укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Закон про вкладників «Михайлівського»: на що розраховувати громадянам і ринку

29.11.2016

Олександр Виговський, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»
Джерело: Forbes.ua

Чи полегшив новий документ долю обманутих вкладників і навантаження на ФГВФО?

Минулого тижня Верховна Рада прийняла два проекти законів, що регулюють фінансовий ринок. Йдеться про законопроект №2455 «Про споживче кредитування» та №5390 «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, заподіяної зловживаннями в сфері банківських та інших фінансових послуг», який у вузьких колах охрестили «Законом про вкладників банку «Михайлівський». Forbes вже публікував докладний юридичний аналіз нововведень, запропонованих першим документом. Тепер же пропонуємо увазі читачів головні аспекти другого закону і його можливий вплив на банківський сектор країни.

Нагадаємо, зі слів екс-голови правління банку «Михайлівський» Ігоря Дорошенка, банкрутство банку не було викликане порушенням будь-яких економічних нормативів. «Банк був визнаний неплатоспроможним у зв’язку зі збільшенням депозитного портфеля. Проте з іншого боку, по суті чи може збільшення депозитного портфеля банку бути причиною для віднесення його до категорії неплатоспроможних? Питання риторичне», − заявив Дорошенко в інтерв’ю ЗМІ. Інших причин для банкрутства, на його думку, не було. Юрист Олександр Виговський вирішив заглибитися в цю проблематику та її законодавчі наслідки.

Резонансний Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, заподіяної зловживаннями в сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15 листопада 2016 року, що був прийнятий в рекордно короткі строки і має явно політичний підтекст, викликав неоднозначну реакцію серед юристів і фінансових аналітиків. Цей закон ретроспективно зрівнює в правах вкладників банків і клієнтів небанківських фінансових установ, які залучали кошти через банк, що став неплатоспроможним – і ті, і інші мають право претендувати на отримання відшкодування вартості своїх вкладів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) в рамках граничного розміру відшкодування (200 000 грн).

Закон приймався в контексті ситуації, що склалася з вкладниками скандально відомого ПАТ «Банк «Михайлівський». Ця історія – яскравий приклад того, як депозитна політика банку може вплинути на внутрішньополітичну ситуацію в країні.

Банк «Михайлівський» активно залучав вкладників, пропонуючи їм одні з найвищих депозитних ставок на ринку. Користуючись фінансовою неграмотністю переважної більшості населення, банк успішно випробував схему, при якій клієнтам пропонувалося укладати не договори банківського вкладу безпосередньо з самим банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами, що контролювалися банком, при цьому сам банк діяв у ролі повіреного.

Банк відкривав кожному клієнту банківський рахунок для зарахування суми вкладу, з якого потім гроші переводилися на рахунки небанківських фінансових установ. На таких операціях «Михайлівський» заробляв непогану комісію і не «світив» ці вклади на балансі. Природно, банк не афішував той факт, що такі «вкладники» не зможуть претендувати на гарантоване відшкодування від ФГВФО. Жертвами такої схеми стали близько 14 000 фізичних осіб на загальну суму понад 1,5 млрд грн.

З одного боку, оперативне прийняття вищезазначеного закону варто оцінити позитивно. По-перше, він дозволяє вирішити соціальну проблему з виплатами клієнтам Банку «Михайлівський», багато хто з яких є людьми пенсійного віку (понад 45% фізичних осіб, які постраждали від описаної схеми, старше 55 років) з невисоким рівнем доходів. Крім того, цей закон виключає можливість використання зазначеної лазівки в майбутньому, оскільки забороняє банкам залучати вклади від фізичних осіб без відображення їх у зобов’язаннях і активах банку, а також забороняє фінансовим установам залучати вклади від фізичних осіб, якщо така можливість прямо не передбачена законом для цієї конкретної установи.

Відтепер, якщо банк буде діяти в ролі повіреного, агента чи іншого посередника при залученні коштів від фізичних осіб на користь третіх осіб, він зобов’язаний письмово ознайомити депонентів з тим, що такі кошти не є банківськими вкладами, а значить – на них не поширюються гарантії відшкодування їх вартості з боку ФГВФО.

Крім того, закон посилює відповідальність пов’язаних з банком осіб: ФГВФО в разі недостатності майна банку має право вимагати від пов’язаної особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння шкоди кредиторам банку, відшкодувати таку шкоду. Невиконання вимоги потягне за собою накладення арешту на грошові кошти та майно такої особи, а стягнені кошти будуть включені до ліквідаційної маси банку. При цьому навіть ліквідація банку не стане підставою для звільнення від відповідальності пов’язаних з банком осіб. На перший погляд, все це дозволить хоча б частково зміцнити довіру населення до банків, що катастрофічно вичерпується.

З іншого боку, виплати вкладникам банку «Михайлівський», що явно виходять за межі «зони відповідальності» ФГВФО, надзвичайно посилять і без того чимале фінансове навантаження на нього. Справа в тому, що згідно з законом джерелами формування коштів ФГВФО є внески його учасників. Учасниками ФГВФО є всі банки з дня отримання ними банківської ліцензії.

Виходить, що клієнти небанківських фінансових установ, які ніяк не брали участь у формуванні ресурсної бази ФГВФО, тепер можуть претендувати на отримання компенсацій за рахунок внесків добропорядних банків, що не мали ніякого відношення до діяльності банку «Михайлівський». ФГВФО і так активно бере кредити в НБУ і Міністерстві фінансів для розрахунків з вкладниками, а в цьому випадку це джерело фінансування, очевидно, стане основним. Все це посилить тиск на державний бюджет і платників податків, підстьобне інфляцію і девальвацію гривні.

Крім того, не можна не відзначити надмірну «прихильність» зазначеного закону до конкретної ситуації з вкладниками банку «Михайлівський». Їхні проблеми закон вирішує, а що далі? Де гарантії, що завтра не збанкрутує ще один великий банк, і не буде виявлена інша схема шахрайства з вкладами? Доведеться приймати новий закон і знову залазити в кишеню до законослухняних платників податків? Набагато більш ефективними заходами з профілактики подібних ситуацій в майбутньому могло б стати підвищення фінансової грамотності населення та посилення контролю з боку регулятора за банками, особливо тими, які встановлюють депозитні ставки вище індексних показників.

 
© 2019 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія