укр eng рус

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Чому закон безсилий у боротьбі з фінансовими пірамідами

24.12.2013

24.12.2013

Автор: Олексій Христофоров, адвокат, керівник харківського офісу ЮФ «Ілляшев та Партнери»
Джерело: «Фокус.UA»

Український уряд досить давно обговорює тему заборони фінансових пірамід. З початку року це питання було порушено знову, коли до Верховної Ради було внесено новий проект закону про заборону таких підприємств, який нібито враховує новітній досвід таких структур, як відроджене МММ.

Не стану приховувати, в очах громадян, які колись втратили в піраміді усі свої заощадження, подібні ініціативи можуть виглядати як корисні і навіть необхідні. Але чи є реальна потреба у законодавчому врегулюванні цього питання?

Насамперед, важливо розуміти, що сьогодні, на відміну від ситуації початку 90-х, вкладник фінансової піраміди звертається до неї добровільно, піддавшись на спокусу швидкого заробітку. Тобто примушувати його віддати зароблене не доводиться, досить показати рекламу з усмішливими персонажами, яким ця структура нібито допомогла отримати добрий прибуток без зайвих зусиль. А така реклама в момент формування піраміди з’являється, як ми пам’ятаємо, усюди – як легальна (на білбордах, в друкованих виданнях), так і «партизанська» (написи на асфальті, розміщені де попадя наліпки тощо).

А тепер уявімо, що наш гіпотетичний потерпілий ніколи не бачив такої реклами. Чи став би він самостійно розшукувати піраміду або скоріше доклав би зусилля для пошуку більш надійних способів заробітку? Відповідь тут очевидна. А значить, з боку держави куди більш доречним буде більш уважний контроль за потоком реклами різного роду «квазіфінансових» послуг. Тим більше що введення відповідальності за недобросовісну рекламу і обман споживача – це нормальна світова практика.

Але це боротьба з наслідками. Найбільш ефективним методом боротьби з фінансовими пірамідами я бачу зовсім не заборону на їх діяльність. Тим більше що шахраї вже давно навчилися маскувати піраміди під фонди взаємодопомоги або навіть благодійні проекти. Захист вкладників таких структур є вкрай ускладненим. Вони не реєструються державою і не мають ані статусу юридичної особи, ані офісу, ані відповідального керівника, якого можна притягти до відповідальності у разі краху його установи.

Замість законних підстав вони спираються на сліпу довіру вкладників, тобто можуть підпадати під визначення шахрайства. Нагадаю, що шахрайство – це «заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману або зловживання довірою». Саме це важливо донести до кожного українця, переконати його відповідально ставитися до власних заощаджень до того, як вони потраплять у треті руки – у банк або в шахрайську структуру.

Не можна забувати й про те, що джерелом доходу будь-якої фінансової піраміди є кошти її учасників. Тобто в силу своєї природи фінансова піраміда може існувати доти, доки учасники приносять до неї свої гроші.

Таким чином, виникає цілком резонне питання: а чи не є усі вкладники піраміди (знову обмовимося про те, що на сьогоднішній день це люди, які прийняли свідоме рішення про участь у ній) шахраями? Більше того: чи можлива ефективна боротьба з пірамідами без відповідальності для її учасника, який сьогодні власноруч (і власними грошима) забезпечує збагачення чергового Мавроді, а завтра проклинатиме уряд і вимагатиме повернення «вкрадених» грошей?

До речі, відповідальність за шахрайство українським законодавством передбачена вже давно. Складність у тому, що вона настає лише тоді, коли хтось вже постраждав. Приміром, віддав свої гроші, сподіваючись на обіцяний прибуток, а в результаті втратив усе. А способів обдурити довірливого громадянина з кожним роком стає дедалі більше. Навіть у Остапа Бендера в арсеналі було чотириста порівняно чесних методів відбирання грошей, то що ж говорити про тих, у кого під рукою є цілий арсенал технічних засобів, у тому числі Інтернет.

У всесвітній мережі, до речі, шахраї почуваються чудово. Лише за перші шість місяців цього року правоохоронні органи України зафіксували близько 2 тисяч таких випадків. Не всі з них діяли як піраміди – деякі були замасковані під благодійні проекти, деякі пропонували купити товари з підозрілою передоплатою у розмірі 100%. Таких схем безліч, і усіх їх в законодавстві не прописати. Залишається одне – розраховувати на власну розсудливість. Керуватися спрагою наживи можна, але ризиковано. Як в казино, де виграти можливо, але рідко. До речі, невелика статистика від правоохоронців: вкладники пірамід отримують назад в середньому лише до 40% свого вкладу.

Тому чекати, що Верховна Рада ухвалить законопроект про заборону фінансових пірамід, не варто. Зрештою, українська влада полюбляє звертатися до подібних питань напередодні виборів, щоб набрати очки в очах виборців, а в інший час тримає їх в запасі. Набагато важливіше аналізувати привабливі пропозиції, перевіряти дозвільну документацію банків і не гнатися за швидкою вигодою, адже безкоштовний сир добра не приносить.

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія