Залишити заявку

Хто буде платити по рахункам МН17?

Дата публікації: 9 вересня 2016

Роман Марченко, адвокат, старший партнер
Джерело: «УНІАН»

На початку серпня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) почав розгляд скарги проти України у справі про катастрофу 17 липня 2014 року рейсу МН17 «Малазійських авіаліній» над Донбасом. Родичі загиблих пасажирів «Боїнга» звинувачують Україну в тому, що офіційний Київ не забезпечив безпеку пасажирів МН17. Зокрема, мова йде про те, що не був закритий повітряний простір над зоною АТО. Як результат, мають намір стягнути з нашої країни 1 млн євро компенсацій.

Разом з тим, на думку більшості міжнародних експертів, які обговорювали механізми кримінального переслідування причетних до трагедії рейсу МН17 на щорічному IATA Legal Simposium в лютому поточного року в Барселоні, юрисдикцію ЄСПЛ не слід розглядати як оптимальний механізм розслідування і подальшого покарання винних у трагедії МН17. Причина – Європейський суд може винести рішення про виплату компенсацій для родичів загиблих пасажирів літака Малайзійських авіаліній, але не зможе притягнути до відповідальності безпосередніх виконавців, а також політиків, які віддавали накази.

Багаторічний досвід і практика роботи компанії «Ілляшев та Партнери» зі скаргами ЄСПЛ дозволяє стверджувати, що родичі пасажирів МН17 обрали один з найефективніших механізмів отримання компенсації. Логіка позивачів цілком зрозуміла. Адже, згідно з Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію, кожна держава відповідає за безпеку польотів цивільних суден над своєю територією. Україна була зобов’язана вжити всіх заходів для збереження життя і безпеки пасажирів МН17. Саме тому шанси на отримання компенсацій є досить високими. Інше питання – яка країна буде їх виплачувати.

Адже, незважаючи на те, що авіакатастрофа дійсно сталася в українському небі, на момент трагедії Україна не контролювала частину своєї території, над якою зазнав аварії «Боїнг». Також, як відомо зі звіту Агентства безпеки польотів Нідерландів, причиною катастрофи став вражаючий елемент системи «БУК», яка перебувала на території, контрольованій проросійськими сепаратистами. Тобто, українські Збройні сили не здійснювали постріл, який спричинив авіакатастрофу. І хоча ракета, що збила лайнер Малайзійських авіаліній, була випущена з території України, це зовсім не означає, що ЄСПЛ автоматично прийме негативне для України рішення. Крім того, наша держава має вагомі аргументи, що дозволяють довести свою невинність і, як результат, виграти судовий процес в ЄСПЛ.

Слід нагадати, що Україна, на період проведення антитерористичної операції на Донбасі, частково призупинила польоти цивільної авіації над зоною бойових дій на висоті до 6 тисяч метрів. Причина – в розпорядженні представників так званих «ДНР» і «ЛНР» було озброєння, здатне збивати літаючі апарати на низьких і середніх висотах. Українські Збройні сили не застосовували в зоні АТО озброєння, здатне вражати повітряні цілі на висоті понад 6 тисяч метрів, а представники так званих «ДНР» і «ЛНР», по ідеї, не мали подібного роду озброєння.

Крім того, РФ заперечувала поставки сепаратистам високоточної зброї. Відповідно, Україна не мала необхідності закриття повітряних ешелонів в зоні АТО на висоті понад 6 тисяч метрів. Рейс МН17 був збитий на висоті понад 10 тисяч метрів. Ракета була випущена з системи ППО БУК-1М, яку, звичайно, неможливо придбати в «сільському військторзі». Подібний вид боєприпасів знаходиться на озброєнні діючої армії Російської Федерації…

Досвід ведення подібних справ дозволяє нам зробити припущення про те, що, при розгляді позову, ЄСПЛ може застосувати більш гнучкий підхід щодо визначення юрисдикції держави над своєю територією, використовуючи концепцію «ефективного контролю території». Аналогічна концепція використовувалася в справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії». Тоді ЄСПЛ зробив висновок, що держава може нести відповідальність за дотримання прав людини в окремих районах за межами національної території, які перейшли під контроль в результаті воєнних дій.

Звичайно, судді ЄСПЛ, найімовірніше, не будуть ініціювати проведення власного додаткового розслідування щодо причин трагедії МН17, а вивчатимуть тільки надані позивачами докази, результати досліджень неурядових організацій, і висновки офіційних міжнародних і національних установ, які розслідували причини трагедії. При цьому важливо відзначити, що політичний комітет парламентської асамблеї Ради Європи підтримав проект резолюції щодо Політичних наслідків конфлікту в Україні. Цей документ нагадує про порушення територіальної цілісності і суверенітету України, анексію Криму з боку Росії та її підтримку сепаратистів на сході нашої країни.

ЄСПЛ не може проігнорувати резолюцію Політичного комітету ПАРЄ. Тому Україна має всі шанси покласти відповідальність за трагедію рейсу МН17 на Росію і підтримуваних нею представників так званих «ДНР» і «ЛНР».

Разом з тим, слід враховувати, що розгляд позову проти України може розтягнутися на 3-6 років, а РФ згодом може не визнати, і, відповідно, не виконувати рішення ЄСПЛ. Однак, незважаючи на це, Україна повинна максимально використовувати можливості судового процесу ЄСПЛ по МН17 для встановлення реального винуватця трагедії.