відповідними перехідними періодами. До 2014 року близько чверті вітчизняного експорту товарів спрямовувалося до країн ЄС, майже третина — на ринки країн СНД, решта — до інших країн світу. Протягом 2014–2021 років цей розподіл змінився у бік істотного зниження частки країн СНД і зростання частки ЄС. Наразі Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером нашої країни з питомою вагою торгівлі товарами майже 40% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України.

2021 року обсяги експорту товарів до ЄС становили майже 23 млрд дол. Але важко не помітити, що експорт частини товарів поза встановленими квотами часто зупинявся, і це було красномовним свідченням того, що місцеві ринки ЄС «захищаються» від українських товарів і знаходять регуляторні, митні чи інші способи обмежити постачання нашої продукції на європейський ринок. Скасування принаймні митних бар’єрів допоможе виправити цю ситуацію. Найбільше виграють експортери тих товарів, яких раніше практично не продавали понад квоти: меду, оброблених томатів, соків, круп і борошна, солоду, пшеничної клейковини, цукру, крохмалю та інших.

Які локальні ринки ЄС будуть у пріоритеті

За географічною структурою українського експорту до ЄС найбільшими торговельними партнерами України є Польща, Італія, Німеччина, Нідерланди, Угорщина.

До Польщі Україна експортує переважно залізорудну сировину, чорні метали, продукцію деревообробки. Вітчизняний експорт до Італії сконцентрований на чорних металах і зернових. Експорт до Німеччини складається в основному з комплектів проводів, ріпаку, залізорудної сировини, предметів одягу.

До Нідерландів Україна постачає насамперед зернові культури і соняшникову олію. В Угорщині концентрується майже весь вітчизняний експорт до ЄС електричних водонагрівальних пристроїв, вагому частку становлять також комплекти проводів, залізні руди.

Тож бачимо, що у українських виробників чимало перспектив розширення як локальних ринків у межах ЄС, так і асортименту продукції, яка на них постачатиметься.

Чого чекати від впровадження безмитного режиму

Прийняття зазначеної постанови позитивно вплине на українських виробників сільськогосподарської продукції, на яку поширюються квоти, що були замалими для українських експортерів. Також додатковий доступ до ринку ЄС отримає українська металургійна галузь, оскільки буде призупинено дію захисних заходів щодо української металургійної продукції (прокату, арматури, катанки, труб та іншого) та антидемпінгових заходів, які застосовуються щодо українських безшовних труб і гарячекатаного прокату.

Загалом від прийняття постанови та лібералізації торгівлі позитивні наслідки будуть не лише для України, а й для ЄС. Завдяки збільшенню пропозиції товарів, ЄС зможе стримати зростання інфляції (у квітні цього року інфляція в єврозоні в річному вимірі досягла 7,5%, це найвищий показник з початку розрахунку даних у 1997-му).

Однак треба зазначити, що навіть у разі скасування мит для українських експортерів залишаться інші бар’єри при виході на європейський ринок:

  • технічні бар’єри, пов’язані з невідповідністю вітчизняних стандартів якості технічним регламентам і нормативам безпечності продукції в ЄС, тобто українські виробники, які не могли постачати власну продукцію до ЄС у зв’язку з відмінностями у стандартах, так і не зможуть її завозити;
  • значні дотації та субсидії, які одержують виробники харчової продукції в ЄС, що ставить низку вітчизняних експортерів відповідних товарів на межу цінової конкурентоспроможності на європейському ринку.

Також залишається відкритим питання запровадження European Green Deal, у рамках якого ЄС може значно обмежити український експорт до себе найбільш вуглецевомісткої продукції (металів, цементу, електроенергії, хімії) з допомогою механізму карбонового коригування імпорту.