укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Українці наразі на першому місці за реєстрацією в Естонії компаній карткою е-резидента

17.04.2018

Віталій Галицьких , Юрист, Керівник Талліннського офісу

Джерело: Інтерфакс-Україна

Бліц-інтерв’ю Віталія Галицьких, керівника талліннського офісу юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», агентству «Інтерфакс-Україна»

– За яких умов введення податку на виведений капітал в Україні буде ефективним заходом?

– В Естонії податок на дохід під час розподілу прибутку (аналог податку на виведений капітал – ІФ) ефективно працює вже 18 років. Його ввели, щоб вивести бізнес із «сірої» зони. Немає податку – немає потреби переховуватися. Податок на дохід змушував фірми в Естонії завищувати свої витрати і показувати значно менший прибуток. При цьому заміна корпоративного податку (аналога податку на прибуток – ІФ) податком на дохід під час розподілу прибутку вимагає жорстких обмежень щодо операцій з країнами з офшорної зони. В Естонії такі діють. Зокрема, більшість виплат за договорами, де бенефіціаром є компанія з країни з «офшорного списку», автоматично оподатковуються податком на розподілений прибуток за ставкою 20%. Але і тут бувають винятки, наприклад, якщо офшорна компанія є реально діючою та у неї є клієнти і постачальники – адже там теж живуть люди і є економіка. Проте це необхідно окремо довести. У більшості ж випадків банки відмовлять у транзакції в офшор, а податкова обкладе такі виплати 20% податком на дохід.

– При цьому є побоювання, що до поняття «виведений капітал» прирівнюватимуться звичайні господарські операції…

– В Естонії у цьому плані трохи по-іншому. Корпоративна завіса щодо фізосіб досить сильна. Наприклад, за естонськими правилами, якщо компанія не виводить капітал, але надає власнику «позику», а, як правило, бенефіціарами компаній є фізособи, то це суперечить чинному законодавству і трактується як розподіл прибутку. Ще гірше, якщо виплати визнають спеціальними пільгами. Тоді сума обкладатиметься усіма податками і виплатами, які діють щодо трудових договорів, оскільки такі виплати не вважатимуться витратами, пов’язаними з господарською діяльністю підприємства. У такому випадку податкове навантаження становитиме близько 46%. Навіть якщо мова йде про чашку кави, за яку було сплачено корпоративною карткою. Адже завдання податку на розподілений прибуток полягає у стимулюванні реінвестицій в економіку країни.

– Із вуст президента Петра Порошенка прозвучала ідея ввести на перших етапах податок на виведений капітал для малого і середнього бізнесу. Як ви оцінюєте, це могло б працювати?

– Коли в Естонії замінили корпоративний податок податком на розподілений прибуток, статистичні дані змінилися – стали «чистішими» і прозорішими. Стали зрозумілими реальні заробітки компанії, відпала необхідність виписувати «ліві» рахунки і завищувати витрати. Однак всі ці ефекти можливі й за умови повної заміни податку, без напівзаходів. Якщо теоретично змоделювати ситуацію введення податку на виведений капітал лише для малого і середнього бізнесу, тоді виходить, що податок на прибуток як був, так і залишився. При цьому для малого і середнього бізнесу робиться виняток – його можна сплатити тільки у разі розподілу дивідендів. Але, як правило, такі компанії не платять дивіденди, тому сенсу в цьому немає жодного.

– Українці – одні з тих, хто найчастіше реєструють компанії в Естонії карткою електронного резидента. Чому?

– Українці наразі на першому місці за кількістю таких реєстрацій – 423 компанії. Для порівняння, громадяни Фінляндії оформили 315 компаній картою е-резидента, Німеччини – 311. І попит на цю послугу зростає. У цілому, в листопаді 2017 року кількість зареєстрованих е-резидентами компаній перевищила 3 тисячі, станом на сьогодні їх 3444. При цьому картку е-резидента отримав 2131 громадянин України. За цим показником українці треті після фінів і росіян.

Карта е-резидента не надає податкове резидентство або право на в’їзд до Естонії, але дозволяє скористатися всіма державними послугами, 99% яких можна отримати онлайн. Зокрема, реєстрація компанії онлайн, онлайн-банкінг, підписання договорів електронним підписом, можливість подавати клопотання онлайн. Карта е-резидента відкриває державні послуги Естонії для всього світу. Це й приваблює український бізнес. Необхідно сказати, що в Естонії бюрократія зведена до мінімального рівня: документ, що потрапив до бази даних держорганів один раз, більше не потрібно заносити або дублювати. Картку е-резидента можна забрати у посольстві і користуватися державними послугами без в’їзду в країну. Тому Естонію називають адміністративним раєм. Однак далеко не всі компанії, котрі реєструються таким чином, стають дійсними. Іноді їх реєструють, щоб подивитися, як це працює на практиці.

– Чи правильно стверджувати, що український ІТ-сектор найчастіше користується таким сервісом?

– Український ІТ-сектор приваблює всю Європу. Швидше за все, так і є. Друга галузь – агросектор. Агрокомпанії реєструють в Естонії фірми, щоб торгувати з ЄС. Крім того, це машинобудування і консалтинг. Для реєстрації такої компанії онлайн вимоги до статутного капіталу – 2,5 тисячі євро. При цьому фізичним особам дозволяється не вносити статутний капітал під час реєстрації, а зробити це пізніше, наприклад, під час банкрутства.

– Чи вплинув якось на український бізнес в Естонії інцидент з тимчасовим включенням низки країн, у тому числі й Естонії, до переліку країн, операції з контрагентами яких підлягають контролю в рамках адміністрування закону про трансфертне ціноутворення (ТЦУ)?

– В Естонії 400 активних фірм, що ведуть торгівлю між нашими країнами. Саме їх це й торкнулося, хоча торговельний оборот не дуже великий. Основним торговим партнером Естонії є Скандинавія. Головна проблема в тому, що банки перестали проводити транзакції з України в Естонію. Вони дізналися, що Естонія потрапила до якогось списку, але при цьому ніхто не розумів, до якого. Потрібно сказати, що перші два тижні ми й самі не знали, що Україна внесла нашу країну в цей список. Завдяки активному втручанню естонського посольства цю проблему вдалося вирішити. До речі, саме ми консультували його. Що ж сталося? Українські компанії, після внесення Естонії до цього списку, могли зарахувати собі до витрат не 100% суми за договором, а лише 70%, в той час як 30% обкладалися б податком на прибуток. Плюс, потрібно було підготувати додаткові документи для банків. Банки цього не зрозуміли і зовсім зупинили транзакції. Вийшло, що естонська сторона здійснила поставку, а грошей не отримала. Але завдяки швидкому усуненню проблеми, серйозних труднощів не виникло. Хочу зазначити, що питання вирішили дуже швидко. Я ніколи не зіштовхувався з тим, щоб протягом місяця питання міжнародного рівня було повністю зняте. Підключилися естонське і українське посольства, навіть президент України Петро Порошенко підключився, заявивши, що вирішить питання, хоча й після цих слів документи підписувалися ще місяць. Резонанс був досить великий, однак самі компанії істотно не постраждали.

 
© 2018 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія