Дата публікації: 13 червня 2016
Олена Омельченко, партнер, адвокат, керівник практики міжнародної торгівлі
Джерело: «Європейська правда»
Вже вісім років, як Україна є членом Світової організації торгівлі (СОТ), але при цьому має незначний досвід врегулювання торговельних спорів, особливо в ролі позивача.
Звичайно, кількість справ зовсім не свідчить про небажання української держави захищати власні інтереси за допомогою механізмів СОТ.
Цьому заважає цілий комплекс проблем, в першу чергу, внутрішнього характеру.
Істотно змінити поточну ситуацію може прийняття Кабміном постанови «Про затвердження Порядку забезпечення захисту прав та інтересів України в торгово-економічній сфері в рамках Світової організації торгівлі».
Це рішення дозволить Мінекономрозвитку забезпечити реальний ефективний захист національних торговельних інтересів України в СОТ. Варто назвати щонайменше дві причини, які цьому перешкоджали:
По-перше, відсутність в Україні внутрішнього правового регулювання, спрямованого на імплементацію Домовленості СОТ про правила і процедури врегулювання спорів.
На жаль, з моменту вступу України до СОТ не було прийнято жодного нормативно-правового акту, який встановив би процедуру прийняття рішення про ініціювання справи в СОТ, необхідність погодження такого рішення на рівні органів державної влади, можливість збору доказів і забезпечення конфіденційності в рамках справи.
Прийнята постанова визначила Мінекономрозвитку відповідальним за забезпечення захисту прав та інтересів України в торгово-економічній сфері. Також це виділило роль зацікавленому бізнесу, який повинен повідомляти про порушення норм СОТ з боку інших держав-членів і може претендувати на входження до складу Міжвідомчої робочої групи (МРГ).
Передбачається, що МРГ буде скликатися для забезпечення узгодженості дій зацікавлених органів та організацій, здійснення підготовки пропозицій, відповідей і рекомендацій з організаційно-правових, процедурних та інших питань.
Припускається, що по кожній справі буде створюватися окрема МРГ, а персональний склад буде затверджуватися наказом міністра економічного розвитку і торгівлі.
Постанова передбачила необхідність збереження конфіденційної інформації, а також можливість проведення c членами СОТ консультацій про компенсацію, призупинення поступок та інших зобов’язань.
Безумовно, Порядок не врегулював усі питання, що виникають при реалізації домовленості, але це значний крок вперед до врегулювання та створення прозорої та ефективної практики.
Друга причина – відсутність правових підстав у Мінекономрозвитку залучити юридичних радників і експертів до захисту прав та інтересів України в СОТ.
Це є основною причиною того, чому Україна досі активно не реагує на порушення її прав іншими державами-членами СОТ, зокрема РФ.
Слід зазначити, що в другій половині 2015 року в Мінекономрозвитку вперше з’явився окремий структурний підрозділ, відповідальний за врегулювання спорів у СОТ, який буде здійснює захист торгових інтересів України в рамках діючих спорів.
Однак дуже складно розраховувати на належний юридичний супровід справ за відсутності в Україні практикуючих юристів з досвідом роботи в СОТ і, як і раніше, неринковою зарплатою державних службовців.
Єдиним правильним рішенням у цій ситуації є залучення Україною до справ СОТ зовнішніх юридичних радників.
З огляду на високу вартість юридичного супроводу таких справ, багато країн залучають як юридичних радників національні та міжнародні юридичні компанії за рахунок бізнесу.
Як показує практика, український бізнес не готовий фінансувати подібні справи самостійно, а Мінекономрозвитку не може залучати юристів на безкоштовній основі, а також за рахунок коштів бізнесу – це заборонено законом «Про протидію корупції».
Юридичне обслуговування однієї справи без урахування стадії апеляції, міжнародною юрфірмою з високим рейтингом може коштувати $ 0,5-1 млн, з більш низьким – $ 0,3-0,5 млн.
Такі ж послуги Консультаційного центру з питань права СОТ оцінюються в $ 150-250 тис, проте до цього необхідно здійснити одноразовий членський внесок і укласти відповідний протокол про приєднання.
Прийняття постанови дає можливість Мінекономрозвитку надалі планувати в державному бюджеті кошти для державної закупівлі юридичних послуг міжнародних компаній для захисту інтересів держави.
Таким шляхом раніше пішли Мін’юст і МЗС, які закуповують послуги юридичних радників за державні кошти за переговорною процедурою з метою захисту інтересів України в міжнародних арбітражах, судах іноземної юрисдикції та в Міжнародному суді ООН.
Залишається сподіватися, що Мінфін і уряд підтримають Мінекономрозвитку і нададуть належне фінансування для цих цілей.
В такому випадку можна буде побачити нові справи в СОТ, де Україна буде виступати позивачем, активно захищаючи торгові інтереси.
Як тільки запрацює цей механізм, порядок можна буде розширити і на інші торговельні режими, зокрема, на розгляд спорів у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
